КУРСОВА РОБОТА

на тему: "Модерністські

стилі мистецтва на уроках образотворчого мистецтва. Супрематизм Малевича"

План

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Розвиток модерністичних стилів в кінці XIX – початку XX ст …………5

2. Творчість Малевича- основоположника супрематизму………………….7

2.1 Початок творчості К. С. Малевича …………………………………7

2.2 Вплив Клюна на творчість Малевича……………………………….9

2.3 Кубофутуристичний період у творах Малевича…………………..11

2.4 Зародження супрематизму…………………………………………13

2.5.Світове визнання Малевича………………………………………. 18

3. Методичні основи ознайомлення учнів з творчістю представників різноманітних художніх стилів……………………………………………...21

Висновок………………………………………………………………………22

Список використаної літератури……………………………………………23

Вступ

Розвиток культури відбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними, криза і крах соціалістичного ладу, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття — Австро-Угорщини, у кінці — Радянського Союзу), формування «третього світу» з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння.

Модернізм становив собою один з найбільш потужних напрямків культури ХХ століття. Модернізм, у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту .У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм — розрив з визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту.

В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі - письменники, що експериментують з альтернативними формами оповідання; у музиці - традиційне поняття ключа було замінено на атональність; в архітектурі - функціоналізм і відсутність декоративності розглядається як центральна концепції. Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов'язано зі зміною загальних естетичних настанов. Якщо раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної людської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаментальних основ творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовляється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій. Художники в цей період вдаються до колажу, монтажних і відео ефектів, гіперреалізму, часто у своїх творах намагаються показати нікчемність і величність життя. Предметам побутового середовища часто надають символічного значення .Живопис постмодернізму не визнає реальності зображуваного, естетичності, прагне реагувати на важливі проблеми сучасного їм суспільного життя.

1. Розвиток модерністичних стилів в кінці XIX – початку XX ст

Батьківщиною модернізму стала Франція. У Парижі, французькій столиці, на початку ХХ ст. жило і працювало багато молодих талановитих художників, вихідців з різних країн, які шукали нові шляхи у мистецтві: П.Пікассо, А.Матісс, Ж.Брак, А.Модільяні, М.Шагал, О.Архипенко та ін. Художники влаштовували виставки своїх творів, дискутували з приводу різноманітних художніх течій. До модернізму в образотворчому мистецтві належать всі течії постімпресіонізму — фовізм, експресіонізм, кубізм, футуризм ,абстрактне мистецтво, його геометричні напрями (супрематизм).

Одним із перших напрямків фовізм , для якого характерна кольорова експресія, поєднання яскравих кольорів, декоративність, життєрадісність, пластична деформація предметів. Фовізм як напрям з’явився у 1905р., коли молоді художники (А.Матісс, А.Марке, Ж.Руо, А.Дерен) виступили з критикою натуралістичної правдоподібності класичного живопису, зокрема, імпресіонізму.

Батьківщиною експресіонізму стала Німеччина, де у 1905 році виникла мистецька група „Міст”, куди увійшли студенти архітектурного факультету Вищого технічного училища в Дрездені Е.Кірхнер, Ф.Блейль, Е.Хеккель, К.Ротлуф. Експресіоністи головним вважали відображення суб’єктивних уявлень автора, тяжіли до ірраціональності, загостреної емоційності, що призводило до різких кольорових контрастів, геометрично спрощених форм, деформацій зображуваного, підкреслення предметів чіткими контурами графічних чорних ліній .

Кубізм – з’явився у 1908 р. Основоположниками цього напрямку вважаються П.Пікассо, Ж.Брак, Ф.Леже. Це була перша течія в живописі, яка повністю відмовилася від естетичного принципу наслідування дійсності класичного мистецтва. Кубісти зображували людську фігуру чи предмети не такими, якими бачили, а такими, якими їх уявляли чи знали .Кубісти вважали, що живописний твір повинен передавати якісь узагальнені філософські ідеї, а не об’єктивні реалії життя.

Футуризм – прагнув до створення мистецтва майбутнього, відкидав класичну художню спадщину. Засновником цього напряму є італійський поет Ф.Марінетті, автор ”Маніфесту футуризму” (1909). Футуристи (У.Боччоні, Дж.Балла, Дж.Северіні) вважали, що ХХ ст. потребує нового мистецтва, яке йшло б у ногу з віком техніки, вітали війну, яка, на їх думку, очистить, оновить суспільство. Футуристи обожнювали техніку, натомість людські проблеми цікавили їх менше. У своїх творах намагалися передати динамізм життя і вражень людини. Футуристи частково запозичують прийоми кубістів, розкладаючи предмет на елементи і комбінуючи їх. У Росії та Україні цей напрям відомий як кубофутуризм.

Естетичні принципи абстракціонізму виклав основоположник цього напряму російський художник В.Кандинський (1866–1944) у книзі „Про духовне в мистецтві” (1911). Абстракціоністи (лат. аbstractus –відокремлений) цілковито відокремилися від реалістичного зображення предметів і явищ навколишнього світу, намагаючись передати якісь ідеї, боролися проти сюжетності в живописі. Такий безпредметний живопис великої уваги надавав семантиці кольорів.

Абстракціонізм набув поширення в російському та українському живописі напередодні Першої світової війни. Український художник, поляк за походженням К.Малевич став засновником супрематизму – одного з напрямів абстракціонізму, програмним твором цього напряму стала його картина „Чорний квадрат” (1913). Твори супрематизму являють собою комбінації кольорових геометричних фігур (квадрат, трикутник,