Серед них – фундатор і керівник Заслуженої народної самодіяльної чоловічої хорової капели села Радча та народної чоловічої хорової капели «Сурма» Івано-Франківської Медичної Академії, диригент, композитор, громадський діяч, з іменем якого пов’язана музична історія прикарпатського краю – Богдан Михайлович Волосянко.

Багатогранність його музичної діяльності неодноразово привертала увагу відомих діячів української науки і мистецтва: М.Головащенка, А.Добрянського, А.Мокренка, О.Правдюка, М.Ткача та інших, які у своїх висловлюваннях і відгуках – оцінках його творчості підкреслюють вагомість внеску, що зробив Б.Волосянко у розвиток професійно-хорового виконавства на Прикарпатті, й історичну значущість його діяльності у збереженні та подальшому розвитку музично-просвітницьких традицій галицього краю.

Отже, актуальність дослідження зумовлена відсутністю дослідження творчої діяльності Б.Волосянка і професійно-хорового виконавства на Прикарпатті в цілому, необхідністю використання досвіду митця у сучасних умовах, важливістю об’єктивної оцінки його ролі в національному поступі. Це й обумовило вибір теми – «Хорові капели Богдана Волосянка: тенденції, здобутки, перспективи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана згідно з програмою наукових досліджень і планами наукової діяльності кафедри співу Інституту мистецтв.

Мета дослідження – осмислення диригентської діяльності Богдана Волосянка в контексті інтегративного підходу.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати на основі спілкування та різних архівних документів, матеріалів тогочасної та сучасної періодики, життєвий та творчий шлях Б.Волосянка;

- систематизувати основні етапи музично-громадської діяльності Б.Волосянка;

- обґрунтувати інтегративний підхід як методологічну основу дослідження диригентської творчості митця;

- висвітлити динаміку формування особистості Б.Волосянка як диригента у контексті історичного розвитку;

- аргументувати практичні здобутки народної хорової капели села Радча;

- визначити основні етапи створення і розвитку чоловічої хорової капели «Сурма» Івано-Франківської Медичної Академії;

- охарактеризувати естетико-психологічні та морально-естетичні фактори творчості диригента Б.Волосянка.

Об’єкт дослідження – творча особистість Богдана Волосянка та його диригентсько-хоровий здобуток;

Предмет дослідження – музично-хорова діяльність Б.Волосянка в контексті історичних традицій професійно-хорового виконавства на Прикарпатті.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:

- аналітичний – при вивченні документальних матеріалів, які характеризують динаміку розвитку тенденцій, що сприяли становленню професійно-хорового виконавства на Прикарпатті та творчої спадщини Б.Волосянка;

- порівняльно-історичний – у виокремленні передумов, що визначили специфічність протікання цього процесу на галицьких землях;

- теоретичний – у підведенні підсумків дослідження;

- біографічний – у відтворенні основних етапів музично-хорової діяльності Б.Волосянка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

-вперше здійснено цілісне дослідження музично-хорового наробку Б.Волосянка в різних його складових: композиторської творчості, диригентсько-хорового виконавства, громадської, організаційної тобто тих здобутків, що сприяли відродженню та розвитку професійно-виконавських і культурно-просвітницьких традицій Прикарпаття;

-визначені тенденції, що обумовлювали спрямованість галицького музично-просвітницького руху на використання професійно-хорового виконавства як засобу збереження етнорегіональних особливостей музичних традицій краю;

-висвітлено історичні етапи формування професійно-виконавського мистецтва Прикарпаття: від аматорських до професійних форм та роль у ньому народних і західноєвропейських традицій;

-розглянуті у форматах загальних характеристик розвитку хорової культури в другій половині ХХ – початку ХХІ століття особливості концертно-виконавської діяльності Заслуженої самодіяльної чоловічої хорової капели села Радча та чоловічої хорової капели «Сурма» Медичної Академії і їхнє значення для української культури;

-введено в науковий обіг нові матеріали, історичні факти, які дозволяють відкрити невідомі сторінки громадської діяльності митця та його роль у музичній культурі Прикарпаття другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Практичне значення дослідження. Матеріали магістерської роботи можуть бути використані у подальшому розробленні проблем історичного розвитку української музичної культури і стати основою для подальших музикознавчих та культурологічних розвідок у цьому напрямку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали, висновки, положення пропонованого дослідження збагачують наукове уявлення про вітчизняну музичну культуру, сприяють збереженню і передачі досвіду сучасних митців, які визначають її долю; вони можуть бути використані при читанні лекцій з історії української музики, хорознавства, історії розвитку української музичної культури на Прикарпатті, на музичних факультетах вищих навчальних закладів культури і мистецтва, курсах підвищення кваліфікації, а також при підготовці підручників, збірників та іншої навчально-методичної літератури з музичного навчання та виховання.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (? найменувань). Загальний обсяг роботи – ? сторінок, з яких ? сторінок становить основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання; визначено об’єкт і предмет дослідження, подано відомості про зв’язок роботи з науковими програмами, охарактеризовано методи дослідницької роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення, апробацію та впровадження здобутих результатів у практику, надані відомості про публікації та загальну структуру дисертації.

У першому розділі «Життєвий та творчий шлях Богдана Волосянка» розглянуто ретроспективу життєвого шляху митця, здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми; розкрито органічну спрямованість митця на творчий результат у поєднанні зі щирим юнацьким бажанням бути корисним суспільству. В цьому плані не тільки яскраві професійні здібності обумовили майбутній успіх, але й унікальне вміння згуртовувати навколо себе значну кількість людей, готових під його керівництвом повністю поринути у стихію хорового співу.

В другому розділі «Музично-хорова та культурно-громадська діяльність Богдана Волосянка» подано основні етапи становлення та розвитку Заслуженої самодіяльної чоловічої хорової капели села Радча та народної чоловічої хорової капели «Сурма» Медичної Академії. Окремо охарактеризовано творчу діяльність Б.Волосянка, яка вражала своєю активністю та багатогранністю: широка організаційна, музично-громадська робота, в яких виявлено його масштабне мислення, чітке бачення перспективи, виняткову відповідальність, уміння обирати оптимальні засоби здійснення цільового завдання. В методиці Богдана Волосянка знаходять втілення такі основоположні дидактичні принципи, як наочність, усвідомленість, міцність засвоєння знань,