Музеї Івано-Франківщини. Довідаймося більше про свої духовні скарби

Івано - Франківщина - край чудової, казкової природи, край з надзвичайно багатими історичними та культурними традиціями, край, що у всі часи давав приклад величі й нескореності національного духу.

Володимир Кобринський, виступаючи у 1935 році на відкритті Коломийського музею народного мистецтва, зауважив що нація , котра хоче жити своїм власним життям і в сім’ї народів стати самодостатнім народом, ідучи вперед, мусить забирати з собою і зберігати своє минуле, бо нація, що не шанує своїх пам'яток, не зберігає свої традиції - не має права називатися народом і ніколи не зможе стати державним народом.

А хранителями пам'яток є музеї. І саме музеї завжди залишатимуться тим місцем, де людина шукатиме відповіді на численні запитання свого минулого і теперішнього.

Історія Прикарпаття оживає у його 15-ти музеях, що перебувають у комунальній власності та 86-ти, що діють на громадських засадах. Привабливими для відвідувачів є численні приватні колекції творів народних майстрів, якими особливо славиться етнорегіон Гуцульщина.

Музейні традиції нашого краю початкують від етнографічних та господарсько - промислових виставок, які наприкінці XIX століття проводились в Коломиї і Станіславі (сьогодні Івано-Франківськ). Вироби народних майстрів широко представлялися на крайових виставках у Львові, Тернополі, Стрию, Кракові, Відні, Празі, Будапешті, Санкт-Петербурзі.

Візитною карткою Івано-Франківська є міська ратуша, в якій 46 років працює Івано-Франківський краєзнавчий музей.

В 1928 році у Станіславі (нині Івано-Франківську) був заснований Покутський музей. Його експозиція більше уваги приділяла польським магнатам Потоцьким, засновникам міста, а також тенденційно представляла територію Західної України як польську. Так само трактувались українські (гуцульські) мистецькі пам'ятки.

Постановами Тимчасового управління в Станіславської області від 11 листопада та 1 грудня 1939 року вирішено було створити обласний історичний музей ім.17 вересня в м.Станіславові на базі Покутського музею, музею Гуцульщини в Жабйому, окремих приватних колекцій.

В експозиції Станіславського історико-краєзнавчого музею розміщувалась розділи: історії, народної творчості, природи та книгозбірня. Вже навесні 1941 року музеєм були організовані археологічні розкопки в селі Крилос Галицького району, які перервала війна. Тоді на Юріївській горі було знайдене староруське поселення.

В роки Другої світової війни значну частину музейних збірок (колекції народного мистецтва, нумізматики та архів) було евакуйовано на Схід. Назад вони не повернулися.

Нині Івано-Франківський краєзнавчий музей - науковий і культурний центр Прикарпаття. При ньому працюють експозиційні відділи природи, історії, народного мистецтва та неекспозйційні відділи: фондів, науково-освітній, науково-методичний, відділ охорони пам'яток історії та культури.

На правах відділів йому підпорядковується низка музеїв різних профілів.

Літературний музей Прикарпаття (відкритий 1986 р.), Криворівнянський літературно-меморіальний музей Івана Франка (1953 р.), Торговецький літературно-меморіальний музей Леся Мартовича (1971 р.), історико-краєзнавчий музей О.Довбуша в с-щі Печеніжин, краєзнавчий музей у с-щі Солотвин.

Сьогодні музей зберігає і популяризує цінні колекції нумізматики, археології, живопису, скульптури, іконопису, одягу, вишивки, художніх виробів з металу, різьби, філателії, виробів зі шкіри, природничих експонатів, речей побуту, документів. Його фонди стали базою для експозицій і виставок.

Багато експонатів мають загальнонаціональну цінність. Серед них - ікони та ювелірні вироби XII—ХІІІ ст., церковна скульптура, стародруки.

Починаючи з 1956 року музей спільно з науково-дослідними інститутами Львова, Києва, Санкт-Петербургу щорічно організовував і фінансував археологічні експедиції.

Літературний музей Прикарпаття. Регіональний Літературний музей Прикарпаття відкрито 16 травня 1986 року. Експозиція музею розповідає про розвиток літературного процесу краю від найдавніших часів до сьогодення.

Львівські стародруки ХVІІ ст., рукописи, особисті речі письменників різних часів, про яких йдеться в експозиції музею, прижиттєві видання творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Наталії Кобринської, Михайла Яцківа, Ольги Дучимінської та інших письменників, матеріали про діяльність Станіславського літоб’єднання та обласної організації Національної спілки письменників України - найцінніші експонати музею.

Окремого слова заслуговує Шевченківська та Франкова тематика в Літературному музеї Прикарпаття.

Підтримує музей робочі стосунки з письменниками та культурно-просвітницькими діячами Української діаспори США та Канади, Великої Британії та Словаччини, з письменниками Узбекистану, Румунії та Польщі.

Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича с. Торговиця Городенківського району засновано до 100-річчя з дня народження письменника (12.02.1971 року). Яскрава, багатогранна сатира Леся Мартовича – це цінний матеріал для характеристики політики, культури і загальної атмосфери в Австро-Угорській монархії. Безсмертні творіння сатирика назавжди увійшли в золотий фонд нашої культури. Письменник жив і творив за девізом: „Не для слави, а для людей”.

В експозиції представлені макет хати, в якій народився письменник, селянський одяг його батьків. Численні фотографії, особисті речі родичів письменника, спогади односельчан розповідають про дитинство Л.Мартовича. Експонується матрикул Л.Мартовича, виданий Віденським університетом в 1902 р., який засвідчує, що письменник теж там навчався.

Село Криворівня Верховинського району називають екомузеєм. У цьому мальовничому куточку Карпат, що чарує своїми неповторними гірськими краєвидами, привітними і добрими мешканцями, функціонують літературно-меморіальний музей Івана Франка, меморіальний музей Михайла Грушевського, хата-гражда Параски Харук, музей-садиба народної поетеси Параски Плитки-Горицвіт, а також пам’ятні знаки Олексі Довбушу на тому місці, де була виставлена одна із 12-ти частин тіла народного героя, пам’ятник Іванові Франкові, Хрест тверезості і пам’ятні дошки, встановлені в честь видатних українських письменників, вчених, діячів культури, які в той чи інший час жили у Криворівні.

Тут побували Іван Франко, Михайло Грушевський, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич, Яків Головацький, Михайло Драгоманов, Гнат Хоткевич, Олександр Довженко, більшість сучасних українських письменників, інших діячів української культури та ін.

Основою експозиції Солотвинського історико - краєзавчого музею є зібрані вчителем-краєзнавцем Феданком Олександром Антоновичем (1898