Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Реферат
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Розташування: | ,
Найближче місто:
Координати:
Площа: | 30
Заснований: | рік
Число відвідувачів: | 182 000 на рік ()
Керуюча організація:
Муземй наромдної архітектумри та помбуту Серемдньої Наддніпрямнщини — просто неба, розташований в околицях . Входить до складу .
В музеї представлене як кінця ХІХ, початку ХХ століть, так і будівлі та стоянки з часів до часів . На території в 30 розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села. Музей ознайомлює з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами Середньої Наддніпрянщини. До уваги відвідувачів 122 пам'ятки народної архітектури, понад 30 тисяч пам'яток матеріальної і духовної культури.
Музей розташований за адресою: , м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна,2. Відкритий для відвідувачів щодня з 10-ї до 17-ї години.
Зміст
[]
·
o
o
o
§
§
§
§
§
§
§
§
§
§
§
§
o
·
·
[] Об'єкти музею
Кам'яні «баби»
Житло ХІ століття. м. Переяслав-Хмельницький. Реконструкція.
Житло ХІ ст. с. . , .
Фрагмент соянки пізнього палеоліту. с., , .
Половецьке святилище кінця ХІІ, поч. ХІІІст. , . Реконструкція.
Житлово-господарський комплекс Х століття. . . Реконструкція.
На території музею розташовано 185 об'єктів, з них 104 пам'ятки народної архітектури XVII-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тисяч витворів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Прикрасою музею є два рукотворні ставки, з десятками тисяч та , дбайливо доглянуті та .
[] Найдавніші будівлі і пам'ятки
Найдавніша монументальна кам'яна скульптура та поховальні скрині: У кам'яних скринях або ховали своїх небіжчиків племена — (IV тисячоліття до н.е). Поміщались під насипом кургану. Розписувались з середини мінеральними фарбами, переважно . Узори від найпростіших рисочок, «ялинок», солярних знаків до більш ускладнених композицій.
Антропоморфні стели — перші монументальні кам'яні зображення людини. Пони пов'язані переважно з поховальними обрядами. Творцями стел були племена кемі-обинської та (VI—IV ст. до н.е) зображують чоловіка-воїна у повному бойовому спорядженні. У скіфській скульптурі виступає образ предка-родоначальника, героя.
Тюркомовним народам українських степів — , та (Х-ХІІІ століття) належала найбільш довершена група кам'яної скульптури, так звані кам'яні «баби». Вони поділяються на стоячі, сидячі і погруддя; чоловічі і жіночі.
Кам'яні статуї є унікальними витворами мистецтва та ідеології давніх народів. Вони є важливим джерелом для розуміння процесу формування сучасних вірувань і релігії.
Житло ХІ століття: Однокамерна розміром 3,8 х 4 м. Стіни складені з соснових тесаних колод у техніці горизонтального заповнення «в шули». Дах двосхилий з коньком та жолобом для відводу води, вкритий тесом. «Волокові» вікна на ніч засувались дошками. Двері обертались на дерев'яній осі — «бігуні».
Відтворено інтер'єр. У правому куті розміщена глинобитна піч, що топилася «по-чорному», ліворуч піл з дощок, під ним яма для зерновика, в центрі стіл з дубового пня. Долівка глинобитна. Житло знаходилось на посаді давнього Переяслава і було типовим для рядової забудови ремісничих кварталів міста.
Житло ХІ століття — рештки глинобитної печі, перевезеної монолітом. Житло відтворене за матеріалами досліджень.
Житло орієнтоване вхідними дверима на , заглиблення в землі 0,8 м, розміри 3,3 х 2,4 м.
Ліворуч від дверей, в південно-східному куті, розміщена глинобитна піч, має круглу форму, по нижній основі 1,4 м. збереглося на 0,2 м. Черінь печі має 6 підмазок — результат довготривалого використання та багаторазових .
Стіни житла каркасно-стовпові, плетені з лози, мазані глиною, білені. Опорні стовпи (сохи), розміщені зовні, підтримують очеретяний двосхилий дах. Вхід у житло по дерев'яних .
Фрагмент стоянки пізнього палеоліту (15 тисяч років до н.е): На стоянці, що знаходилася на лівому березі було досліджено 4 житлово-виробничі комплекси. Вони належали давньому на . Один з комплексів перевезений до експозиції в музей. Він складається з житла, трьох ям — «комір» з кістками мамонтів та майстерні для обробки . Житло реконструйоване, а ями — «комори», перевезені до їх розміщення на стоянку.
Житло мало вигляд куреня, якого зроблено з дерев'яних жердин, що зовні вкривались . Основа житла обставлена великими кістками мамонта, переважно , в отвори яких вставлені жердини.
Ями-комори заповнені та мамонта, що використовувались для виготовлення знарядь праці, будівництва, опалення та освітлення житла.
Поряд з житлом — відкрите вогнище, біля якого виготовлялись знаряддя з кременю.
Над експозицією зведений павільйон, що формою повторює житло-курінь.
Половецьке святилище: Святилище являє собою прямокутне, викладене заглиблення, в центрі якого встановлені кам'яні статуї — дві та одна . Представлені у святилищі скульптури відносяться до найбільш розвинутих і довершених типів ХІІ-ХІІІ століть.
На дні заглиблення представленого святилища були знайдені рештки жертвоприношення — кістки тварин (, , ), та уламки . Подібні святилища споруджувалися на честь предків покровителів роду, або орди (союзу кількох родів).
Житлово-господарський комплекс: — киянина Х століття, створена на основі експонованих двух . Садибу огороджено високим . У ній житло та господарська будівля. Споруди складені з колод "в зруб". Дахи двосхильні.
Житло дводільне: + . Нижні колоди жилої частини лежать на землі, кути сіней підпирають стояни. дощана. У житловій частині, в кутку праворуч від дверей відтворену глинобитну піч з опічком, збитим з дощок, дерев'яним , обмазаним з середини .
В експозиції інтер'єру використані оригінальні речі ХІ-ХІІІ століть з археологічних розкопок, а також етнографічної колекції музею.
Господарська будівля має два . Систему засову на , конструкцію відновлено з оригіналу, оздоблення споруд — за матеріалами розкопок.
[] Двори та громадські будівлі 16-19 століть
Церква Іоана Богослова. . рік.
Церква св.