справжня сутність споконвічної української душі, що злагідна розмовляє з Богом і зорями, з дитиною і стеблиною, з сумними волами і веселими квасольками овечок.
Та найбільше — сама з собою.
Там — потужний і добрий талант, що творить єдину Україну, тому іноді аж важко впізнати - це Карпати чи український південь, і тільки розпечене ольвійське сонце, що з’яскравлює всі барви, безпомильно вказує на художникові коріння.
Там — неприкаяний козак Мамай з тихим коником і жменькою суто дитячих хитрощів.
Там — дуже самотній чоловік, який посеред звихненого світу розповідає золоту казку нашого дитинства.
Тож дай йому, Боже, здоров’я і натхнення».
(Іван Малкович)
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:
«Ой ти, коте Марку», 1993
2.11. Сергій Савченко
Популярний український живописець. Народився 2 серпня 1972 року у Львові. Закінчив Львівське училище ужиткового мистецтва ім. Івана Труша (1992) та Львівську Академію мистецтв (1998). Працює в жанрі станкового живопису. Учасник багаточисленних міжнародних виставок. Його перша, і поки що єдина, книжка для дітей відкрила нові перспективи української дитячої книги. Мріє намалювати книжку «про кудлатого червоного звіра».
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:
Г.Химич «Песик та його місячні друзі», 2000 (2-я премія на «Книзі року-2000»)
Г.Химич «Dog and his friends on the Moon», 2000
До книги Г. Химич «Песик та його місячні друзі»
2.12. Софія Ус
Софія Ус - — улюблена художниця української (і не тільки) малечі.
Народилася 1973 року в Новокузнецьку в українській родині. В трирічному віці переїхала до Кишинева. Закінчила Кишинівське художнє училище (1992) і вступила до Львівського Поліграфічного інституту. Закінчила Українську Національну Академію Мистецтв (1998). Працює в жанрі станкового живопису та книжкової ілюстрації. Мешкає в Києві і в Кишеневі.
Три її дитячі книжки завоювали палку прихильність десятків тисяч маленьких і дорослих читачів в Україні, Росії, Чехії, Литві, Словаччині та інших країнах.
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:
М. Луговик «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (1-ша премія в номінації «Дитяча книга»), 2002
«Вовченятко, яке запливло далеко в море (Міні-диво)», 2002
М. & С.Дяченки «Жирафчик і Пандочка», 2004
«Жирафчик і Пандочка (Міні-диво)», 2004
С. Ус, І. Малкович «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами», 2007
С. Ус, І. Малкович «A Small Bunny in the Big City or HONEY for MOMMY», 2007
До книги І. Малковича «Мед для мами»
До збірки казок До книжки М. і С.Дяченків
«Жирафчик і Пандочка»
2.13. Володимир Харченко (14.04.1960)
Художник Володимир Харченко — автор першої "абабагаламазької" книжки "Українська абетка". Саме з його малюнків почалася історія видавництва.
Нродився він 14 квітня 1960 року в Ленінграді, де прожив перші два тижні життя. До трьох років жив у Зеленому Гаю на Черкащині. З трьох років — у Києві. Закінчив РХСШ (1979) та Українську Академію Мистецтв (1987). Працював художнім редактором у видавництві "Дніпро" та дитячих часописах «Барвінок» і «Соняшник». У «Соняшнику» вперше побачив комп’ютера і відтоді більшість свого часу сидить з мишкою в руці. Член Спілки художників України. Викладач Національної художньої академії. Саме Володимир Харченко проілюстрував першу книжку видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» «Українська абетка», яка завоювала щиру симпатію і любов десятків тисяч маленьких читачів.
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:
«Українська абетка», 1992, перше видання
«100 казок», 2005—2006, 1-ша премія на «Книзі року-2005». (Худ. В. Харченко, К. Штанко, В. Єрко, К. Лавро та ін.)
Пам’ятаю, як художник «Української абетки» Володимир Харченко, учетверте-вп’яте перемалювавши один сюжет, був готовий зробити з мене пляцок (а він служив колись у десантних військах), — та я проявив нечуваний героїзм (ха-ха), і згодом після виходу в світ другого видання «Абетки» Володимир розчулено дякував мені за мою в’їдливість... (Іван Малкович)
До книжки «Абетка»
2.14. Катерина Штанко
Одна з найвідоміших і найулюбленіших українських книжкових графіків.
Народилася 24 липня 1951 року в Сімферополі. Закінчила Кримське художнє училище (1973), Українську Академію Мистецтв (1979) та творчу майстерню при Академії мистецтв (1979-83 рр.). Учасник та переможець багатьох республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок.
Автор кількох десятків ілюстрованих книг для дітей.
Основні видання:
Т.Шевченко «Кобзар», 1989 (1-ша премія на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги»;
«Михайлик — джура козацький», 1987 (2-га премія конкурсу «Мистецтво книги»);
«Фінські народні казки»;
«Попелюшка»;
«Норвезькі народні казки», 1986 (2-га премія конкурсу «Мистецтво книги» та спеціальний Диплом на Всесоюзному конкурсі «Мистецтво книги», 1986).
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:
І.Малкович «Золотий павучок», 1997, 2009 (нова версія)
«Улюблені вірші», 1994, 2004, 2006 (Худ. К. Штанко, К. Лавро та ін.)
«100 казок. 1-й том», 2005—2006, 1-ша премія на «Книзі року-2005». (Худ. К. Штанко, В. Єрко, К. Лавро та ін.)
«100 казок. 2-й том», 2006—2008, (Худ. К. Штанко, В. Єрко, К. Лавро, В. Пальчун та ін.)
Золотий павучок, 2009
До збірок казок
До збірки віршів «Золотий павучок»
ВИСНОВОК:
Узяла дитина книжку А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ в руки – і все, пропав для навколишнього світу. Навіть найкапризнішим досить кинути один погляд на обкладинку, і вони, заворожені, затихають. А під кожною обкладинкою – обов'язково зустріч з дивом. "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА": прочитавши такий загадковий набір складів, відразу думаєш – що б це означало? Ця назва узята з розповіді українського письменника Івана Франка "Шкільна наука Грицька" – про хлопчика, який пас гусаків, потім пішов вчитися в школу, і кожного разу, коли він повертався додому, отець його питав: "Що ви вивчали?". Хлопчик відповідав: "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" (тобто "азбуку"). А коли він через рік повернувся, став влітку знову пасти гусаків і хотів похвалитися тим, що вивчив в школі, то гусак йому сказав: "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". Тут хлопчик і подумав, що гусакові, а не йому потрібно було йти вчитися.
І здавалось що книжки у нас на Україні мали б бути погано оформлені, бо начебто діти