КЕРАМІЧНИЙ ФІГУРНИЙ ПОСУД ТИПОЛОГІЯ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ ЛЕМБИКІВ
З М І С Т
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Розділ перший. Керамічний фігурний посуд
Зооморфний посуд Трипілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Традиції, майстри та осередки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Властивості керамічного посуду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Розділ другий. Лембики. Типологія образів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Розділ третій. Технологія виготовлення фігурного посуду
3.1. Особливості формотворення лембиків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
3.2. Традиції декорування керамічного фігурного посуду . . . . . . . . . . . . . . . 24
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Перелік використаних літературних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
В С Т У П
Мета дослідження. Визначення національно-мистецьких особливостей традиційного українського керамічного посуду. Дослідити керамічний фігурний посуд як різновид декоративно-прикладної кераміки, описати і згрупувати лембики за образними ознаками. Охарактеризувати властивості гончарного посуду.
Актуальність дослідження зумовлена особливостями керамічного посуду -лембиків як особливого типу гончарного посуду, який відіграє ритуальну і декоративно-ужиткову функції. Дослідження висвітлює художні і образні особливості традиційного весільного посуду. Важливим є виявлення специфіки національного в мистецтві, генетичних витоків, традиційних чинників у системі виражальних засобів. Вивчення образів і художніх особливостей глиняного посуду дозволяє визначити унікальні й універсальні парадигми орнаментальних та формотворчих структур кераміки, сприяє ідентифікації творів українського традиційного мистецтва. Актуальність теми полягає також у глибшому осягненні художньої виразності кераміки як цілісної мистецької та семантичної системи.
Предметом дослідження є керамічний фігурний посуд в традиціях та творчій культурі нашого народу.
Об’єктом дослідження є процес історичного розвитку гончарного скульптурного посуду, його місце в народних традиціях. Закладені досвідом гончарів образні і композиційні особливості лембиків.
Методологічною основою роботи є принципи системності. В дослідженні проведена характеристика зоомофних образів втілених у фігурний посуд.
Хронологічні межі. Аналіз художніх особливостей проводиться на основі памяток гончарного скульптурного посуду кінця ХІХ – початку ХХ. В історичному розділі використані матеріали давніших періодів.
Географічні межі дослідження. Територія України, Київська і Полтавська області.
Завдання дослідження. Висвітлити історію та охарактеризувати художні образи лембиків на території України.
Наукова новизна дослідження виявляється в систематизації традиційних образів, вивчення особливостей формотворення і декорування лембиків.
Практичне значеня роботи. Результати та поданий у дослідженні ілюстративний матеріал може бути використаний спеціалістами у науковій, педагогічній і художній практиці.
Розділ І
Керамічний фігурний посуд
1.1. Зооморфний посуд Трипілля
Гончарство несе в собі незбагненно цінну інформацію про етнографічні особливості побуту найдавніших племен і народів, що заселяли нашу землю в минулому. У різні історичні епохи населення виготовляло всілякий посуд для приготування, зберігання і споживання страв (горщики, глечики, миски, макітри, ринки, тикви, барильця, куманці, кухлі тощо), а також обрядовий, зооморфний і антропоморфний посуд, архітектурно-будівельні вироби (цеглу, кахлі, черепицю, димарі).
Розвиткові гончарства на території сучасної України сприяла наявність родовищ високоякісних глин, які є основним матеріалом для роботи гончарів. Це зумовило виникнення багатьох осередків гончарства. Вироби всіх гончарних осередків, за наявності спільних рис у формах і побутовому застосуванні, водночас мали й локальні відмінності, які проявлялися як у кольорах та орнаментиці, так і в пластиці, архітектоніці творів.
Зародилось гончарство в кам’яному віці. Ще до оволодіння людини вогнем вона почала формувати з глини предмети потрібні для вжитку.
Такими предметами могли бути ємкості для пожитків