Отже, при зображуванні малюнків на склі і при виконанні самих технологічних прийомів слід враховувати усі вищезазначені коефіцієнти, щоб приміщення не здавалося світлішим чи темнішим, коли це потрібно, в залежності від того, яке ми ставимо перед собою завдання.

ВИСНОВКИ

Укранське художнє скло розвивалось в єдиному руслі загальноєвропейського декоративного мистецтва. Його еволюція тісно пов`язана з побутом, працею, віруваннями, звичаями, обрядами, з усією історією народу. Обробка скла відбиває світоглядні та естетичні уявлення народу про прекрасне, доцільне, гармонійне, досконале.

Крізь призму мистецьких практик у прикладному, а відтак і просторовому дизайні, чітко прослідковується метод наступності та верифікації інформаційного поля довкола питання мистецького скла. Історіогрфія виразно означує предмет та предметний світ, в якому простежується еволюція виробів гутного скла, високохудожніх творів по справжньому створених майстром гутником. Регіональні і локальні художні особливості виробів та предметів зі скла насамперед залежать від художньої традиції, яка триває у часі і просторі. Ця традиція закладена у творі-стереотипі, містить успадковані знання про техніко-естетичні властивості матеріалів та відповідний комплекс закономірностей, прийомів і засобів художньої виразності виробів зі скла для інтер`єру.

Вітчизняне скловиробництво завжди стежило за коефіцієнтом авторської продукції, яку з часом допрацьовували зс принципом утилітарних параметрів і запускали у масове виробництво. І тільки сьогодні – на часі нового 3-го тисячоліття творчість авторів-гутників в діалозі із сучасним світом, дає хороший старт успішногоо для розвитку цієї галузі. Проведене дослідження художнього скла у сучасному вітчизняному інтер`єрі, його генези та головних етапів розвитку формування предметної культури в Україні дають підстави для відповідних висновків.

Підсумовуючи наголосимо, що головною тенденцією 80 – 90-х рр. ХХ століття стало утвердження самостійної ролі творів декоративно-прикладного мистецтва в ряді пластичних мистецтв, активно відбувається трасформація предметної форми відсуто утилітарної до декоративної, посилюється роль об`ємно-просторових виробів у створенні емоційно-образного середовища. Твори зі скла – стають вільним пластичним об`єктом – артефактом. З`являється ряд термінів і понять, таких як – «Мистецтво предмета», «склопластика», «об`ємно-просторовий об`єкт», які відображають новий рівень творчого осмислення і практичної діяльності сучасних художників сучасної естетики у прикладному та просторову дизайні інтер`єру.

Вивчивши стан гутного скла в цілому шляхом аналізу літературних джерел та безпосередньо провівши дослідження джерельної бази – дає змогу зробити висновок, що на арені ХХ ст. гутна справа досягла величезних успіхів, вийшовши з суто ужиткового рівня до повноцінного, яскравого мистецького явища. Про що свідчать впродовж минулих десятиліть у своїх працях історики-мистецтвознавці, котрі доклали чимало зусиль для дослідження даної теми (Зельдич А.Д., 1966; Біляшевський М., 1913; Сердюкова О., 1997; Тищенко О., 1992; Ботанова А., 2001), зокрема публікації мистецтвознавців про сучасний стан гутництва (Чечусова З., 2002; Придатко Т., 2002; Шимчук Є., 1993; Лосик О., 2002 та інші.

Застосовуючи такі наукові методи , як історико-порівгяльний, мистецтвознавчого аналізу, спостереження, опису та фото фіксації, з`ясовано та встановлено хронологію змін, здійснено періодизацію становлення гутної справи на Україні, а відтак і промислового виробництва скла художнього загалом. Відстежено взаємозв’язки промислового виробництва скла та просторового дизайну за спільним знаменником художньої та стилістичної виразності виробів зі скла у вітчизняному інтер`єрі.

Здійснено огляд історико-культурних особливостей застосування скла в інтер`єрі за методом наступності та інтегративності у сфері розвитку такого ремесла як гутне мистецьке скло. Адже суспільні відносини різних народів, торгівля та промисли показали дійсний стан перходу ремесла від спільноти однієї до іншої. Разом з цим передавалась і традиція декорування, система зображуваного періодично зазнавала змін, а відтак – виріб набирав нової художньої якості. Це дало змогу побачити стилістичну видозміну виробів зі скла, проаналізувати причинно-наслідкові явища різноманітних технік декорування скла в цілому.

Чітке розмежування типологічних та технологічних особливостей художнього скла у сучасному вітчизняному інтер`єрі складають повноцінну картину динаміки виробничого процесу у системі архітектури та дизайну. Проаналізувавши джерелознавчу базу, технологічні вузли систем інсаляції виробів зі скла, розкриваємо нові можливості модульної інталяції скляних панелей в інтер`єрах горомадських та житлових споруд.

Проаналізувавши фактори стилістичних та декоративних методів роботи зі склом, розкрито нову якість в оформленні інтер`ру – високохудожній твір.

Отже, фундаментальні, технологічні, декоративні параметри художнього скла в інтер`єрі свідчать про їх визначальну роль у формуванні побутової естетичної константи сучасного інтер`єру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Антонович Є. Нариси з історії українського мистецтвознавства : Навч. посібн. – Кр. Ріг, 2004. – 273с.

Апполон. Изобразительное и декоративное исскусство. Архитектура: терминологический словар / под. общей редакцией А.М. Кантора. – М.: Эллис Пак, 1997. –736с.: илл.

Агбаш В. Л., Елизарова В. Ф., Лойко Д. Товароведение продовольственных товаров: /Учеб. пособие для торг. вузов/- 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1989. – 342с.

Артемков В. П., Чалаев А. А. Технологические процессы варки стекла. –М.: Наука, 1993. – 167с.

Біляшівський М. Старе укр. скло. // Сяйво. – 1913. – Червень. – С.5 - 6.

Безбородов М. А. "Очерки по истории русского стеклоделия". – М.: –Мысль,1952 г. – 254с.

Безбородов М. А. Стеклоделие Древней Руси. М.: – Знание, 1956. – 218с.

Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник прикладных работ. – М.: – Высш. шк., 1984. – С. 124-126.

Белоусов Е. Д. Технология малярних робот. – М.: Высш. шк., 1980, – С. 189-190.

Болотин В.Н. Стекло Мира // ООО Приват – 2000. – № 4. – С.18.

Валовой О.І. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівель та споруд. У 5 т. Т.1. Проектування будівництва : Навч.