[] Музей бджільництва

Музей бджільництва

У хаті кінця XIX ст., перевезеній із села Помоклі Переяслав-Хмельницького району, знаходиться «Музей історії бджільництва». Хата збудована в шули: хата, , хатина і прихатня . У дворі — комора для зберігання , рамок, і вільшанник — , покритий двохскатним для зимування , та вулики-дупляки середини XIX ст.

При вході в музей зображений святий Зосим — покровитель . В прихатній коморі розміщено столярний з різними столярними інструментами, дві медогонки кінця XIX ст., настіні , . У сінях розташована велика дуплянка, за допомогою якої підіймали дупляки на дерево, наставний ушиб з п'яти секцій. У хаті на полицях знаходиться література з бджільництва, на  — «Бджільництво». На покуті — , серед них обов'язково ікони святих Зосима і Саватія — покровителів бджільництва. У вітринах експонується періоду Київської Русі для збереження меду, показано виготовлення штучної борті, дуплянку кінця XVIII ст. У центрі хати є дуплянка на дві бджолині сім'ї, які підвішували на висоту 8-10 метрів за допомогою спеціального колеса. Також в експозиції знаходяться дві медогонки XIX ст., інструменти для догляду за , побутові речі і т. д.

[] Музей М. М. Бенардоса

Музей М. М. Бенардоса

В році за рішенням весь світ відзначав 100-річчя одного з найбільших винаходів XIX ст.— електричного дугового зварювання металів. На честь цієї знаменної дати, за участю і при допомозі Інституту елекрозварювання ім.Є.О. Патона, у будинку, перевезеному із с. , був відкритий музей автора цього винаходу . Музей складається із п'яти кімнат: робочого кабінету, вітальні, майстерні, лабораторії, виставкової зали і передпокою.

У музеї представлено робочий кабінет винахідника, де він працював над своїми проектами. Тут знаходяться меблі сім'ї Бенардосів: стіл-бюро і крісло біля нього, та крісло за письмовим столом. На стінах — портрет господаря кабінета кінця XIX ст., портрети вчених-електриків. У музеї експонуються документи, матеріали, речі побуту, , прилади того часу, макети, креслення винаходів, особисті речі, література, в якій розповідається про життя винахідника і його сім'ї, винаходи М. М. Бенардоса.

Одна зала музею присвячена сім'ї Патонів — видатних українських вчених в галузі електрозварювання. У залі демонструється унікальний макет пішоходного мосту через , розроблений .

[] Музей декоративно-прикладного мистецтва

Музей декоративно-прикладного мистецтва

Цей музей розміщений в будинку дрібнопомісного кінця XIX століття, перевезеного в 1973-74 роках.. з . В п'ятьох залах експонуються роботи відомих народних майстрів, що брали участь у республіканських виставках 1970-71 рр.

У першій залі розміщено вироби з дерева та народне килимарство. Різьблення — один з найдавніших широко розвинених видів декоративного мистецтва. Залежно від способу виконання, воно поділяється на плоске, контурне, виїмчасте, ажурне, рельєфне, кругле.

У музеї експонуються різні унікальні вироби відомих майстрів вишивки, ткацтва, килимарства, гончарства, різні декоративні вироби, іграшки, посуд, сервізи, господарські вироби, декоративні вази.

В одній із зал демонструються вироби із гутного скла, кришталю з декоративним розписом, художнього скла, фарфорові вироби Київського експериментально-художнього, Баранівського та Городищанського фарфорових заводів.

[] Музей космосу

Музей космосу

Музей був створений у році, за ініціативою і доктора технічних наук С. В. Малашенка, працівників історико-культурного заповідника, за допомогою , та центру підготовки космонавтів ім. Ю. О. Гагаріна. Розміщений він у приміщенні пам'ятки архітектури (В'юнищанській церкві  р.), яку перенесено до заповідника та реставровано у році.

Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату «Лунохід-1», крісло-ложемент з космічного корабля «Союз», спусковий апарат, скафандр і парашют космонавта № , комплекс обчислювальної техніки «Мінськ-1», діючий макет космодрому «Байконур».

Працівникам заповідника вдалося відтворити робочий кабінет академіка , коли він навчався у , робочий кабінет одного із співавторів першого супутника Землі академіка Ішлінського О. Ю.

У музеї експонуються прилади, які використовувалися в космічних апаратах, на орбітальній станції «Салют», двигун (Р-219), індикатор навігаційний (ІНК-2е), командно-сигнальний пристрій (КСУ-по), табло (ЕЛС-Б-144), оригінал ракети «Янтар», портрети вчених у галузі космонавтики, всіх радянських , що побували в , і космонавта , фотостенди, присвячені спільним польотам радянських космонавтів із космонавтами інших країн.

[] Музей сухопутного транспорту

Музей сухопутного транспорту

У павільйоні, який має 430 мІ експозиційної площі, у році був відкритий музей народного сухопутного транспорту, в фондах якого зберігається 1400 .

У музеї зібрана унікальна колекція транспортних засобів, єдина на території України. Інформативно колекція починається із розділу архаїчних часів, де представлені засоби пересування періоду Трипільської культури, скіфів та кочівників ХІ-ХІІІ ст. Далі експонується полозовий та колісний транспорт, літній і зимовий, який в свою чергу поділяється на: господарський, промисловий (кінний і воловий), виїзний та пасажирський. Також демонструється збруя, типи упряжі, ручний та в'ючний транспорт.

До ХІХ ст. майже всі транспортні засоби виготовлялися із дерева майстрами, яких називали стельмахи. Пізніше з'явилися транспортні засоби, виготовлені з металевими деталями. У музеї можна побачити стельмахову майстерню та кузню, ознайомитися з технологією виробництва возів та саней від найпростіших конструкцій до модифікованих , фастонів, каретних екіпажів. Увагу відвідувачів музею привертає реставрований чумацький віз XVIII ст. Експозицію доповнюють картини художника Ю. Г. Легенького «Шляхами України».

[] Музей «Поштова станція»

Музей «Поштова станція»

Експозиція музею створена в приміщенні , що знаходилась в місті Переяславі на розі вулиць Старокиївської та Московської. Перенесена та встановлена на поштовому тракті XIX ст. Київ-Полтава. Поштова станція в році була відкрита для відвідувачів .

Станція «Переяслав» була третьою станцією після . Тут подорожуючі міняли , . Відвідувач, зайшовши в музей, потрапляє в типову обстановку поштової станції того часу. У кімнаті станційного доглядача знаходяться лави і канапи для транзитних пасажирів, дорожні , робочий стіл доглядача станції, на якому лежать книги реєстрації подорожуючих, , скринька для прогонних