Пояснювальна записка до

кваліфікаційної роботи

на тему:

“Памятний хрест”

Присвячений 1020-літтю хрещення Русі

Зміст

Вступ

Розділ І. Історія розвитку художнього ковальства та ювелірної справи на Україні

1.1 Передумови зародження ковальського мистецтва та ювелірної справи

1.2 Ковальське мистецтво часів Київської Русі

Розділ ІІ. Різновиди хрестів

2.1 Символіка хреста

2.2 Надбанні хрести українських церков

2.3 Придорожні хрести

Розділ ІІІ. Художньо-технологічні особливості виготовлення виробу

3.1 Матеріали інструменти та обладнання

3.2 Технологічні особливості виготовлення та декорування виробу

3.3 Креслення

3.4 Охорона праці та техніка безпеки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Душа людини завжди тяжіла до прекрасного, і от, саме мистецтво, мабуть, дає поживу для спраглої душі. Воно в процесі своєї еволюції пройшло через грандіозні перетворення, відображаючи в собі ті чи інші особливості людського життя того чи іншого періоду. Тому кожна історична епоха характеризується відповідними стилем, напрямом, течіями мистецтва. Воно увійшло в наше життя настільки міцно, що часто, сприймаючи наявність творів мистецтва як щось само собою зрозуміле, ми не завжди помічаємо їхню красу, але, якщо зникне воно, наше життя стане нудним і чорно-білим. Витвори мистецтва оточують нас всюди - дома і на роботі, на вулиці і в транспорті - весь навколишній світ людина прагне і може зробити красивим. Історично так склалося, що мистецтво, в процесі свого розвитку, пішло двома окремими, але тісно переплетеними між собою, шляхами: образотворчому та декоративно-прикладному. Твори декоративно прикладного мистецтва, а це реалізовані на полотні, у мармурі, глині, дереві, металі чи інших матеріалах певні фантазії, образи, задуми та емоції автора. Виконуючи естетичну функцію вони надають нашому життю особливої цінності, апелюють і до наших почуттів, а не лиш до розуму. Вироби ж декоративно-прикладного мистецтва, на якому я хотів би зупинитися детальніше, крім естетичної, мають якусь свою ужиткову роль. Отже, основним завданням декоративно-прикладного мистецтва є естетичний устрій нашого побуту як громадського, так і приватного, розвиток відчуття краси і художнього смаку. Україна в цілому світі славиться своєю історією, традиціями, мистецтвом, тому роль декоративно-прикладного мистецтва в епоху національного відродження і побудови молодої держави є надзвичайно важливою. На щастя, ті часи, коли політична ідеологія диктувала митцям у якому напрямку їм трудитися, безповоротно відійшли у минуле, тому в наш час народне мистецтво одержує повну свободу розвитку, піднімається культура народних майстрів, воно прогресує. Безмежно розширюється зміст народного мистецтва і властиві йому традиційні навики, які переосмислюються, переробляються, збагачуються кращими досягненнями української і світової культури, збільшується сфера впливу на підвищення рівня загальної культури народу. Найвидатніші діячі науки, культури завжди високо цінували народну творчість, народне мистецтво, підкреслювали його важливу історико-пізнавальну, виховну та естетичну роль у суспільстві. Головне завдання естетичного виховання полягає в тому, щоби засобами мистецтва прищепити людині високі норми і принципи моралі, прагнення до творчої діяльності, яка є засобом її духовного самовираження. Творчі здібності потрібні людині в найрізноманітніших сферах діяльності. Барвисті вишивки, килими та ліжники, мальовничі писанки, вироби з дерева, лози, металу та шкіри збагачують скарбницю українського народного мистецтва. Майстри намагалися зробити не тільки корисні та зручні предмети, а й прикрасити їх.

Ковальство – одна з найважливіших ремесел матеріальної культури. Ковальство має свою багатовікову історію. З часу своєї появи залізо служило для виготовлення інструментів, обробки дерева, каменю та інших матеріалів, а також для виробництва холодної зброї та прикрас. Із здобуттям Україною незалежності значно зріс інтерес до проблем вітчизняної історії, пробудження свідомості українства, виховання прихильності до народної традиції у повсякденному житті. Понад десять років тому Україна отримала від історії шанс, реалізувати який зможе тільки тоді, коли в процеси державотворення включиться нова генерація молоді, що готова взяти на себе відповідальність за гідне майбутнє Батьківщини. Саме тому виховання молоді, повернення її до власної культури, моралі є першорядними в утвердженні та розбудові української державності. Щоби по-справжньому пізнати свій рідний народ, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. І не тільки культуру створену талановитими архітекторами, художниками, музикантами, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, розвивалася і зберігала свої стійкі риси, які ставали традиційними. Ця традиційна культура тісно пов’язана з природними умовами, способом життя, діяльністю. Народне образотворче і декоративне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Декоративно-прикладне мистецтво – одне з найбільш розширених і доступних видів мистецтв. Цим глибші його знання, тим досконаліший і результат роботи і вільніше використання цих можливостей в різних технічних прийомах для вирішення художньо-композиційних задач.

Розділ І. Історія розвитку художнього ковальства та ювелірної справи на Україні

Передумови зародження даного мистецтва

На Україні людина оволоділа металом близько п’яти тисяч років тому. Дослідження мідних виробі трипільських майстрів свідчать, що вони зроблені руками досвідчених ковалів. Початок залізного віку на Україні, тобто винайдення і освоєння заліза співпадає з початком скіфської епохи (VІІ-VІст. до н.е.). З часу своєї появи залізо служило для виготовлення інструментів, обробки дерева,каменю та інших матеріалів, а також для виробництва холодної зброї та прикрас, тому залізо (метал) можна віднести до матеріалів, які вироблялися для створення не тільки утилітарних, а й художніх творів. Як художній матеріал залізо поряд з деревом, каменем, глиною, та дорогоцінними металами відносяться до основних зображальних засобів людини. Його використовували як у чистому вигляді, так і в поєднання з іншими матеріалами. Археологи нараховуються близько 150 видів предметів виконані ковалями. В період до ХІІІст. Нараховувалися до 16 спеціальностей майстрів