Тут також зазначаються обставини справи в тому обсязі, в якому вони викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи. В другій частині висновку дається характеристика досліджуваних об'єктів і матеріалів, що підлягають дослідженню, і описується процес дослідження в тій послідовності, в якій його проводив експерт. Тут також описуються застосовані методи, проведені експерименти і їх результати. В третій частині, яка є заключною, експерт формулює відповіді на поставлені перед експертизою питання. Висновки експерта повинні обов'язково випливати з проведених досліджень, ґрунтуватися на достатніх наукових або дослідних положеннях і достовірних фактах, встановлених дослідженням.

Залежно від особливостей та стану досліджуваних об'єктів, якості підготовки експертизи, вивченості в науці і експертній практиці питань, що стосуються дослідження цих об'єктів, а також досконалості застосованих методів, висновки експерта можуть бути категоричними або ймовірними (припустимими).

За процесуальними умовами доказове значення в справі мають лише категоричні висновки експерта, в яких достовірно констатуються встановлені фактичні дані, які є доказами в справі.

Ймовірні висновки ґрунтуються на припущеннях експерта, зроблених на підставі одержаних при дослідженні результатах. Оскільки ці результати не досить повні і переконливі, навіть для самого експерта, він формулює висновки про них у формі припущення, а не як достовірний факт.

Ймовірні висновки експерта доказами не визнаються. Для слідчої практики вони можуть мати певне значення в тому розумінні, що з них може випливати необхідність проведення окремих слідчих дій і в сукупності з зібраними доказами по справі вони можуть бути використані для висунення і обґрунтування конкретних слідчих версій.

Категоричні і ймовірні висновки за змістом бувають стверджуючими (позитивними) і заперечуючими (негативними). У стверджуючих в безумовній формі констатується наявність або можливість настання досліджуваного факту. Наприклад, в криміналістичній експертизі стверджуючим є висновок про те, що слід папілярного узору на речовому доказі залишений великим пальцем правої руки Іванова або що підпис на документі виконав Петренко.

Доказова цінність стверджуючих і заперечуючих висновків обумовлюється значенням тих обставин, що встановлюються експертизою.

Висновок експерта, як і інші докази, підлягають оцінці слідчим, судом, прокурором і особою, що провадить дізнання за їх внутрішнім переконанням. Зміст оцінки висновку експерта полягає в детальному ознайомленні з ним і вирішенні ряду питань.

Так, при ознайомленні з вступною частиною висновку необхідно визначити, який експерт провадив експертизу (його освіта, спеціальність, досвід роботи, вчена ступінь, звання), чи попереджений він про, як сформульовано питання, поставлені на вирішення експертизи, в постанові і висновку, чи співпадають вони і чи на всі ці питання дав відповіді експерт. Звертається увага і на те, якими матеріалами користувався експерт при проведенні експертизи, чи досліджено всі об'єкти, які були йому надіслані.

При ознайомленні з другою частиною висновку встановлюється, чи придатні були для експертизи досліджувані об'єкти і чи достатня кількість зразків надіслана на експертизу, які додаткові матеріали використані експертом при дослідженні і які наукові положення і методи застосовані, чи повно і правильно проведене дослідження.

Слід зазначити, що повнота експертного дослідження знаходиться в безпосередній залежності від використання наукових положень і різних методів, проведення відповідних експериментів та охоплення всього надісланого експерту матеріалу.

Слідчий і суд повинні мати уяву про наукові положення і методи дослідження і при оцінці висновку звертати увагу на те, чи відповідають сучасному стану науки методи, застосовані експертом, наскільки вони досконалі і чи були випробувані в експертній практиці. [15;239].

Порівнюючи вступну і дослідну частину висновку з заключною, слідчий і суд можуть визначити, чи відповів експерт на всі поставлені питання, чи немає протиріч між описом досліджень і висновками, чи послідовно і логічно побудовані відповіді, як вони обґрунтовані і чи не виходять вони за межі компетенції експерта.

Важливе значення при оцінці висновку експерта повинно бути надане співставленню його з іншими доказами в справі. Протиріччя між висновком експерта і іншими джерелами доказів може вказувати на помилковість висновків експерта або інших матеріалів справи і служити підставою для виклику експерта на допінг або призначення повторної експертизи, а також для проведення інших слідчих дій.

Перевіряються, показує місце і предмети, знаходження і взаємне розташування яких вона знає в зв'язку з тим, що була на цьому місці і чинила якісь дії (або спостерігала їх) в момент, до якого відносяться її показання. В процесі оцінки результатів перевірки показань на місці слідчий переконується, чи співпадають показання даної особи з об'єктивною обстановкою на місці, тобто чи встановлено обставини, які об'єктивно підтверджують правильність показань.

Достовірність результатів перевірки показань на місці в кінцевому підсумку може бути встановлена за допомогою даних, одержаних з інших джерел (протоколів перевірки показань інших осіб, протоколів огляду, обшуку тощо).

Висновок

Значення експертизи в досудовому слідстві дуже велике і полягає в наступному. Висновок експертизи є джерелом доказової інформації, з допомогою якого під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ одержують нові та перевіряють наявні докази. Найчастіше експертиза виконується в якості процесуального засобу перевірки та уточнення зібраних за справою доказів. З допомогою експертизи встановлюється походження і причинні зв'язки окремих фактів, ознак, механізм їх утворення. Експертиза допомагає встановити час настання і протікання окремих явищ (смерть, гальмування, горіння тощо).

Експертні дослідження забезпечують вирішення питання про тотожність осіб, предметів, тварин,