Реферат на тему:

Технології і способи розписування писанок, відродження і розвиток писанкарства в Україні та за її межами

Останнім часом ринок пропонує спеціальні набори для фарбування великодніх яєць, а поряд з ними продається багато підробок та сурогатів сумнівної якості — це хімічні фарбники, суха туш, чорнильний порошок та інші подібні речовини. Під час варіння та фарбування крашанок шкара-лупа яєць часто розтріскується, і фарбник проникає в се-редину яйця, зафарбовуючи білок. Іноді фарбник проникає через пори шкаралупи навіть тоді, коли вона ціла. Вжива-ти подібні крашанки в їжу не тільки неприємно, а й шкідливо. Щоб уникнути подібних прикрощів під час фар-бування, необхідно звернутися до народного досвіду, до природних рослинних барвників. Якщо такий фарбник і по-паде всередину яйця, це не завадить його використанню в їжу і не зашкодить нашому здоров'ю. Літні люди вважа-ють, що хімічна фарба псує не тільки естетичний вигляд пофарбованого нею яйця, але й його смакові якості, бо кра-шанки, на відміну від писанок, є обов'язковою ритуальною їжею під час Великодніх свят.

Загальні вказівки, способи фарбування і розписування яєць

Для фарбування крашанок найбільш придатні домашні яйця з міцною шкаралупою білого кольору.

Перед варінням і фарбуванням яйця необхідно добре п мити теплою водою з додаванням питної соди для їх обезжирення і ретельно прополоскати в теплій, а потім у холодній воді. Не обезжирені і погано помиті яйця фарбуються нерівномірно, на шкаралупі залишаються плями, що псують зовнішній вигляд крашанки. Брудна шкаралупа, правило, не відмивається до кінця і теж залишає плями після фарбування.

Якщо яйця не досить добре прополоскати після миття, пінки соди можуть негативно вплинути на відтінок кольору та зіпсувати і крашанки, і фарбувальний розчин.

Підготовлені яйця фарбуються або розписуються за технологіями, що наведені в рецептах. Щоб запобігти розтріскуванню шкаралупи під час варіння і фарбування, потрібно дотримуватись деяких нескладних правил:—

яйця, щойно взяті з холодильника, не можна класти відразу в окріп або киплячий розчин фарбника. Для попе-реднього варіння перед фарбуванням їх необхідно покласти в холодну або теплу воду і поступово довести до кипіння на невеликому вогні;—

у воду для варіння яєць можна додати кухонної солі з розрахунку 1 ст. ложка на літр води, тоді шкаралупа мен-ше розтріскуватиметься;—

не можна кип'ятити яйця на великому вогні, щоб не пошкодити шкаралупу;—

якщо дозволяє технологія, то яйця, призначені для фарбування, краще попередньо відварити звичайним спосо-бом і відразу опустити в гарячий розчин фарбника.

Якщо шкаралупа яєць під час варіння все-таки розтріскалась, їх краще використати для приготування са-латів або начинок у пироги.

Пофарбовані яйця, вийняті з фарбувального розчину, необхідно промити холодною водою до їх охолодження, на-сухо витерти і протерти шматочком бавовняної чи лляної тканини, злегка змоченої в олії. Після цього вони стануть гарними і блискучими.

Технології розпису писанок

Як написати писанку

Для написання писанки необхідно приготувати чисте, свіже без плям, тріщин та подряпин куряче яйце. Інколи писанки пишуть на гусячих, качиних яйцях або яйцях інших свійських чи диких птахів. За давньою традицією, писанки мають бути написані на повному (цілому) свіжому яйці, яке не можна варити та розбивати. Для того, щоб виготовити таку писанку, необхідно взяти домашнє, запліднене яйце, бо воно може зберігатись тривалий час, поступово висихаючи. Якщо ж для писанки беремо яйце з птахофабрики то після нанесення всього малюнка і перед зніманням воску необхідно зробити в двох протилежних кінцях яйця отвори за допомогою гостро заточеного надфіля або тонкого свердла та обережно «видути» вміст яйця. Якщо ж цього не зробити, то така писанка за кілька тижнів зіпсується і лопне. До речі, у деяких селах побутував звичай мати за оберіг саме порожні писанки, які вішали під образами у хаті у вигляді ґерданів (намиста).

Перед початком роботи яйце миють у чистій теплій воді. Після цього витирають сухою чистою ганчіркою. Для поділу поверхні яйця і нанесення малюнків потрібен про-стий олівець, гостро заточений і бажано не м'який, щоб лінія на шкаралупі була не дуже темною.

Свічка з воску або парафіну кріпиться до підставки з металу, яка повинна бути стійкою і мати гострий край, об який знімаються надлишки воску з писачка. Найпростіша і найзручніша підставка — звичайна бляшанка.

Для фарбування писанок приготувати набір розчинених анілінових або рослинних барвників, що призначені для фарбування вовни. Анілінову фарбу (приблизно половину чайної ложки або половину вмісту пакету) висипати у бан-ку місткістю 0,5 л та залити її 250—300 г окропу. Воду бажано брати м'яку. Шарбувати писанки можна тоді, ко-ли фарба охолоне до кімнатної температури. Основні ко-льори — жовтий, зелений, червоний та чорний. Рідше ви-користовуються синя, фіолетова, оранжева та коричнева фарби.

Для більш якісного фарбування підготувати 9% розчин оцтової кислоти (харчовий оцет), який налити у банку U,5 л приблизно 300 г, а для написання писанок способом «відбілювання» — розчин будь-якого відбілювача для білизни, наприклад, 3—4 столових ложки «Білизни» на 300 г води. Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та ложки, бажано пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце у фарбу. Ложки і ганчірки беруться до кожної фарби окремо.

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Раніше його виготовляли зі шматочка тонкої фольги, бажано мідної, який скручували на голці у вигляді трубочки або конуса. Цю трубочку вкладали у розколену частину палички і перев'язували ниткою навхрест. При