Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття проведення судових експертиз

1.1. Поняття судової експертизи, її види та значення

1.2. Правове регулювання судової експертизи в Україні

Розділ ІІ. Організація проведення судової експертизи

Розділ ІІІ. Висновок експерта, його структура та оцінка

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Новітнє українське законодавство, наша юридична наука, переживаючи важкий період власного становлення, хаотично запозичують, здебільшого з допомогою російської юридичної літератури, готові результати західного юридичного мислення; залишаються поза увагою способи і методи проведення судових експертиз.

За короткий період незалежності нова європейська держава – Україна створила свою судово-слідчу систему, яка діє на основі законності, забезпечує охорону правопорядку, інтереси суспільства, права та свободи фізичних і юридичних осіб.

Формування нового господарського механізму, який базується на ускладнених господарських зв’язках, вимагає комплексного використання правових та економічних знань для успішного розкриття замаскованих злочинів, способів здійснення посягань.

Актуальність цієї теми пояснюється зростанню ролі судової експертизи, як джерела доказів, сприяють дві обставини: передусім сама природа експертизи, як джерела отримання достовірної, об’єктивної інформації про факти, а також те, що судова експертиза постійно удосконалюється, залучаючи собі в допомогу новітні досягнення науково-технічного прогресу.

Здійснюється це двояко. Передусім за рахунок використання нових, більш довершених методів, збільшуються можливості дослідження традиційних об’єктів з метою отримання інформації більшої ніж це було доступно раніше. І, по-друге, стає можливим дослідити нові, раніше недоступні об’єкти. Вказаний напрям нерідко приводить до створення нових видів (родів та напрямків) експертиз.

Проведений аналіз ряду кримінальних та цивільних справ показує, що такі дослідження, що здійснюються вченими-юристами, приєднувалися до матеріалів справи як за ініціативою захисту, так і обвинувачення (чи сторін). Чим складніше справа, тим частіше, щоб довести її розгляд до винесення рішення (вироку), необхідні спеціальні юридичні знання.

Практика показує, що незнання слідчими чи суддями тонкостей сучасного законодавства найчастіше призводить до “розвалу” справи. І причина тут не в їх некомпетентності, не в тому, що вони не скористались якою-небудь довідковою літературою.

Суть полягає в тому, що для відповідей на питання, що виникають, недостатньо знайти потрібний нормативний акт та вивчити його, в багатьох випадках необхідно провести дослідження, яке б ґрунтувалося на спеціальних знаннях. На мою думку, ці дослідження вже володіють двома необхідними рисами судової експертизи: дослідження, яке ґрунтується на використанні спеціальних знань; надання висновку, що має статус джерела доказів. На сьогоднішній день виникла необхідність узаконити проведення правових (юридичних) експертиз у тих випадках, коли для встановлення істини по кримінальній чи цивільній справі, справі з адміністративного правопорушення і т.п. необхідні дослідження із застосуванням спеціальних юридичних знань, якими не володіє слідчий, суддя чи особа, яка розглядає адміністративне правопорушення.

Проте, це не означає, що такі експертизи повинні призначатися з будь-якого приводу, і що знати право слідчим та суддям тепер зовсім не обов’язково. Як і інші види судових експертиз, ці експертизи повинні мати свої задачі, предмет та об’єкти, методи і методики дослідження, які необхідно розробити. Нажаль у державних експертних установах частина висококваліфікованих юристів, що спеціалізуються у різних галузях матеріального та процесуального права дуже мала. Однак виникла необхідність розвитку в цих установах поряд з традиційними видами та новими напрямами – юридичних експертиз.

Враховуючи складну обстановку із створенням належних умов праці на виробництві та зростанням кількості кримінальних справ, пов'язаних з порушеннями вимог техніки безпеки та життєдіяльності, дуже важливим є розвиток експертизи в галузі охорони праці.

Розділ І. Поняття проведення судових експертиз

Належний рівень експертного забезпечення іравосуддя в Україні неможливий без розвитку теоретичних основ судової експертизи, розроблення нових та вдосконалення існуючих методик експертних досліджень з метою впровадження результатів наукових робіт в експертну практику.

Важливість роботи в цьому напрямі підтверджується рішенням розширеного засідання колегії Міністерства юстиції України від 18 лютого 2004 p., яким ухвалено підготувати матеріали до засідання колегії Мінюсту України щодо виконання науково-дослідними інститутами судових експертиз функції із забезпечення органів правосуддя судовою експертизою[13;156].

Наукові дослідження судових експертиз проводяться відповідно до планів науково-дослідних робіт, планів їх апробації та впровадження в експертну практику, що затверджуються Міністерством юстиції України на поточний рік.

Крім того, за внутрішньою інститутською тематикою установи проводять пошукові розробки. З теоретичних напрямів судової експертизи проводиться розроблення теоретичних, організаційних та нормативно-правових положень комплексних судово-експертних досліджень — однієї з найактуальніших проблем в судовій експертизі, що потребує вирішення.

У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що проводиться згідно з кримінально-процесуальним законом особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення для справи.

Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Під час експертизи істотні для справи факти можуть встановлюватися при відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законодавець встановив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному й об'єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом[13;157].

Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, коли без відповіді експерта на деякі питання неможливо встановити істину у справі. Недопустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не можна ставити питання правового характеру.

У кримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у