Поряд з призначенням експертизи кримінально-процесуальне законодавство передбачає й іншу форму використання спеціальних знань в кримінальному судочинстві—залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих дій. Але на відміну від експерта, спеціаліст при участі в слідчій дії не провадить самостійно досліджень і не дає висновків з обставин справи. Будучи технічним помічником слідчого, він діє під його керівництвом і своєю участю в слідчій дії не встановлює фактів, що мають значення доказів, його функції, , полягають у використанні своїх спеціальних знань і навичок для надання допомоги слідчому у відшуканні, фіксації й вилученні доказів. Спеціаліст звертає увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням і закріпленням доказів, дає пояснення з спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії. Такі пояснення можуть, наприклад, стосуватись походження, зв'язку, механізму виникнення певних явищ, утворення слідів, виявлених при проведенні слідчої дії, тощо. Участь спеціаліста фіксується в протоколі слідчої дії і дані, одержані з його допомогою, є складовою частиною змісту цього протоколу.

В слідчій і судовій практиці найбільш поширені такі види судової експертизи, як криміналістична, судовохімічна, судовобіологічна, судовомедична, судовопсихіатрична, судовобухгалтерська, судовотоварознавча, судовоавтотехнічна тощо.

Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження матеріально-фіксованих відображень на речових доказах, яке провадиться експертами-криміналістами з метою ототожнення людей, тварин і різних індивідуально конкретних предметів, що залишили ці відображення, а також вирішення інших питань, які потребують застосування спеціальних криміналістичних знань. Об'єктами криміналістичної експертизи можуть бути тексти і підписи документів, відбитки штампів і печаток, сліди рук, ніг, зубів, знарядь і інструментів, транспортних засобів, зброя і боєприпаси, фотознімки тощо.

Криміналістична експертиза провадиться в науково-дослідних інститутах і лабораторіях судової експертизи міністерств юстиції союзних республік, обласними, крайовими і республіканськими оперативно-технічними відділами Міністерства внутрішніх справ і Їх підрозділами на місцях.

Судовохімічна експертиза вирішує, питання про хімічний склад речовин, хімічні властивості кількох об'єктів з метою віднесення їх до найбільш вузької спільної групи, а при можливості — для встановлення, чи походять вони з єдиного джерела та інші.

Судовобіологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного і тваринного походження. Це зразки насіння, борошна, комбікорму, висівок, жмихів, хлібних виробів, меду, сіна, соломи, шерсті тощо. Завданням цього виду судової експертизи є вирішення питань про належність певних об'єктів рослинного або тваринного походження до певного роду за існуючою класифікацією, про наявність на предметах речовин біологічного походження, а також про подібність кількох об'єктів, що порівнюються, за однаковими біологічними ознаками, походженням їх з єдиного джерела тощо.

Судовомедична експертиза досліджує живих осіб, трупи й різні речові докази біологічного походження (кров, сперму тощо), її завдання полягає у встановленні роду і причин смерті, характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначення групової належності та походження різних виділень людського організму і вирішення інших питань, що потребують застосування судовомедичних знань.

Судовопсихіатрична експертиза провадиться у випадках, коли в слідчого або в суду виникають сумніви відносно психічної повноцінності обвинуваченого, свідка чи потерпілого. Цей вид експертизи провадиться судовопси-хіатричними комісіями при лікарнях і клініках. Перелічені вище види судової експертизи провадяться співробітниками спеціалізованих державних експертних установ[14;201].

При необхідності застосування інших видів спеціальних знань, наприклад, в галузі ветеринарії, агротехніки, мистецтвознавства, економіки тощо може бути призначена відповідно ветеринарна, агротехнічна, мистецтвознавча і економічна судова експертизи. Вони проводяться не в експертних установах, а для їх виконання залучаються вчені або досвідчені в цих галузях практичні працівники.

Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Коли висновок експерта особою, що провадить дізнання, слідчим, прокурором або судом визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або, інакше, викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза. На практиці така експертиза частіше призначається у випадках встановлення протиріччя окремих положень в самому висновку або між ним і іншими достовірними доказами в справі, чи коли експерт перевищив межі своєї компетенції чи застосував недосконалу методику дослідження.

Якщо експертиза проведена неповно або її висновки не досить ясні, може бути призначена додаткова експертиза. Проведення додаткової експертизи, як правило, доручається тій самій установі, де проводилась перша.

Конкретними умовами доказування і тими обставинами або речовими доказами, що підлягають дослідженню з застосуванням спеціальних знань.

При проведенні дізнання і попереднього слідства судова експертиза призначається після порушення кримінальної справи і проведення початкових слідчих дій. Момент призначення експертизи визначається особою, що провадить дізнання, і слідчим залежно від характеру і значення тих обставин справи і речових доказів, що підлягають дослідженню, повноти зібраних матеріалів і можливості з допомогою спеціальних знань встановити необхідні в справі факти.

При визначенні моменту призначення експертизи в кожному конкретному випадку повинні враховуватися також стан і властивості речових доказів, особливості їх дослідження, строки розслідування тощо.

При наявності трупа або речових доказів, що швидко псуються чи змінюють свої властивості, експертиза повинна призначатись, при можливості, негайно. Від правильного визначення моменту призначення експертизи, якості підготовки необхідних матеріалів і досліджуваних об'єктів в значній мірі залежать результати і своєчасність її проведення, а також строки розслідування справи. Суд може призначити експертизу на будь-якому етапі судового слідства.

1.2. Правове регулювання судової експертизи в Україні

Чинне законодавство містить багато нормативно-правових