2.2 Надбанні хрести українських церков

До останнього часу мало звертали уваги на старі надбанні хрести, на цю цікаву галузь української народної творчості.

Основною стильовою рисою надбанних хрестів є їх конструктивність, підкреслена послідовним дотриманням симетрії, що стає не тільки обов’язковим композиційним прийомом, а й естетичною нормою, яка виступає тут як елемент образності

Ковані металеві хрести зі старих українських церков XVII-XVIII ст.

Схема надбанних хрестів утворюється двома взаємно перпендикулярними прутами, при чім нижня частина хреста довша за верхню. До перехрестя, а також до кінців хреста звичайно прироблювались кульки, або залізні кружальця. Під хрестом—півмісяць. Така основна форма хрестів, що ми розглядаємо, їхній кістяк. Просторінь поміж прутами, що утворюють схему хреста, часто зовсім нічим не заповнялась. Але й иноді подибуємо, що вона заповняється орнаментом: прямими, ламаними та хвилястими прутиками, мотивом „побігун", ланцюжками. (мал.1)

Орнаментація надбанних хрестів йшла так: заповнення кутної простороні, прикраса кінців хреста та частин прутів, що лишались вільними. Прикраси на кінцях хрестів прикріплювались до трьох, пяти та семи цяток кружалок. В залежности від того, як сполучалися прикраси на хрестах, надбанні хрести можна поділити на дві групи. До першої з них, найпростішої та найбільш поширеної, належать хрести, що одержали прикраси до трьох цяток кружалок. В хрестах цієї групи дві рівнолежних частини, що відріжняються тим, прямі чи гострі кути утворюють межи собою прикраси, поприкріплювані до кружалок. До другої групи належать хрести, що одержали прикраси до п’яти та семи цяток кружалок. Гуртування прикрас у хрестах цієї групи найскладніше й разом з тим – логічно випливає з найпростішого. Кутна просторінь заповнялась однаково в хрестах обох груп: через поділ кутків на частки, іноді-ж через уміщення менших хрестів. Необхідно зауважити, що всі розміщення прикрас робилися з додержанням строгої симетричности. Окремо стоять хрести, вставлені в так зване „сонце правди" - (каблучку в сяйві), але вони зустрічаються так рідко, що ми не можемо вважати їх за типові. Звичайно їх робили на фронтонах ріжних будинків, поруч з звичайним „сонцем правди".

Богородичні хрести "Сонце Слави" над Ставропігійною козацькою церквою (мал.2)

Мотивами прикрас є прикраси як геометричного, так і рослинного характеру. До першого з них належать: блискавки (хвилясті прутики, що визначають проміння), хрестики ріжних форм, зірки, „сонце правди"—мотив, що коронує хрест. До рослинних прикрас належать: чашечки лілей, стебла лілей з квітками та листям, подібне до ліри сполучення пари закрутків —стилізація рослинних форм у металі, квітки, що виходять з вазонів—мотив, який вживається у підніжжю хрестів. (На верхньому кінці хреста іноді зустрічаємо бляшаного голуба або півня). Можна поділити надбанні хрести й відповідно характерові прикрас. Найменше подибуємо хрестів з прикрасами чисто геометричного характеру; доволі поширені хрести з сполученими мотивами; а найбільш поширені хрести з рослинним характером прикрас, який переважає в хрестах ХVІІІ ст.

Коронований хрест "Сонце Правди" над дзвінницею козацької церкви (Мал.3) Хоч хрести, що ми розглядаємо, по своєму походженню належать до 17—18 віків, проте їхня основна форма, а також де-які прикраси—це утвір давніх часів. Отже основна форма хрестів лишилася майже зовсім такою, яку ми бачимо в натільних хрестах XI—XII віків і більш ранньої доби. Я маю на увазі ті натільні хрести з утовщеннями на перехресті та кінцях, хрести з кружальцями (медальйонами), що в великій кількості було знайдено під час розкопок на Україні й які відомі під назвою корсунських. Півмісяць, що бачимо під підніжжям надбанних хрестів,—їхня відколишня приналежність і являється простішим передаванням тих акантів, що вживалися в підніжжю византійських надбанних хрестів. Хрестики з акантами в підніжжю хреста знаходили на Україні (Княжа гора, Черк. пов. Київщ.); бачимо, що їх вирізували також на натільних хрестах, на гривнях. Все де вказувана велику розповсюдженість таких орнаментальних хрестів.

Два Богородичних хрести "Сонце Слави" , центральний з яких Коронований над козацькою церквою Покрова Пресвятої Богородиці(мал. 4)

Лишаючись без зміни що до своєї основної схеми, надбанний хрест пережив багато змін. Впродовж часу з’являлися ріжні комбінації прикрас, орнаментальні мотиви змінялися одні одними і, як остання фаза, перед нами хрести з рослинним характером прикрас. Потужню силу, з якою рослинний орнамент увійшов у всі ділянки народньої творчости, ми бачимо й тут.

2.3 Придорожні хрести

Уздовж доріг клали здавен придорожні хрести або фігури. Причини тут були різні. Ставили ті хрести на місці зруйнованих поганських капич, біля криниць, річок та струмків на спомин про хрещення; на роздоріжжі, де хтось помирав наглою смертю; ставили на честь визначних подій в житті громади – знесення панщини, відмова вживати горілку, на Божу славу тощо. Хрести виготовляли з дерев твердих порід, вирізьблювали з граніту, мурували з цегли або каменю. Були вони різної форми –