Реферат

Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»

Малюнок відтвореної з нового матеріалу церкви святих Володимира та Ольги року з с. Котень (сьогодні — )

Сектор «Буковина». Садиба початку століття з с.

Сектор «Буковина». Вітряк початку століття з с.

План і перекрій церкви Св. Миколая із с. Кривка.

Сектор «Бойківщина». Вигляд на садибу середини століття з с.

Сектор «Бойківщина». Хата року з с.

Шевчемнківський гай  — етно-парк у . Офіційна назва — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (адреса музею — вул. Чернеча гора, 1, телефон +380 (32) 271-23-60).

Зміст

·

·

·

o

o

o

·

·

·

·

Розташування

Шевченківський гай розташований на лісистих горбах (продовження ) у північно-східній частині міста у місцевості на території близько 84 гектарів, поблизу , на території .

Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України.

Історія створення

на Кайзервальді був відкритий у 1971 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому , який наприкінці 20-х років ХХ сторіччя започаткував роботу зі створення музею просто неба.

Коли у 1920-х роках громада села після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (1761 р.) дерев'яну церкву Св. Миколая з трьома стрункими мальовничими вежами, український мистецтвознавець та дослідник стародавнього українського мистецтва зумів переконати селян у тому, щоб вони стрималися із її розбиранням. Завдяки наступним клопотанням на кошти митрополита в 1930 році церкву під наглядом та керівництвом М. Драгана було розібрано, перевезено й зібрано у Львові як церкву для потреб монастиря оо. . Так була врятована ця перлина бойківської церковної архітектури, якій судилося дати початок сучасному Музеєві народної архітектури і побуту "Шевченківський гай" і стати в майбутньому його окрасою.

У 1966 році за ініціативою працівників розпочалися конкретні роботи, було створено відділ народного будівництва, який у 1971 році й був реорганізований у Музей народної архітектури і побуту.

Експозиція музею

Експозиція музею налічує близько 120 пам’яток народної архітектури із західних регіонів України. Окрім того у постійній експозиції та сховищах музею знаходиться близько 20 тисяч предметів щоденного побуту і ужиткового мистецтва.

Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15 — 20 пам’яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними

З понад 120 пам'яток архітектури із західних областей України, 6 — дерев’яні церкви. Найстаріший експонат — селянська хата 1749 року. Є також , , лісопильня (), , та .

Цінними експонатами є сільська з будинком і 1903 року з села , хата 1909 року з села , . В цій частині експозиції є дві церкви. Шедевр народної архітектури — дерев'яна церква року з села , пам'ятник національного і європейського значення. Друга — церква з с. , ( року).

Тут головний експонат — селянське з с. , , , "довга хата" з супутніми господарськими будівлями: з , , та . Сама хата складається з житлового приміщення, , , та .

У 1992 році цей розділ зусиллями меценатів поповнився церквою Св. Ольги та Володимира, копією (1831 рік) з с. Котань ()

Центральний експонат - з с. , , .

Заходи

· Спалах різдвяної звізди —

· Гаївка —

· Фестиваль «Співоче Поле» —

· Свято Матері —

· Феcтиваль середньовічної культури «Львів Стародавній» - травень

· Фестиваль «Казка у гаю» —  —

· Святкування «Зелені свята» — червень

· «Свято хліба» —

· —

· «Свято меду» —

· «Ярмарок ремесел» — вересень

Література

· Данилюк А.Г., Красовський І.Д., Присяжний К.В. та ін., "Музей народної архітектури та побуту у Львові", 1980, Львів: «Каменяр», 183 с.

Посилання

1.

2.

3.

Примітки

1. Драган М. Українські деревляні церкви: Генеза і розвій форм// Збірки Національного музею у Львові. — Львів, 1937. — Ч.2. — XVI + 136 с.

2.  *  * 

Визначні пам'ятки Львова

| | | | | | | | | | ( * * ) | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | Шевченківський гай 

Історичні

* * * * * * * * * *

Природничі

* * *

Меморіальні

* * * * * * * *

Художні

* * * * * *

Етнографічні

* Народної архітектури та побуту

Тематичні

* * * * * * * * * *

Парки Львова

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * Шевченківський гай