Мабуть, ще з дохристиянських часів у нас фарбували яйця. Якщо в один колір — їх називали крашанками, коли фарбували у різні кольори — це уже були писанки. Найстаріші писанки, знайдені на Україні, датують X—XII ст. Це були полив'яні керамічні яйця з малюнками, які відносяться ще до поганських часів. Вважають, що назва "писанка" походить від "списаного", тобто скатованого тіла І. Христа під час його заарештування у Страсний четвер.

У древніх літописах не згадуються писанки. Літописець Нестор коротко записував лише про історичні події. Проте французький інженер Г. Боплан (1600—1673 pp.), який жив в Україні з 1630 по 1648 рік, видав книгу "Опис України" (1650 р.), в якій знаходимо низку важливих відомостей з історії, географії, культури та етнографії нашого краю. Його зацікавили і українські художні витвори — писанки (у Франції фарбували крашанки в один колір). Лише в 1682 р. німець Ріхтер уперше видав книгу "Дослідження писанок". Він вважає, що писанки започаткували греки. Мати Лесі Українки Ольга Косач у 1879 р. видала альбом "Українські узори", в якому подає 23 кольорових зображень писанок з різними орнаментами. У 1891 р. учений М. Сумцов видав цікаву розвідку "Писанки", а з 1890 р. писанки стали музейними експонатами — уперше зібрано 2800 писанок з 220 сіл України, на яких намальовані різні орнаменти.

Писанки прикрашали певними орнаментами з різними малюнками-символами. Погани почитали сонце і вважали яйце за його символ. Так, на яйці чи не першим малюнком з'явився малюнок сонця, що уособлював бога Сонця — Аполлона. На малюнку його відображали по-різному. Головним чином малювали коло, часто воно нарисоване з сімома або більше променями. Ці промені бувають прямі або закручені. Деколи писанкарка промені замінює крапками. Ще сонце символізувала восьмираменна зірка. Такий символ сонця поширився по всій Україні.

Наші пращури вважали, що писанка, удекорована символами сонця, має чудодійну силу. Вона була здатна навіть чарувати і благати сонце охороняти людей від хвороб, нещастя, злого ока. Здавна в Україні малювали трикверний символ (троячок). Його зустрічаємо ще у мистецтві зі трипільської культури (4—2 тисячоліття до народження Христа). Триквер символізує розмаїті трійці, як-от: народження — життя — смерть; повітря — вогонь — воду тощо.

Під час малювання писанок чи не обов'язковим символом був безконечник — кручена лінія на поверхні яйця, яка не мала кінця. Його ще називають циганські дороги. Чорт, який попаде на циганську дорогу, буде вічно блукати і не матиме змоги шкодити людям. Безконечник означає повторення або вічність і забезпечує багаті жнива. Пасічники клали таку писанку до вулика, щоб мати щедрий медозбір. Якщо писанкарка зуміла вивести гарний безконечник, її вважали справжньою майстринею цієї справи. Отже, розпис гарного безконечника служив своєрідним екзаменом для оцінки мистецтва писанкарки.

Здавна практикували наносити на яйце геометричний орнамент. Він і до сьогодні домінує у декоруванні писанок. Писанкарка ділила яйце лініями на трикутники, квадрати, пояски тощо. Часто популярним символічним поділом є "сорок клинців", тобто трикутників різних кольорів. Кожен такий клинчик мав призначення — виконати одне якесь побажання. Згодом, із введенням христи-янства, "сорок клинців" стало означати сорок днів посту або сорок днів перебування Христа в пустелі, або сорок севастійських мучеників (22 березня). Трикутники можуть бути залишені порожніми або заповнені сіткою, лініями чи крапками. З клинців деколи утворювали зірочки чи якість інші фігури.

Малюючи писанки, жінки дотримувалися певних ритуалів. Так, на Кубані зі сходом сонця жінки брали воду із снігової ями, по дорозі не розмовляли і нікому не відповідали на привітання. Вважали, що писанки найдоцільніше малювати у Страсний четвер — не будуть скоро псуватися. Яйця занурювали у фарбу протягом двох "отченашів".

Природа була постійним джерелом для писанкових символів. Рослинний орнамент відображав навколишню флору. Народні майстрині найбільше використовували для писанок рослинні символи — це квітки, листки, квітуча рослина у вазоні або без нього. Часто рисували дерево, яке символізувало дерево життя людського роду. Бог Перун та його уособлення в дубовому дереві відтворено символом у формі дубового листка, що означає силу, владу, авторитет. Вишня — символ дівочої краси, мала причаровувати любов і щастя. Гілочки смереки символізували молодість і вічне життя. Були вживані, як символи, листки клену, берези, винограду, хмелю, папороті. З овочів і ярин рисували яблука, сливки, огірочки, горох, квасолю. Символи квітів включали рожі, барвінок, соняшник, півонії, гвоздики. Писанка з рослинним орнаментом мала силу сприяти рослинам рости, вчасно дозрівати, давати щедрий урожай.

Важливе місце у розмалюванні писанок займав тваринний орнамент. Предки вірили, що такі писанки наділяють господаря добрими прикметами звірят: здоров'ям, силою, витривалістю, а худобу — здоров'ям і плідністю. На писанках часто рисували лише частину тіла тварин, яка символізу-вала дану тварину: заячі вуха, качачі шийки, курячі лапки, півнячі гребінці, баранячі роги. Рисували і цілих тварин — оленів і коней. Олень забезпечує довголіття і добробут. Кінь символізує неабияку силу і витривалість. Пращури вірили, кінь тягнув Сонце по небозводі. Предки рисували півників і птахів, риб, вужів, бджіл, жучків, метеликів. Птахи — вісники весни, символізують відновлення життя і природи, бджоли — душевну чистоту і працелюбність, жук — охоронець домашнього вогнища.

На писанках з предметно-побутовим орна-ментом рисували барилку, віконця, вітрячки, граблі, драбину, сокиру, човники, чоботи, пояски, ворота, сакви, люльку, скрипку, гребінці, вила тощо.

Минали віки, і на нашу землю прийшла нова віра — християнство.