Застосовуючи такі наукові методи , як історико-порівгяльний, мистецтвознавчого аналізу, спостереження, опису та фото фіксації, з`ясовано та встановлено хронологію змін, здійснено періодизацію становлення гутної справи на Україні, а відтак і промислового виробництва скла художнього загалом. Відстежено взаємозв’язки промислового виробництва скла та просторового дизайну за спільним знаменником художньої та стилістичної виразності виробів зі скла у вітчизняному інтер`єрі.

Здійснено огляд історико-культурних особливостей застосування скла в інтер`єрі за методом наступності та інтегративності у сфері розвитку такого ремесла як гутне мистецьке скло. Адже суспільні відносини різних народів, торгівля та промисли показали дійсний стан перходу ремесла від спільноти однієї до іншої. Разом з цим передавалась і традиція декорування, система зображуваного періодично зазнавала змін, а відтак – виріб набирав нової художньої якості. Це дало змогу побачити стилістичну видозміну виробів зі скла, проаналізувати причинно-наслідкові явища різноманітних технік декорування скла в цілому.

Чітке розмежування типологічних та технологічних особливостей художнього скла у сучасному вітчизняному інтер`єрі складають повноцінну картину динаміки виробничого процесу у системі архітектури та дизайну. Проаналізувавши джерелознавчу базу, технологічні вузли систем інсаляції виробів зі скла, розкриваємо нові можливості модульної інталяції скляних панелей в інтер`єрах горомадських та житлових споруд.

Проаналізувавши фактори стилістичних та декоративних методів роботи зі склом, розкрито нову якість в оформленні інтер`ру - високохудожній твір.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Агбаш В. Л., Елизарова В. Ф., Лойко Д. Товароведение продовольственных товаров: /Учеб. пособие для торг. вузов/- 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1989. – 342с.

Артемков В. П., Чалаев А. А. Технологические процессы варки стекла. - М.: Наука, 1993. – 167с.

Біляшівський М. Старе укр. скло. // Сяйво. – 1913. – Червень. – С.5 — 6.

Безбородов М. А. "Очерки по истории русского стеклоделия". – М.:1952 г.

Біляшівський М. Старе укр. скло. ж. Сяйво, ч. 5 — 6. К. 1913;

Безбородов М. А. Стеклоделие Древней Руси. — Минск, 1956.-С.218.

Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.: —Высш. шк., 1984.— 176 с.

Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с

Гагенмейстер В. Гутне скло Поділля. Кам'янець Подільський 1931;

Экспертиза потребительских свойств новых товаров. /Валицкий А.И. и др. - М.: Экономика, 1981.

: В 10 томах / Головний редактор . — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.—380с.

Куприц А. О стекольной промышленности Волынской губернии. К. 1911;

Кітайгородський I.I. Скло та скловаріння. - М.: Госстройіздат, 1983.

Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.

Модзалевський В. Гути на Чернігівщині. – К.: Наукова Думка, 1926. – 204с.

Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.: Стройиздат, 1989.— 273 с.

Пономарьов О. Розвиток капіталістичних відносин у промисловості України XVIII ст. – Л.: 1971. – 213с.

Петрякова Ф.С. Укр. гутне скло. — К.: Наукова Думка, 1975. – 282с.: іллюстр.

Рожанківський В. Укр. художнє скло. –К.: 1959. – 276с.

Щапова Ю. Стекло Киевской Руси. – М.: 1972. – 308с.

Петрякова Ф. Укр. гутне скло. – К.: 1975. – 279с.

Справочник товароведа: (Непродовольственные товары). В 3-х т. Т. 3/Н. Г. Асутурьян, А. В. Викторов, Е. В. Зайцев и др. З -е изд., и перераб. – М.: Экономика, 1999. – 345с.

Семененко С.В. Экспертиза товаров: Учебное пособие. - Белгород: БКАПК, 1997

Снитко А.П. Экспертиза стеклянных бытовых изделий: Лекции. - Белгород, Изд-во БУПК, 1998.

Уманцев Я.З. Хозяйственные товары и бытовая химия: Товароведение, -М.: Экономика, 1985.

Стекловарная промышленность Украины//Промисловець, № 11, 2002 р.

Чайкова В. В. Товароведение промышленных товаров. – М.: Учпедгиз, 1989. – 270с.

Рожанківський В. Укр. художнє скло. К. 1959;

Щапова Ю. Стекло Киевской Руси. —М.: Высш.шк., 1972. – 214с.: иллюстр.

Щапова Ю. Л. Очерки истории древнего стеклоделия. — Москва, 1983.-С.183.

Івакін Г. Ю. Нова знахідка візантійського скла у Києві // Археологія. — 1991. — № 2, с. 142—145.

Кітайгородський I.I. Скло та скловаріння. - М.: Госстройіздат, 1983.

Журнал Стекло Мира. - 2000. - № 4.

Шепелев А М Штукатурные работы.—М.: Высш. шк., 1983.— 143 с.

Петрякова Ф.С. Украинский Художественный фарфор (конец XVIII – начало ХХ ст.ст.). – Киев.: Наукова Думка, 1985. – 280с.: иллюстр.

Українське Народне Мистецтво, Кераміка і Скло. – Київ.: Мистецтво, 1974. – 214с.: іллюстр.

Роботи зі склом: Практичні поради фахівців. – Донецьк:ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 112с.

Полевой В.М.Двадцатый век. Изобразительное искусство и архітектура стран народов мира. – М.: Советский художник, 1989. – 456с.: илл.

Ріпко О. Мистецьке життя Львова 1920 – 30-х рр. Спроба реконструкції // жовтень. – 1989. – квіт. – С.69-82.

Апполон. Изобразительное и декоративное исскусство. Архитектура: терминологический словар / под. общей редакцией А.М. Кантора. – М.: Эллис Пак, 1997. –736с.

http://

http://uk.wikipedia.org/wiki/Скло_мистецьке

http://vmirstek.uaprom.net

http://cult.gov.ua

ДОДАТКИ

Кафедра художнього скла Львівської академії мистецтв заснована у 1964 р.

Лінія скла в історії Львівської академії мистецтв починалась малопомітно: у якості екперимента було відкрито невелике "відділення художньої обробки пластмас та скла" (1961 р.). Першими педагогами були керамісти. Входження викладання скла у коло спеціальних дисциплін львівського вузу виявилось складним. Однак захоплюючий магнетизм скла сприяв розширенню творчого діапазону закладу: 1963-1964 навчальний рік завершився створенням кафедри художнього скла як самостійної структури вузу. Її очолив Ф.Ткаченко.

На формування склярських традицій у ЛАМ, на динамізацію їх, загальний поступ, розвиток вплинули кілька взаємозалежних факторів. Це:

- створення 1963 року у Львові на експериментальній кераміко-скульптурній фабриці Художнього фонду України цеху гутного скла, де працювали майстри-віртуози М.Павловський, П.Думич, Б.Валько, О.Гера, Я.Мацієвський;

- організація творчої дільниці Спілки художників СРСР для проведення експериментів провідними митцями, що приїжджали з різних республік та міст України.

Кафедра формувалася як відкрите склярське середовище: тут все виразніше відчувались поступ до