Івано-Франківський обласний інститут
“Уроки образотворчого мистецтва з використанням місцевих вишивок”
План.
Вступ.
1.Загальна характеристика народного мистецтва в Надвірнянському районі.
2. Цикл уроків з образотворчого мистецтва.
3. Власний педагогічний досвід.
Висновки.
Список використаної літератури.
У період розбудови незалежної Української держави велике значення має формування у підростаючого покоління національної свідомості. Це може здійснюватися різними шляхами, у тому числі шляхом прилучення учнів до національної культури, розвитком почуття прекрасного, формуванням високих естетичних смаків, вмінням розуміти і цінити твори мистецтва, пам’ятки історії і архітектури, красу і багатство рідної природи.
Образотворче мистецтво у школі опирається на художню специфіку реалістичного мистецтва, яке відображає дійсність у художніх образах. Це визначає зміст і методи викладання предмета, в основу яких покладено принципи: єдність навчання і виховання; зв’язок емоціонального і раціонального у навчанні; систематичний розвиток в учнів навичок сприймати художній образ у творах образотворчого мистецтва та посильно створювати його у самостійних художніх роботах, відповідно до вікових особливостей розвитку і практичного досвіду школярів.
Особливе місце в образотворчому мистецтві належить декоративно-прикладній діяльності.
Декоративно-прикладна діяльність, включаючи елементи зображення на площині, ліплення, художнього моделювання і конструювання, оформительської і декоративно - шрифтової роботи, сприяє розвитку у школярів уявлень про різні види народного і професійного декоративно-прикладного мистецтва; про взаємозалежність функціонального призначення предмета, його форми, матеріалу і декору; про зв’язок різних видів образотворчої діяльності у виробництві, художньому перетворенні оточуючого середовища, в архітектурі, в предметах побуту.
Завдання з декоративно-прикладної діяльності побудовані з урахуванням послідовного розвитку і вдосконалення навичок учнів складати ескіз декорування предметів на основі стилізації форм рослинного і тваринного світу, а також з урахуванням можливостей практичного застосування знань і навичок роботи з різними матеріалами у процесі проектування, виготовлення і художнього оформлення виробів.
Передбачений безпосередній зв’язок завдань з декоративно-прикладного мистецтва з завданнями, що виконуються учнями на уроках трудового навчання.
Надвірнянський район характерний своїми специфічними особливостями, як у географічному положенні, так і в етнічному, де зберігають традиції декоративно-прикладного мистецтва у багатьох селах.
Так, Надвірнянщина відома своїми чудовими горами, стрункими смереками, розмаїттям чудових карпатських пейзажів, бурхливими гірськими ріками, мальовничою природою і невмирущою красою, яку дарують народні умільці, які відомі не тільки у нашій неньці Україні, але й далеко за її межами. Кожне село району має свої специфічні особливості, свій стиль, свою техніку того, чи іншого виду декоративно-прикладного мистецтва, яка передається із покоління в покоління і удосконалюється, вносить свої нові доповнення у невмирущу красу, яку створив український народ.
Надвірнянському району характерні такі види декоративно-прикладного мистецтва, як ткацтво, килимарство, вишивка, в’язання, мереживо, вироби із бісеру, оздоблення народного одягу, різьба по дереву, лозоплетіння, писанкарство, обробка каменю. Але найбільшого розвитку набула вишивка — унікальне мистецтво народної графіки, яка зберегла у собі багатовікову культуру декоративної лінії. Стібки-лінії , прямі по горизонталі або вертикалі, діагоналі — основа творення складних орнаментальних форм. Вишивка розглядається як один із видів живописного мистецтва. У ній втілені чудеса народної фантазії ––геометризований метод зображення краси землі, природи, сонця, людини.
Вишивка відбиває живописну, графічно орнаментально — композиційну культуру народу. Разом з тим вона є результатом, як матеріально-практичної, так і духовної діяльності людей. У ній міститься інформація про орнамент, композицію, колорит, вона охоплює і сферу знань, і естетичні погляди, смаки, а також: звичаєво — обрядові аспекти, етичні переконання тощо.
Але найбільше значення мають естетична і пізнавальна функції вишивки. Через систему орнаменту, кольору передаються складні аспекти світорозуміння та світосприйняття навколишнього світу. Вишивка активно виконує комунікаційну функцію - зорову передачу інформації від покоління до покоління, від митця до митця. Вишивка своєрідно виступає у складній системі інших факторів, передусім мови — як ознака її приналежності до творців однієї етнічної групи людей. В ній правомірно виступають не тільки національно - специфічні ознаки, а й загалонолюдські. Вишивка входить до системи міжлюдської комунікації, це мистецтво зрозуміле для всіх. Вивчення її у системних структурах орнаментально — композиційного вирішення, функціональних речей дає змогу визначити відмінні ознаки, специфіку художньої образності вишивок різного призначення.
До цих пір відомі основні осередки вишивального мистецтва у Надвірнянському районі: Делятин, Ямна, Микуличин, Ворохта, Лоєва, Стримба, Бистриця, Пасічна, Климпушів, Надвірна (Гуцульщина), а також: Фитьків, Цуцилів, Перерісль, Лісна Тарновиця, Битків (Підгір’я).
До середини 70-их років XX століття у селі Тисменичани працювала артіль вишивальниць, куди входили і вишивальниці навколишніх сіл, які вручну вимивали вироби, навіть цілими сім’ями, для потреб — заказів Івано-Франківської трикотажної фабрики імені Рози Люксембург.
Якщо зробити аналіз вишитих робіт даних осередків, то вони мають свої характерні як композиційні, так і локальні особливості, але всі вони можуть бути підпорядковані таким функціональним особливостям: вишиті сорочки (жіночі і чоловічі) із своєрідним розміщенням на них орнаментів і видами крою, вишиті рушники, пішевки для подушок, вишиті простирадла, порт’єри, вишиті запаски — передники, оздоблення вишивкою кептарів, вишиті серветки, доріжки і т. п.
Спостерігаючи і аналізуючи вишивальне мистецтво, його можна використовувати як вид декоративного- прикладного мистецтва на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання у різних варіантах: від простих композицій до складних, залежно від вікових особливостей школярів. Відповідно розробляється цикл уроків образотворчого мистецтва, на яких учні виявляють свою творчість і здібності.
У програмі з образотворчого мистецтва ці уроки згруповані для вирішення певних навчально- виховних завдань.
Декоративно-прикладна діяльність, до якого входить і вишивка, сприяє розвитку у школярів уявлень про взаємозалежність функціонального призначення предмета, його форми, матеріалу і декору. Завдання з декоративно — прикладної діяльності побудовані