Психофізіологічний вплив кольору. Кольорові гармонії. Психофізіологічний вплив на людину в емоціональному плані дуже великий. Колір може заспокоювати, хвилювати, радувати, печалити, пригнічувати й веселити. Викликати відчуття теплоти й холоду, бадьорості й втоми, розширювати та звужувати простір, стимулювати зір, мозок, нерви; допомагати лікуванню хворих.
Червоний колір – збуджуючий, гарячий, енергійний, життєрадісний. Має саму довшу хвилю, стимулююче впливає на мозок, сприяє збільшенню мускульної напруги, підвищенню тиску крові та ритму дихання. Сильно впливає на настрій людей.
Оранжевий – яскравий, викликає радість, заспокоює або подразнює. Сприяє покращенню перетравлення їжі та прискорення руху крові.
Жовтий – стимулює зір, мозок, нерви, створює веселість, заспокоює деякий нервовий стан.
Зелений – колір природи, спокою, свіжості, заспокоює нервову систему. Сприяє пониженню тиску крові за рахунок розширених капіляр.
Голубий – світлий, свіжий і прозорий. Впливає так само як і зелений. Лікувальний колір, полегшує хворобливий стан.
Фіолетовий – пишний і благородний: позитивно діє на серце і легені. Колір втоми та смутку.
Коричневий – теплий; створює спокійний настрій, виражає стійкість та міцність предметів.
Сірий – холодний, діловий, смутний, створює апатію та сум.
Білий – легкий, холодний, благородний. Символ чистоти, добре поєднується з іншими кольорами.
Чорний – темний, важкий, різко понижує настрій. Він дуже красивий, у невеликій кількості застосовується для контрасту.
Світло та колір. Джерело природного світла – сонце. Денне світло змінюється кількісно: від декількох сотень люксів в тіні, до 80…100 лк на сонці; у літні місяці зовнішня освітленість коливається від 10 000 до 70 000 лк, зимового – від 10 000 до25 000 лк.
Природне денне світло змінюється якісно: ранком і вечором воно є більш червоним, удень – голубим.
Світло – одна з важливих характеристик життєвого середовища людини. Дію світла на людину можна розділити на: психофізіологічну, естетичну, морфофункціональну, некробіотичну.
Психофізіологічна - пов’язана з вищими психологічними функціями та інформаційними характеристики зорових функцій.
Естетична – штучне освітлення в архітектурі інтер’єрів є один із важливих факторів. Завдання полягає не тільки в тому, щоби збільшити освітленість приміщення, але й використати світло як засіб композиції.
Морфофункціональна – пов’язана з виникненням зорових образів. Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання діє через шкіру, здійснює загар, сприяє покращенню обміну речовин.
Некробіотична дія – руйнування живих тканин, знешкодження мікроорганізмів, зокрема, хворобливих бактерій (облучення).
Основні принципи використання кольору в художньому конструюванні. На відміну від образотворчих і декоративно-прикладних мистецтв колір у художньому контрасті розглядається перш за все, як засіб функціональної організації предметного середовища.
Особливе значення колір має при конструюванні кнопок і важелів керування, приладів, пультів тощо. Недостатній контраст між фоном і кнопкою пульта може призвести до браку або аварії.
Деякі вироби потребують контрастних і ярких тонів (планери, спортивні парашути, дитячі іграшки, пожежні машини тощо), а інші – світлих і легких тонів (медичне обладнання, прилади, верстати в цехах).
У виробничій сфері, на транспорті велике значення мають кольори безпеки (червоний, жовто-оранжевий, зелений, синій).
Наукові дані про розвиток органів зору свідчить про те, що зоровий апарат людини пристосований до тієї гармонії кольорів, яка існує в природі, тобто до природної різноманітності кольорів: до кольору землі, неба, трави, і води в різний час доби.
Використовуючи кольорові контрасти, слід враховувати, що самий великий кольоровий контраст створюється тоді, коли різниця в яркостях незначна, а інтенсивність велика. Тому світлий предмет повинен мати більш темний фон. На сірому фоні важко розглядати та обміряти заготовку. Відомо, що для виявлення чорної нитки на чорному фоні людина витрачає енергії в 2100 разів більше, ніж при виявленні цієї ж нитки на білому фоні.