Отож у чому секрет тандему медицина – музика? Лікарі-співаки не тільки рятують від хвороб тіла, але своїм мистецтвом лікують душу. Адже спів, особливо хоровий, не тільки з’єднує серця однодумці, дарує їм радість самовираження, національного самоусвідомлення, але й має здатність заряджати слухача душевною енергією, давати наснагу до життя та творчості. «Сурма» кличе в бій – за правдиве мистецтво, бо в хоровому мистецтві України закладено величезні естетичні і моралі цінності, які необхідно передати нашим нащадкам.

Народна мудрість каже: «Якщо не можеш стати царем, стань лікарем». І це воістину так! Лікар – права рука Бога: Він у багатьох випадках вирішує долю людини, повертає життя, дарує зцілення. А лікар, який співає, має подвійну силу, проте лікує не лише тіло, і ліки у нього тоді незвичайні – пігулки нот, бальзами гармоній, ін’єкції гарного настрою. Усе це стосується хорового колективу «Сурма» та її мудрого, працьовитого керівника Б.Волосянка. «Сурма» досі дарує слухачам свій талант…Б.Волосянко невпинно працює над новими обробками пісень. Життя вирує і кличе до нових високих зворушень.

«Тож осінь хай ще зачека

Зима – на іншого чатує,

Доки моїх пісень ріка

Биття мойого серця чує»

(Роздум) О.Білаш

«О Господи! Всесильний, многоликий!

Ти мене помилуй і прости

Як на звіт до себе будеш кликать –

З піснею дозволь мене нести…»

(О.Білаш)

Але та остання пісня ще не написана Богданом Волосянком. Тож нехай передує їй ще багато-багато пісень та довгий творчий шлях на чолі хорової капели «Сурма».

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження життєвого і творчого шляху видатної особистості Прикарпаття, та й всієї України - Богдана Волосянка - дає змогу зробити наступний висновок.

Богдан Михайлович Волосянко – неординарна, надзвичайно талановита, високоосвітчена, щира інтелігентна особистість із надзвичайно багатим і яскравим внутрішнім духовним світом. Це людина з великої літери, людина, яка лікує тіло і душу, і є творцем прекрасного світлого світу музики, співу.

Життя людини – це океан мрій, надій, сподівань, прагнень і досягнень. Якою ж буде вода у цьому океані, залежить від людини. У життєвому океані Богдана Волосянка – вода надзвичайно тепла, прозора, як небесна блакить, і безмежна, як всесвіт, що народжує все нову і нову красу.

Щоб не трапилося на життєвій дорозі Богдана Михайловича, з його океану душі завжди било джерело натхнення, віри і надії. З вірою у майбутнє, з великим бажанням дарувати добро, пісенну творчість, лікарську майстерність, він прокидався кожного ранку і проживав кожний наступний день. Часто доля людини, як гірська стежина, крута і не передбачувана. Вона закручувала Богдана Михайловича у круті життєві лабіринти з яких не кожен знайшов би вихід. Та це не стосувалося пана Волосянка. По життєві дорозі він завжди йшов і йде з гордо піднятою головою. Непоборний оптиміст вміє знайти вихід з будь-якої ситуації, вміє жити не для себе, а для навколишнього світу. Має сильний вольовий характер, який не раз допомагав йому у життєвих перипетіях. Навіть втративши найближчих і найдорожчих людей, Богдан Волосянко зумів знайти в собі сили жити, і не просто жити, а жити даруючи людям свій талант, свою душу, своє вміння. Бо не уявляє свого життя без співу, без хорового колективу, який став для нього другою домівкою. Сьогодення життя Богдана Волосянка – це тепла осіння пора, яка своєю щедротою обдаровує всіх соковитими плодами творчих досягнень, вміє по весняному любити, творити прекрасний музичний світ і жити з музикою у серці.

“ Місяць ковдру скида,

Руки витягнув – просить,

Бо літа утікають, мов коні баскі,

Поверни мені сонечко, ще одну осінь

Хоч вертатись назад – то дороги важкі…”

Справжнього митця, справжнього майстра духовної і пісенної краси, ніколи не зупиняли “важкі дороги”. Тривоги і клопоти загартовували його вольовий дух і були поштовхом до підкорення нових і вищих творчих висот.

Мудрий лікар, талановитий диригент, автор більше ста пісенних обробок, люблячий батько, ніжний і добрий дідусь, вимогливий наставник, - це далеко не повний перелік рис притаманних пану Волосянку. Ця не ординарна особистість зробила великий внесок у духовну скарбницю України. Стала духовним наставником багатьох поколінь, які виховувалися на піснях, що виконувалися під його керівництвом. Ті пісні несли емоційну піднесеність, енергетику добра, щирості, відкритості, піднесеність духу свободи і любові до рідної землі, мови і культури. Для досягнення успіхів у будь-які царині, необхідно знати усі засади конкретної діяльності. Тільки у такому разі, можна очікувати плідної та результативної праці. У творчому житті Богдана Волосянка парадоксальним є те, що викладач медінституту, не маючи вищої музичної освіти, зумів досягнути такого щабля у музичному мистецтві, якого досягають і не всі професіонали.

Аналізуючи творчий шлях хорової капели с. Радча, чи пісенний шлях хорової капели “Сурма” ми дійшли висновку, що в обох випадках доля цих двох пісенно-хорових колективів і доля Богдана Волосянка міцно переплетені.

Пісенні твори, які дарувала хорова капела с. Радча, а також у виконанні сурмлян, були і є колискою, в якій викохалися багато поціновувачів пісенного мистецтва, талановитих музикантів, співаків і композиторів.