2. Актуалізація опорних знань.

- Ось, діти, взялась я до Великодня рушничок вишивати. А що ж це за візерунок? Хто знає? (Це - Берегиня)

- Як зображували Берегиню?

- Чому її так називали?

- А чому наші предки вірили, що Берегиня - це не чоловік-воїн з мечем, а саме жінка?

- А можна ваших мам назвати Берегинями? Чому?

3. Новий матеріал.

- Наші предки дуже великого значення надавали сімї. Вона підноситься як зєднання небесних світил - Сонця, Місяця і ясних зірочок - їх діток.

- Прочитай, доню, віршика про сімю. (Вірш «А в тім саду три тереми…»)

- І той, хто погано поводився в сімї, не шанував її, неодмінно зазнавав не тільки осуду людей, а небесної кари.

- Діти в українських сімях були бажані й жадані. А та сімя, яка з якихось причин не мала дітей, хотіла взяти сироту і виховувати її.

- Як же мама з перших днів оберігала своє улюблене дитятко? (Через колискову пісню).

- Ви ж майбутні мами й тата. Як би ви колисали свою дитину? (Двоє дівчаток колисають сповиту ляльку).

- А ще мама навчала різних ігор. Сьогодні Богданчикові мама хоче показати вам гру, в яку бавилися ще наші бабусі і дідусі, а їхні мамі їх також вчили. Хочете погратись? (Українська народна гра «Тин» )

- До 3-х років дітям у сімї давали повну волю для розваг, вгамовуючи їхню жвавість різними предметами та забобонами. А що то за прикмети?

- Чому таке шанобливе ставлення людей до природи - землі, води, вогню. (Відповіді дітей)

- Але були й діти-бешкетники, котрі не розуміли добрих порад і поводилися погано. Що ж тоді робили батьки з непослухами? (Розігрується сценка покарання дитини за зламані гілочки з дерева.)

- Якщо пройшов біля старшої людини і не привітався дитину - лягав без вечерю.

- Найбільшим покаранням вважалося поставити дитину в куток без вечері за обман і крадіжку.

- А з 3-х років дитина привчалася до праці. В 3 роки - вже нянька для меншої дитини, в 4 - працювала на городі . Дівчинка мала свої обовязки, хлопчик - свої.

«Діти» господині розповідають про свої обовязки.

- Які ви в мене розумні, дітки! Але дбати треба не тільки про домашню худобу. Порушиш гніздо пташине - грім впаде на хату; розібєш мурашник - матимеш воші; рватимеш без потреби квіти - випадатиме волосся з голови.

4. Закріплення.

- Діти, а може, ви знаєте прислівя, приказки, в яких народ виражав своє ставлення до сімї, дітей?

Учні називають приказки, прислівя про сімю, маму, тата.

- Ми сьогодні ще раз впевнились, що тато сімї - то фундамент, опора, а мама - берегиня.

- Може ви й віршики та пісні про маму знаєте? Про родину?

Вихованці читають вірші, співають пісні про маму.

5. Висновки.

- То ж памятайте народну мудрість: Яке дерево - такі й квіти, які батьки - такі й діти. По вас будуть судити про ваших батьків.

ародну мудрість: Яке дерево - такі й квіти, які батьки - такі й діти. По вас будуть судити про ваших батьків.

- У вас чудові батьки, будьте розумними, слухняними дітьми, памятайте заповіді наших предків, ростіть гідними своїх батьків.

Додаток Б:

Картка 25. Прочитайте текст. Підготуйте розповідь про народні звичаї та обряди, повязані з дівочою косою. Випишіть дієслова та дієслівні форми. Поясніть їх граматичне значення.

Найурочистішим моментом народного весілля є розплітання дівочої коси. Цей момент символізує собою кінець дівування. Молоду садовлять на діжі, що застелена кожухом вовною догори - символ щастя. Старша дружка, звертаючись до старости, каже:

- Пане старосто, пане підстаросто, благословіть молоду розплітати!

- Бог благословить! - відповідає староста.

Молодий підходить до невісти і розплітає їй косу. Розплітає небагато, щоб тільки витягнути з коси стрічку і забрати її собі. Далі вже цю церемонію довершують дружки, або свашки, як де ведеться.

Прощаючись з косою, молода плаче, а дружки співають. (О. Воропай)

Поясніть значення слів дружки, староста, підстароста, свашки, молодий, молода

Слова молодий, молода розберіть як частину мови.

У сім'ї дитина отримує перші уявлення про себе та інших людей, розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування і спільної діяльності. Сім'я створює передумови для взаємопроникнення світу дітей і світу дорослих, що є важливим чинником соціалізації особистості. Унікальні виховні можливості сім'ї впливають на людину протягом усього її життя.

3.7. Як сімейні традиції впливають на виховання особистості?

Сімейні традиції — один з основних засобів виховання, тому що перш, ніж

потрапити в школу (ясла, інший колектив), дитина пізнає себе й

ідентифікує в родині. Традиції декількох поколінь, дозволяють дитині

усвідомити свій зв'язок з бабусями, дідусями, загальними предками,

дозволяють дитині пишатися своєю родиною. На жаль, у наш складний час,

коли були зруйновані багато родин, багато родичів втратили зв'язок,

шанувати сімейні традиції стало дуже складно. Тим сильніше потреба

виробити традиції свої власні, що допомагають родині частіше збиратися

разом для того, щоб люди, що живуть під одним дахом почували себе

дійсною родиною. Тут постає питання про те, які традиції, що

виробляються в родині, найбільш значимі. Непогано, якщо в родині

склалася традиція проводити кожне літо в подорожі, це розширює коло

знайомств, допомагає дитині довідатися і побачити світ, учить його

спілкуванню. На жаль, далеко не всі можуть собі це