Реферат на тему:

Загальна теорія мистецтва

Слово мистецтво є взагалі другоназвою художньої творчості: узагальнене, збірне поняття про всі види художньої творчості, або конкретні мистецтва. Часом цим словом означується окремий вид художньої творчості (М. архітектури, музичне М., декоративне М, ужиткове М. та ін. — див. про це у наступних розділах. У вузькому розумінні слово мистецтво означає власне образотворче мистецтво. Наприклад, шеститомна «Історія українського мистецтва» (К.,1966-1968 рр.) цілковито й виключно включає лише живопис, графіку, скульптуру та архітектуру. Слово мистецтво вживають, далі, в переносному значенні, коли бажають підкреслити високий рівень знання, уміння та майстерності ( військове М., лікувальне М., ораторське М. тощо).

Існує чимало критеріїв для розрізнення, або класифікації , мистецтв . Наприклад, за метою виготовлення творів — пізнавальні , декоративні, ідеологічні, ужиткові, релігійні і т.д.; за матеріалом , з якого виробляються мистецькі твори — словесні (література, усна народна творчість), звукові (музика, співи тощо), «тілесні» (танці, пантоміма, театр, цирк), пластичні (скульптура, архітектура і т.п.), екранні (кіно, телебачення, відео) і т.д.; за часовими та просторовими прикметами ( часові  — музичні, словесні, екранні М., просторові, які, в свою чергу, підрозділяються на тривимірні (архітектура, скульптура) та двовимірні (живопис, графіка, екранні) тощо.

Гаразд, але —

Що ж таке мистецтво?

На перший погляд, питання може видатись навіть трохи дивним: «Як то: «що таке мистецтво?»! Хто ж цього не знає! — Кіно, театр, там, музика, ну, скульптура ...Так?»

Так, то воно — так... Але все це — окремі види мистецтва , його галузі . А що собою являє те , видами чого є, зокрема, вищеназвані та багато які не названі — як архітектура, література, живопис і т.д.? Що являє собою мистецтво «взагалі»?

Ще в давнину було помічено, що людям буває дуже просто показати, наприклад, щось прекрасне і надто важко — сказати, а що ж воно таке є — прекрасне.

Подібно і з мистецтвом. Існує величезна кількість різноманітних його визначень, і саме тому їх багато, що серед них мало цілком задовільних. Ці визначення, хоч самі по собі і бувають вірні, однак переважно або часткові і через те однобічні (наприклад: мистецтво — це засіб самовираження , чи: мистецтво — це засіб пізнання , чи: мистецтво — це форма суспільної свідомості і т.д.), або надто загальні і тому неповні: не містять вказівки на своєрідність явища (наприклад: мистецтво — це вид естетичного освоєння світу, чи: мистецтво — це органічна єдність творення, пізнання, оцінки й людського спілкування тощо).

Причин такого стану багато, пояснення одне: мистецтво — явище надзвичайно складне. Хоча іноді здається якраз навпаки.. . Слово мистецтво так часто вживається, що у багатьох, коли не більшості людей, складається враження, ніби всі розуміють, при тому приблизно однаково, що являє собою мистецтво. Це ілюзія знання. Насправді це далеко не так. Ось чому для ліпшого розуміння явища, яке означується словом «мистецтво» , необхідно науково, тобто логічно, прояснити саме це поняття  — мистецтво.

Для початку візьмім до уваги нюанс, від якого виходить чи не вся складність у науковому визначенні мистецтва «взагалі». Справа в тому, що такого конкретного явища «мистецтво взагалі» нема . Його не існує . Подумайте над цим трішки і завважте, що це значить: не взагалі не існує мистецтва, а не існує «мистецтва взагалі» — в отому найпершому значенні слова, з якого починається ця стаття. « Мистецтво «взагалі» — це абстракція, категорія мислення, поняття. Може виникнути питання: якщо реально не існує такого явища, як «мистецтво «взагалі», то навіщо тоді це поняття? Чи не пустопорожнє воно? Отже, — ні! Справа в тому, що цим поняттям відразу ніби охоплюється все найсуттєвіше в різних видах мистецтва — від літератури до архітектури, і відтак позбавляє людей від необхідності нудних та громіздких повторень.

Звідси може видатись, ніби мистецтво реально існує саме як окремі види мистецтва (кіно, телебачення, театр, живопис і т.д.) або їх сукупність (наприклад, образотворчі мистецтва — скульптура, живопис, графіка і т.д.) Але це також ілюзія. При ближчому розгляді з»ясовується, немає, не існує «мистецтва архітектури» як такого чи «літератури як такої» — це теж абстракції, які вбирають в себе, узагальнюючи, найсуттєвіше в цих видах мистецтва. Справді, зауважмо, що коли мова йде, наприклад, про архітектуру, то не можна не помітити, що реально існувала чи існує не архітектура «взагалі», але конкретно — антична або китайська, російська чи українська і т.д. Так само й література або кіно чи скульптура. Назва кожного окремого виду мистецтва, повторимо, — це теж абстракція. Але, оскільки вона наукова, не вигадана, не штучна, то, «охоплюючи» найважливіше в усіх конкретних станах певного виду мистецтва (спільне в архітектурі стародавній та новітній, релігійній, світській, воєнній тощо), допомагає збагнути його сутність і уникнути повторень при його розгляді.

Із сказаного випливає, що реально, практично, конкретно мистецтво взагалі і окремі види його зокрема, існують як невід»ємна складова частина суспільного етнонаціонального організму на певному історичному етапі його функціонування. Реально мистецтво існує як живий творчий процес виготовлення певних предметів (що називаються творами мистецтва), їх освоєння, збереження і перманентного використання згідно з конкретним цільовим їхнім призначенням.

Звідси може бути трохи ясніше, чому так нелегко дати коротке й всеоохоплююче визначення мистецтва. Отож, спробуємо відповісти на питання, «що ж таке мистецтво?» описово.

Насамперед, відзначимо, що за своїм призначенням, тобто за своєю сутністю, мистецтво є засобом освоєння людей у світі. Тобто засобом пізнання закономірностей, які діють у природі і суспільстві та використання їх