деталі збирають у більш міцну (латунну або мідну) оправу. Подібний вітраж краще розміщати у міжкомнатних дверях, дверцятах меблів, тому що така оправа в стані витримати навантаження відкривання/закривання, а свинець у цьому випадку провисає. Золотавий відтінок мідної або латунної оправи надає речам дорогоцінний вид, залишаючись видимим не тільки на просвіт, але й у відбитому світлі, що особливо важливо для меблевих вітражів.
Комбінований вітраж – вітраж, що сполучає у собі кілька прийомів, наприклад: писаний медальйон і техніку мозаїчного набору, фацетне скління в якості фону. За минулих часів такі сполучення досягалися шляхом припасування вже готових, часто куплених вітражів під більш широкий віконний проріз, коли відсутні частини просто доставляли, надаючи цьому склінню вид орнаменту. Комбінований вітраж сьогодні дуже популярний: він дозволяє домогтися багатства фактур, оптичних ефектів, декоративної насиченості при створенні абстрактних композицій, при рішенні складних образних завдань, створенні атмосфери, побудованої на контрастах.
Кабошон – рельєфна фігурна вставка у вітражі, в основному прозора, часто пресована або відлита (молірована) у форму, зовнішнім виглядом нагадує краплю води або скляний ґудзик. Вітражний кабошон може бути півсферою або сплющеною півсферою з бортиком для кріплення в оправу, а також більш складної форми.
Травлення – техніка, заснована на здатності плавикової кислоти взаємодіяти з диоксидом кремнію (головним компонентом скла). При такій взаємодії з кислотою скло руйнується. Захисні трафарети дають можливість одержувати малюнок будь-якої складності й необхідної глибини.
Чарочна плитка – декоративна деталь, що виготовляється спеціально для складання вітражу, у вигляді плоского кола з характерними радіальними нерівностями в склі, що утворюються від обертання в процесі виготовлення. Технологія виготовлення та сама, що й при виробництві чарочних плиток (п'ятаків) - круглої площини, на яку ставиться чарка. Зовні частина ноги чарки й деталь вітража майже не відрізняються.
Транспарант (транспарантне або транспарентне скло) – скло, що просвічується, прозорий живопис на склі, що сприймається на просвіт. Транспарантний живопис - це, як правило, живопис безвипалювальними сполуками, живопис масляної або темперної фарби, часто по матовому склу. Транспарантний живопис був популярний на зорі сплеску вітражного мистецтва в Росії в силу не дуже складної технології виконання (у порівнянні з живописом скляними фарбами з випалом).
Матове гравіювання – спосіб нанесення на поверхню скляного виробу складних малюнків. Для матового гравіювання застосовують мідні круги, обід яких покритий абразивними зернами.
Мілефіорі – один із способів прикрашання скла, що полягає в розташуванні між двома шарами листового скла шматочків смальти.
Венеційська нитка – спосіб оздоблення скляних виробів лінійними візерунками, що розташовуються між зовнішнім і внутрішнім шарами скла.
Техніка «Аріель» - внесення повітряних пузирчиків у товщу скляного виробу. Розташовані хаотично вони привносять у скло декоративного ефекту.
Техніка «Грааль» - рідка техніка виготовлення скляних виробів, винайдена у Швеції. Малюнок, виконаний у техніці Грааль, розташовується між двома шарами скла, нагадує легкі порухи на воді.
Шебеке – різновид вітража, складений зокремих кусочків скла,які прикріплюються до основи на ніжці-шипі. 1 Кв.м шебеке містить близько 15 тисяч окремих елементів. Також словом шебеке може позначатись орнамент геометрично-правильної форми, що наноситься на поверхню скляного виробу.
Шихта – суміш сировинних матеріалів (кремнезему, піску та лугу), що призначена для спікання й подальших етапів утворення скляної маси.
Обсидіан – природне скло вулканічного походження, що має чорне забарвлення.
ПЕРЕЛІК ІЛЮСТРАЦІЙ
ІЛЮСТРАЦІЇ