Зокрема це:

1) структура, форма і величина приміщення;

2) ступінь освітленості природнім світлом;(дод.4)

3) характер джерела штучного освітлення;

4) кольорове оточення;

5) відстань до стіни де є присутні елементи оформлення (в даному випадку

інформаційні стенди);

6) загальна композиційна ідея;(дод.5)

7) мікроклімат приміщень;

8) розмір і матеріал огорожуючих поверхонь;

9) сторона світу з якого знаходиться приміщення.

Із множини засобів необхідно вміти вибрати більш ефективні для

конкретного інтер'єру, бо кожна ідея вимагає власних засобів вираження.

Але вибір не можливий без знань закономірностей, які керують цими

засобами:

1. Відношення.

2. Пропорції.

3. Ритм.

4. Контраст.

5. Нюанс.

6. Масштабність.

7. Співрозмірність.

8. Співпідлеглість.

і головними принципами: художній образ, тектоніка, гармонія.

При використанні принципу нюансності твір майже не виділяється на фоні,

а, значить, не несе в собі сильного емоційного впливу. Така трактовка буває викликана призначенням приміщення. Часто необхідний ефект отримують за рахунок фактур, одинаково замальованих.

Світловий контраст вносить в нюансне вирішення деяку декоративність і

ілюзорність. Він часто досягається за рахунок бокового освітлення, що

дає тіні, контрастуючи з світлою частиною декору, і підкреслюють рельєф його поверхні. При збереженні загального принципу нюансності вдалими

буває введення незначного контрасту.

При складанні кольору необхідно врахувати відбиваючу властивість

кольору. В залежності від призначення приміщення, його кубатуру,

кількість проникаючого денного світла, характеру вечірнього освітлення,

визначається ступінь насиченості того чи іншого кольору. Щоб завчасно

розрахувати насиченість і відтінок фарбування по цих ознаках, слід

керуватися коефіцієнтами відбивання світла поверхнями пофарбованими у

різні кольори:

Білий 85 %

Світло-коричневий 35 %

Світло-жовтий 75 %

Світло-зелений 65 %

Світло-синій 63 %

Жовтий, середній 65 %

Сірий, середній 55 %

Зелений, середній 52 %

Синій, середній 35 %

Темно-червоний 13 %

Темно-синій 8 %

Крім наведених основних особливостей кольору в інтер'єрі хотілось би

зазначити і його психологчіний вплив на людей.

Відомо, що різні кольори і їх співвідношення призводить на людей різні

враження, по-різному діє на її свідомість, кожен колір має в собі певний

психологічний зміст, вносить певний ідейно-естетичний підтекст у суть

зображуваного.

Розглянемо деякі символи кольорів:

Білий - чистота, невинність, світло, прохолодний, сліпучий, блискучий.

срібло, правдивість, християнство, Європа.

Жовтий - сонце, світло, радість, ревнощі, свіжий, юний, легкий, світлий,

звеселяючий, золото, сміливість, багатство, Азія, буддизм.

Оранжевий - спека, енергія, радість, злість, сухий, схвильований.

Червоний - вогонь, енергія, радість, любов, боротьба, гнів, близький,

сила, революція, Америка.

Фіолетовий - старість, віра, смиренність, похмурий, важкий, задумливий,

сум, лихо.

Синій - космос, сум, холод, вірність, серйозність, свіжий, віддаляючий,

мудрість.

Зелений - природа, спокій, молодість, скромність, плодючість, розквіт,

Австралія, Іслам.

Чорний - темрява, морок, важкість, смерть, жалоба, Африка.

Блакитний - холод, вода, лід, стомлений, невинність.

Пурпурний - пишність, гідність, влада, держава, зрілість, багатство,

урочистість.

Використовуючи дані кольорової символіки, можна створити певний

настрій, що потрібен для даного інтер'єру.

Як правило, кількість кольорів робочого місця повинно обмежуватись

трьома-чотирьма (дод.6), бо велика кількість кольорів може призвести до

розсіяння уваги. Із всіх кольорів один повинен бути головним і визначати

основний колорит.

1.4 Світло як елемент інтер’єру

Комфорт та затишок сучасного готелю в значній мірі залежать від якісного освітлення. Завдяки йому можна повністю змінити сприйняття будь-якого інтер’єру (дод.7). Можливості нових освітлювальних систем настільки широкі, що кожне приміщення може бути особливим. Нині основними критеріями для освітлення приміщень є мобільність і різноманітність, чого можна досягти шляхом комбінування розсіяного або відбитого, світла з рухомими світловими акцентами .

Приємне для зору освітлення, яке відрізняється м’якими тінеутворюючими властивостями і рівномірним розподілом яскравості світла, відбитого від поверхні стін, стелі і підлоги приміщення, дають точкові світильники виконані у формі кулі або півкулі. Точкові світильники вже стають звичним елементом інтер’єру, вони надають приміщенням оригінального шарму (дод.8). У будь-якому приміщенні можна використовувати світильники різноманітних колірних гам, можна встановити світильники з кольорового скла, або вмонтувати у стелю конструкції плафонів у вигляді спіралі, трикутника - будь-якої іншої геометричної фігури. Точкові світильники бувають поворотними і неповоротними. У поворотних – зовнішня частина рухома, і таким чином можна спрямувати їхній світловий потік у необхідному напрямку. Використовуючи декілька таких світильників можна створити будь-який освітлювальний ефект. Неповоротні світильники нерухомо закріплюються на стелі й освітлюють тільки певну площу. У точкових світильниках використовується три типи ламп: розжарювання, галогенні та люмінесцентні.

Розсіяне світло точкових світильників має незначний коефіцієнт ефективності і найкраще годиться для загального освітлення. Розташовувати такі джерела світла на підвісній стелі приміщення можна довільно. Одним з цікавих варіантів є розташування світильників на торцях підвісних конструкцій, щоб їх світло відбивалось від горизонтальної поверхні, але найбільш зручним варіантом буде той, при якому вони зможуть змінювати кут освітлення. Дуже популярним рішенням для створення загального освітлення є розміщення невеликих точкових світильників по периметру підвісної стелі приміщення (дод.9). Такий варіант рівномірно розсіюватиме світло по всій кімнаті. Відбите світло робить простір невагомим і прозорим, а також створює рівномірне комфортне освітлення. Також цього ефекту можна досягти, встановивши декілька торшерів і бра з плафонами, абажурами і відбивачами, які спрямовують світло на стелю. Часто можна зустріти варіант, при якому точкові світильники приховані за розміщеними вздовж стін спеціальними виступами, це збільшує і вигідно підкреслює конфігурацію простору.

Одними з традиційних елементів загального освітлення продовжують залишатись люстри. Але їх не обов’язково розташовувати у центрі кімнати, світильник повинен знайти своє місце там, де він дійсно потрібен, наприклад, над обіднім столом або зоною відпочинку. Найкращим варіантом освітлення кімнати є струмопровідні конструкції, які дозволяють забезпечити найбільшу мобільність. Конструкція струмопровідних шин цих пристроїв різноманітна: їх можна кріпити як до стелі, так і до стін. Світлові елементи, розташовані на цих шинах, легко змінюють кут променя і своє місце положення. Наприклад, якщо необхідно зосередити максимальну кількість світла у одній якій-небудь