У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


творчості Богдана Михайловича – обробок народних пісень для чоловічого хору. Особливістю його творчості було те, що основним своїм завданням він ставив розкриття в музиці внутрішнього змісту поетичного тексту пісні, динаміку розвитку його сюжету й образів. У своїх хорових обробках Богдан Михайлович шукає засобів, здатних правдиво відобразити їх зміст, бо знає, що пісня, як художньо удосконалений твір, дає не тільки мелодію, але таїть у собі великі музичні можливості. Характерною оцінкою творчості Богдана Михайловича є вміння так обробити мелодію, щоб можна було відчути все, що вона може дати для музики у широкому розумінні слова. Це зумовлено особливостями того музичного середовища, в якому перебуває автор обробок і створює умови для досконалого оволодіння ним багатством прийомів і засобів хорової техніки в процесі живого співу. Високі творчі досягнення Богдана Михайловича є наслідком постійного і наполегливого вдосконалення, а перевіряв він завершеність своїх авторських композицій на звучанні керованого ним хорового колективу. Його обробки народних пісень для чоловічого хору вдалі і цікаві, а це говорить про великий талант автора і про те, що він досконало освоїв здобутки, вироблені протягом багатьох століть розвитку музично-хорової культури. Оброблені Б. В. народні пісні покликані розбудити душу народу, посіяти добро і любов у серцях людей. Хорова капела с. Радча, своїм співом зачаровувала щораз більшу аудиторію слухачів і любителів хорового співу. Після виступів у Києві , 1964 року, хор був запрошений на Українське радіо для звукозапису. Не раз у його виконанні звучали в ефірі «Вечірній дзвін», «Прийди, кохана». Згодом, радчанці разом з танцювальним ансамблем «Ятрань», львівським хором під керівництвом Є Вахняка, юною Софією Ротару, багатьма іншими колективами та солістами прибули до Ленінграда, а звідти – до Москви. А після ленінградських та московських концертів у будинках культури, на заводах, у столичному Палаці з’їздів, аматори звітували і в київському Жовтневому палаці. На свято пісні до Талліна радчанці їхали, маючи почесне звання «Заслужена самодіяльна хорова капела УРСР», а її керівник – Б. М. Волосянко уже був удостоєний звання заслуженого працівника культури УРСР. Ці почесні звання хорова капела на чолі з Б. Волосянком отримала у 1967 році. А у 1969 р., радчанці брали участь в урочистостях з нагоди 100-річчя естонського свята пісні у Талліні. Виявилося, що українським сільським співакам під силу й естонські мелодії та мова, бо на співочому полі вони виконали «Вяндраську польку» і хор «Естонія, любов моя» поряд з хором с. Прокоф’єва з опери «Війна і мир» та українськими народними піснями. Аматори зуміли зачарувати і закохати їх у себе естонську публіку, яка протягом всього виступу радчанців зігрівала їх гучними і гарячими оплесками. Ц е в котре підтверджувало не аматорський талант і здібності членів хорової капели. Ще не раз радчанські аматори виступали в Києві та Москві, де знову ж таки вражали і захоплювали своїм співом зачарованих слухачів. Для капели стало вже своєрідним правилом те, що вони завжди й усюди повинні були бути на висоті самодіяльного хорового мистецтва України. Нагорода, яку вони отримали у 1970 році – «Диплом ІІ ступеня на фестивалі самодіяльного народного мистецтва України», була для колективу підтвердженням їхнього високого таланту і уміння. Не зупиняючись на досягнутому , хористи беруть участь у телетурнірах «Сонячні кларнети» і в 1988 році стають лауреатами цього республіканського телетурніру. Їхній спів знають і люблять, запрошують взяти участь у різних заходах, виступати із концертами. Радчанці радо відгукуються на усі запрошення, вони люблять усю справу, люблять пісню і цінують ту працю, яку вложили у розквіт хорової капели. У 1989 році, хорова чоловіча капела с. Радча, запрошена на свято пісні у львівський фольклорний театр «Шевченківський гай». Львів’яни, як ніхто інший вміють оцінити пісенне мистецтво сусідів. Адже такі схожі мотиви, менталітет, темперамент і величезна любов до всього українського рідного. В вони щиро вітають талант хорової капели та їхнього керівника. Кожна пісня у виконанні хористів супроводжується шаленими оплесками і хвилею схвальних емоцій. В тому ж 1989 році капела здобуває ІІІ місце у Першому огляді-конкурсі хорових колективів ім.. М. Леонтовича. Зміна політичної ситуації в країні не змогла не торкнутися хорової капели. Але сильний вольовий дух Б. М. Волосянка та його хористів-однодумців допомогли вистояти і продовжувати пісенний шлях. Вони н6е можуть стояти осторонь подій, які відбуваються у суспільстві і своїми піснями, ще більше запалювали вогонь віри і волі у серцях людей. У 1991 році капела виступає перед мешканцями міст і сіл Кіровоградської області на передодні Всеукраїнського референдуму, будячи у думках жителів Кіровоградщини дух залежності і вільнодумства. Незважаючи на тяжкі часи перебудови, капела самотужки, без допомоги і підтримки влади, продовжує співати, брати участь у конкурсах, фестивалях, гастролюючи за власний кошт, бо щиро вірять у поборну силу пісенного мистецтва. У 1992 році радчанці стають лауреатами обласних фестивалів духовної музики «Від Різдва до Великодня». В тому ж році, аматори із Радчі беруть участь у святкуванні 50-річчя УПА в Києві. А в 1993 році хорова капела під керівництвом талановитого Б. Волосянка, здобула ІІІ місце у Другому Всеукраїнському конкурсі хорових колективів ім. М. Леонтовича в Києві. Б. Волосянко завжди вмів зацікавити глядача і слухача творами у виконанні хорової капели настільки, що почувши хоч раз спів хорової капели, закохуєшся в той спів назавжди. Основу
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22