В першій частині для С і А, а потім і для Т і Б властивий невеликий стрибок на Ч.4, потім ідуть хроматичні ходи в речитативному характері. На словах „холодним вітром" використовуються секундові інтонації, що нагадують завивання вітру.

У другій частині важкий безнадійний настрій дуже вдало передає унісон мелодії.

В третій частині мелодія розвивається терцовими висхідними ходами до кульмінації на словах „Морозом очі окує" і невеликий поступовий спад. У четвертій частині характерний висхідний секундовий рух мелодичної лінії з низхідним стрибком на Ч.4

(35-36т.).

Закінчується четверта частина розспівуванням передостаннього складу слова „ніколи", що нагадує схлипування.

Суворий рисунок мелодії з пунктирним ритмом, а також тремоло в супроводі надає цій частині драматичної насиченості. В п'ятій частині мелодична лінія втрачає насиченість, її плавний, ніжний характер в рівномірному ритмі змальовує весняний настрій, поривання до світлого майбутнього бодай у мріях.

Solo Andante співають у терцію жіночі голоси С і А. Цей рух паралельними терціями сприяє злитній тембровій однорідності партій, їх підтримує А2.

Особливе враження справляє хода, де основна ідея твору підкреслюється унісоном голосів, що передають поривання почуттів.

Гармонія.

Поряд з мелодією велику роль у розкритті змісту твору відіграє й гармонія. Вона тісно пов'язана з розвитком мелодичних горизонталей. Особливо як засіб для подальшого розвитку композитор використовує модулюючі акорди: Д65 (7т), ІІ43, VІІ7(40т), ДД2, Д65 (38т).

Щоб підкреслити все смислове навантаження шостої частини як кульмінації твору композитор використовує I7, на словах „не жди" ДДVII7, що розв'язується через Д7 в тоніку, на якій закінчується твір. Це надає кульмінаційному епізодові поряд з великою драматичною силою, відмінку незавершеного і особливо розпачливого характеру.

Велику роль загострень відіграють дисонанси - це зм.7 (октавний тритон) в акомпанементі 22т.

Метроритм.

Кантата написана в перемінному розмірі 4/4 і 3/4 . Такі зміни

зумовлені задумом композитора і художнім змістом твору. Вступ і перша частина написані в розмірі 4/4 , а друга, третя і

четверта, де

розповідний характер і весь драматизм твору - в розмірі 3/4, і аж у п'ятій

частині розмір міняється знову на 4/4, цим композитор виражає

також і

контрастність цієї частини, де появляється надія на краще майбутнє. Шоста частина також в розмірі 4/4 .

Зміна розміру зумовлена ритмічною побудовою текстових фраз і настроєм твору.

Автор використовує різні тривалості нот.

В залежності від розміру, ритму властиві певні формули.

В першій частині для вираження розповідного характеру використано пунктирний ритм, паузи

В кінці кожної частини фермати на словах, що виражають основний зміст твору „зима", „нема", „ніколи", „сиди", „не жди"

Цікава в ритмічному відношенні четверта частина. Щоб передати елементи речитативу, композитор використовує пунктирний ритм, затакти.

Для вираження спокійної, плавної мелодії п'ятої частини використовується формула.

Шоста частина аналогічна по ритму до першої. В кінці твору на словах „не жди" фермата, яка насичена великою смисловою нагрузкою.

Акомпонемент.

Велике значення має акомпонемент. У вступі на фоні глухого тремоло вступає основний мотив, що служить ніби епіграфом до всього твору.

В основному супровід слідує за мелодією хорових партій, йому належить створити фон і тільки в гармонічних зв'язках він виходить на перше місце, виконуючи функцію переходу від попередньої до наступної частини, дотуючи слухача до сприйняття іншого характеру і настрою музики.

Наприклад, перехід від 3 до 4 частини Recitativoo.

Щоб передати драматизм і насиченість твору в акомпанементі часто звучить тремоло.

Кінець першої і четвертої частини останні два такти твору. Велике значення акомпонементу у solo Andante, де композитор передає світлий весняний настрій засобами романсу - широким розспівом мелодії на1 супроводу, що надає легкості звучанню.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

Тип. Хор „Минули літа молодії" написаний, як більшість хорів рейнського, для мішаного хору з супроводом.

Вид хору. Твір призначений для виконання 4-х голосим мішаним хором, але 4-х голосся не являється постійним.

В п'ятій частині для досягнення характеру твору, композитор доручає спів ніжним, легким жіночим голосам.

Діапазон.

Загальний діапазон хору - Е - g2.

Діапазон С: d –g

A: с – d

T: d – f

Б: E - d

Теситура.

Всі голоси написані в середній теситурі відносно діапазону. Дещо не зручним є у С приглушення звучання у грудному регістрі d1 і е1 на початку твору.

Для ноти g2 використовують верхній головний регістр, але трудності для виконання це не створює тому, що береться стрибком на в.З в динаміці f, а потім нисхідний рух.

Слід звернути увагу на ноту Е в партії баса (11т.) - це октавне подвоєння в динаміці р.

Високим звуком у партії Т являється е , яке зустрічається досить часто.

Ансамбль.

Так як всі голоси знаходяться в однакових теситурних умовах, необхідність створення штучного ансамблю. відсутня. Голоси звучать рівно, вільно, без напруження.

Особливої уваги в звучанні вимагає п'ята частина. Влучно продумав тут композитор прозоре звучання на р жіночих голосів в невисокій зручній теситурі. Оскільки тут партія А діляться на двоє, то виникає певна у звучанні. А1 легше, тому що він веде мелодію в терцію з С, а партію А2 слід динамічно підсилити, так як він виконує функцію баса, допомагає в основному тісне розшарування хорових партій. Тут слід попрацювати над половинним ансамблем.

Так як твір виконується з супроводом, то слід звернути увагу на хоровий, у співвідношенні з інструментальним супроводом. Особливо в