«Нехай ніхто не сумнівається, що початок і кінець мистецтва, а також всі шляхи до того, щоб стати майстром, повинні взяти у природи. Вдосконалення в мистецтві набувається великою працею і навчанням...»

Леон Баттиста Альберті

Історію мистецтва можна би написати, як історію композиції, тому, що якраз композиція, в першу чергу виражає ідею почуття художника.

Ю. І. Піненов

Тематична картина, зокрема картина сюжетна,- не бездумне ремісницьке повторення натури, а плід великої, іноді багаторічної праці. Складний творчий процес створення картини ставить перед художником завдання: визначити задум, вибрати тему, розробити сюжет, -тобто, щоб через пошуки в ескізах відповідних засобів живописно - пластичного вираження перейти, на кінець, до створення самої картини, як цілісного художнього образу.

Творчий задум - це керівна думка художника, вкладена ним у твір. Це думка обгрунтована миттєвим досвідом і світоглядом художника, виражає його відношення до дійсності. Сюжет, тобто конкретна подія, в якій виражена тема, - завжди взаємовідношення, взаємодія декілька чи багатьох людей. Будь - які теми і сюжети народжені художником в пошуках найкращого вираження задуму, повинні бути втілені у відповідну живописно -пластичну форму, яка донесе до глядача задум художника.

Художня форма повинна як можна повноцінніше розкривати життєвий зміст картини втілення ідейно - тематичного задуму в художню форму закінченої картини досягається за допомогою композиції, тобто такого організованого об'єднання всіх елементів картини, яке забезпечує дохідливе і впливове сприйняття глядачем її змісту.

Робота над композицією картини - складний процес, що вимагає творчої ініціативи, живої уяви, фантазії і художнього смаку. Важливими засобами композиції є колір, освітлення. Враховуючи великий вплив кольору на глядача, художник повинен використати цей могутній засіб ля найбільш повного розкриття свого ідейного задуму.

Ритм, - чергування того чи іншого руху, жесту, лінії, кольорової чи світлової плями, формат і розмір площини полотна, вибір точки зору в розробчі композиції картини мають також суттєве значення і можуть бути використані для підсилення виразності сюжету.

Велику увагу слід звертати на співвідношення загального і особливо, головних деталей, під час розробки композиції. Іноді незначні деталі можуть спотворити задум художника.

Технологічна частина, виготовлення проекту.

Полотно, як основа для живопису в наш час набуло великого поширення.

Воно достатньо міцне, легке, міцне, має добру фактуру. Для своїх робіт, я вибирав полотно з такими якостями - міцне, густе, зіткане із рівних довгих ниток без вузлів і потовщень, з ясно вираженою зернистістю поверхні.

Від якості виконання підрамника, його матеріалу, а також натяжки полотна залежить збереженість картини. Підрамник я робив міцним і водночас легким, без дефектів - тріщин, червоточин, плісняви. Бруски, з яких я робив підрамник, мають фаски-скоси (7-9 ) на лицьовій поверхні в глибину, щоб полотно не торкалося до бруска, а утримувалося його гранями.

Натяжка полотна на підрамник робиться наступним чином. Нове негрунтовне полотно промиваю в гарячій воді. Натягую полотно в чуть зволоженому стані. Підрамник ставлю на стіл, потім зверху кладу і вирівнюю полотно, злегка натягуючи його по діагоналі і закріплюючи цвяхами по кутам. Цвяхи забиваю не по прямій, а розкидано, змійкою, щоб не розколоти підрамник.

Для виготовлення проклейки я брав желатин, заливав кип'яченою водою кімнатної температури (в пропорції 1-20) в скляний посуд і тримав добу до повного набухання. Потім розбухший клей перемішую і біля 40 хв. Варю на водяній бані на слабкому вогні, до однорідної сметаноподібної маси. Не доводжу до кипіння. На літру води даю 50 грам желатину і 15 грам гліцерину. Після застивання клею наношу його флейцом на полотно швидко, в вигляді дуже тонкої, еластичної, рівномірної плівки. Проклейку я робив 4 рази. Масляний грунт роблю з спеціально приготованої фарби. Масляний грунт виготовляю по рецепту Прокопіва П.М. На півлітру дистильованої води додаю 25 грам желатину і 7,5 грам гліцерину. Потім чекаю 1 день, щоб набухло, потім на водяну баню, але не варю. Лляну олію (35 гр), нашатирний спирт (15 гр) і 8 жовтків розвожу окремо, доливаючи в кінці по чуть-чуть, також додаю крейди (85 гр) і цинквайсу (65 гр). Грунт легкими рухами наношу на полотно флейцом.

Вже на підготовчій стадії у мене появляється певна образна уява про майбутній об'єкт проектування. Паралельно з аналітичною роботою у мене почали складатися перші можливі варіанти проектних ідей, які грунтуються в першу чергу на зробленому дизайнерському дослідженні.

Справжнім початком проектування я вважаю той період, коли думка починає втілюватись в графіці і об'ємі.

Роль цієї первинної стадії, досить неоднозначна, вона особливо важлива і відповідальна для об'єкту зі складними взаємодіями окремих блоків будівлі, та інших елементів. В основу перших ескізів, виконуваних ще не в масштабі повинні бути закладені деякі компоновані параметри. Ці основні параметри є ніби скелетом майбутньої композиції. Це означає, що проектувальник співставляє різні варіанти і переходячи від синтезу до аналізу зрівнює їх. Вибираючи оптимальне рішення для даного етапу проектувальник може його змінити, бо назавжди можна на цій ранній стадії проекту вибрати найкращий варіант, тому не рекомендується знищувати початкові варіанти ескізів до тих пір поки робота небуде закінчена. Вони мають відповідну цінність. Оскільки засвідчують про те, як велась ця робота, які варіанти були викинуті, а які стали основою проекту. Вся робота над проектом поєднує в собі раціональні і естетичні основи. Колір допомагає визначити жанр твору, належність до того чи іншого середовища. В загальному підсумку дизайнерський проект дає нам уяву не тільки про ідею, а про