Декоративно-прикладне мистецтво Прикарпаття

Одна з наймальовничіших областей України - Івано-Франківська - простягається з північного заходу на південний схід паралельно до основного хребта українських Карпат, тому її ще називають Прикарпаттям. Як і Закарпаття, це найбільш високогірна область України. Дві третини області займають передгірська зона та рівнина, третину - Східні Карпати, що поділяються на масиви: Бескиди, Ґорґани, Чорногора, Гринява, Чивчини. В Чорногірському хребті, на межі з Закарпаттям могутньо і велично підноситься найвища гора України - Говерла (2061 м).

Сама природа щедро обдарувала Прикарпаття: блакитні гірські масиви, зелений оксамит полонин, спокійні, казкові ліси, чарівні краєвиди улоговин між горами, цілющі джерела, неповторні озера, плодородні рівнини. Тут протікає третина всіх українських річок. Здебільшого річки краю швидкоплинні і чисті, гірські - утворюють красиві каскади і водоспади, а найбільші з них - Дністер, Прут, Черемош, Лімниця. Ця дивовижна і велична природа з прадавніх часів сформувала особливий світогляд тутешніх українців, викристалізувала дух незалежності і боротьби з поневолювачами, почуття гордості за свою Вітчизну. Природа вплинула і на їх естетичний смак та зумовила розвиток різноманітних художніх промислів і ремесел, сприяла появі справжніх талановитих майстрів та художників. Густі ліси давали і дають народним майстрам цінну деревину для будівництва та виготовлення предметів домашнього вжитку і виробів декоративно-прикладного мистецтва. Багаті родовища гончарних глин завжди постачали сировину для розвою мистецтва кераміки. Заняття вівчарством забезпечувало вовну та шкіру. В руках талановитих майстрів навіть овечий сир перетворюється на прекрасний матеріал для ліплення іграшок.

Сьогодні Івано-Франківщина має майже півторамільйонне населення. Умовно вона поділяється на чотири етнокультурні території: Гуцульщину, Бойківщину, Покуття та Опілля. Перлиною ж Прикарпаття безперечно є Гуцульщина, де найбільше збереглися самобутні традиції народного мистецтва. Тут живуть гуцули - одна з етнічних груп українців, які вирізняються своєю говіркою. Як правило, мистецькі традиції гуцулів передаються з покоління в покоління. Сьогодні роботи умілих гуцульських різьбярів, косівська кераміка, космацькі писанки, яворівські ліжники відомі на весь світ. Велике їх зібрання (понад 25 тис. експонатів) знаходиться в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського.

У 1987 р. в місті Коломиї був відкритий найбільший у світі музей писанкового розпису. В 2000 р. тут збудовано музей "Писанки". Унікальну архітектурну споруду виконано у формі яйця-писанки (архітектор: івано-франківець Ігор Шумин). Величина писанки-оболонки 14 м, діаметр - 8,5 м, експозиційна площа - 80 м2, на якій виставлено декілька тисяч писанок. Тут є писанки з усіх регіонів Прикарпаття, колекції з інших областей України, а також представлені писанкарські школи з багатьох країн світу.

У самому серці Гуцульщини, серед чудової карпатської природи розкинулося невелике місто Косів - один з найбільших на Україні осередків народного мистецтва. Тільки народних майстрів і членів спілки тут нараховується 48 осіб. У 2000 р. на базі коледжу відкрито Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, де готують професійних художників - спеціалістів для цієї галузі. При інституті сформовано музей, в якому експонуються твори провідних, авторитетних майстрів народного мистецтва та художників декоративно-прикладного мистецтва Косівщини. По всьому краю діє і багато приватних музеїв у будинках самих майстрів.

Приваблива косівська кераміка вирізняється світлим колоритом, яскравим розписом, витягнутими пропорціями. Сьогодні імена визначних майстрів-керамістів - династії Баранюків, Олекси Бахматюка, Петра Кошака, Павлини та Григорія Цвіликів відомі далеко за межами Косівщини.

Косівські різьбяні вироби відзначаються особливо витонченим "сухим" різьбленням та різьбленням у сполученні з інкрустацією перламутром, металом, бісером. Саме ж мистецтво "сухої" різьби по дереву зародилося в селі Яворові, що на Косівщині, і звідси поширилося на всю Гуцульщину. А засновником його був Юрій Шкрібляк (1823-1885 рр.). Сьогодні тут живуть і працюють його нащадки - заслужені майстри народної творчості України Василь Корпанюк та Дмитро Шкрібляк.

В Яворові започаткований і унікальний вид народних художніх промислів - ліжникарство. Пухнасті, виготовлені з чистої овечої вовни ліжники-покривала з чітким графічним малюнком виконують практичну та декоративну функцію.

Відомим центром народних мистецтв є й гірське село Річка. Воно славиться своїми майстрами різьби по дереву, випалювання по дереву, художньої обробки металів та шкіри, художнього ткацтва, вишивки, писанкарства. У селі багато відомих мистецьких династій - Мегеденюків, Кіщуків, Тонюків та ін. Різнобічними самобутніми талантами славиться село Брустури. А село Верховина - давньою технікою інкрустації різьбяних виробів рогом та металом. Відомий музикант Роман Кумлик створив тут цікавий музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів. У селі Космачі шиють національний одяг і чудово вишивають яскравими кольорами: жовтим, червоним, оранжевим, коричневим, зеленим. Космацькі писанки за своєю композицією, мініатюрним малюнком та золотисто-жовтими теплими кольорами вважаються одними з найкращих.

На базі численних центрів народного мистецтва Прикарпаття часто проходять республіканські та міжнародні фестивалі фольклору, симпозіуми писанкарів, творчі зустрічі народних майстрів. Особливо піднеслась роль цих осередків в останні роки, коли держава стала сприяти організації туризму, зокрема сільського, сімейного. Відпочиваючі в цих краях можуть не тільки фізично оздоровитись, а й познайомитися з прекрасними творами народного мистецтва, різними ремеслами, самі повчитися у справжніх майстрів.

Ілюстрації:

1. Зразки косівської кераміки.

2. - Різьба по дереву. Роботи заслуженого майстра народної творчості України Дмитра Шкрібляка.

- Свічник. Різьба по дереву. Робота заслуженого майстра народної творчості України Василя Корпанюка.

3 . Барило. Таріль. Роботи члена Спілки художників України Василя Тонюка.

4. - Музей писанки. Коломия.

- Писанки Марії Костюк.

5. Гуцул Роман Кумлик та експонати його музею.

6. Ліжники. М. Копильчук, К. Коржик,