Після розмітки скляного листа вирізають деталі. На поверхні скла проводять алмазом або його замінником легку лінію. При легкому натиску або місцевому нагріванні у склі, зважаючи на поверхневий натяг, утвориться наскрізна тріщина, що відповідає проведеній лінії. Удаваний з першого погляду легкий процес вирізання деталей зі скла на практиці містить перепони. Неважко різати скло по прямих і нескладних кривих лініях з виступаючими кутами і зубками. Набагато складніше різати скло по кривих, повернутим усередину лініям і з малим радіусом кривизни. Складні криві виконуються методом поетапним нанесення на скло малих кривих ліній і виломлювання руками або пасатижами невеликих шматків до одержання плавної кривої. Інколи вирізати деталь лише алмазом виходить не завжди. У таких випадках треба свердлити у склі невеликі отвори, крізь які продовжувати роботу сталевим пилянням. Користуються напилком і абразивним колом. Існує ще один простий, але колись маловідомий спосіб різання скла нагрітим предметом. Цей метод рекомендований при фігурному різанні, що виконується у такий спосіб. На картон або шаблон потрібно накласти скло, прокресливши на ньому напилком борозенку в одній вихідній точці. Потім гострим кінцем розпеченого металевого інструмента, наприклад торцевого паяльника, торкнутися скла у вихідній точці з борозенкою і плавно, без ривків і натискань, провести необхідну криву лінію і уздовж проведеної лінії по склу піде тріщина.

Тепер можна починати зборку мозаїчних і орнаментальних вітражів без розпису. Розпис скла призводить до цілої ланки інших процесів. Майстер-вітражист проводить зборку скла і скріпляє його свинцевим плетінням. Щоб отримати свинцеву стрічку з профілем двотавру, розплавлений свинець зливають у розсувну форму і після охолодження отримують на станку двотаврового профілю із шириною поличок 5–6 мм, товщиною вертикальної стінки 1 мм і висотою відповідною від товщини скла. Оздоблення у свинець скляних деталей проводиться на монтажному столі поступово, деталь за деталлю, з нарощуванням свинцевої стрічки. Свинцеве обрамлення ретельно розгладжується, зазвичай черешком ножа або кістяною ручкою алмаза. Потім електричним паяльником проводиться спайка стиків свинцевої стрічки. Стики злегка покриті шаром парафіну, лудяться оловом. Потім спеціальною мастикою роблять цементування – змазування з обох сторін країв скляних деталей уздовж свинцевої оправи.

Вітражна картина може бути змонтована у вигляді одного або декількох полотен частин, і встановлюються у металеву раму, що відповідає розмірам прорізу і вітража. Окремі частини кріпляться до рами скобами, болтами, накладками або іншими деталями. Щоб уникнути вібрації, наприклад на станціях метро або залізничних вокзалах, а звідси – подальшої деформації і розбивання скла, вітражі встановлюються на гумових прокладках.