Для ліплення придатні будь-які види жирної глини. Худу глину, що містить велику кількість домішок, поліпшують відмочуванням. Глину заготовлюють улітку, просушують, роздрібнюють і просівають. Здрібнену глину поміщають у велику посудину (діжку, бак), заливають водою й ретельно перемішують. Домішки, що спливли, видаляють. Після перемішування камінчики, пісок й інші важкі домішки осідають на дно, а дрібні частки глини залишаються у зваженому стані у воді. Цей рідкий склад переливають в іншу посудину, у якому глина через якийсь час осідає на дно. Воду із залишками дрібних домішок зливають, а осад використають для ліплення. Цей процес і називають відмулюванням. У школі відмулювання варто робити до початку навчальних занять і зберігати очищену глину в ящиках унеопалюваномуприміщенні.
За кілька годин до занять глину замочують водою кімнатної температури, масу ретельно перемішують дерев'яною качалкою. Добре підготовлена маса не пристає до рук. Із глини скачують "ковбаску" довжиною 10 см, товщиною 1 см і піднімають за один кінець. Якщо "ковбаска" не розвалюється й не згинається, то глина готова до роботи. Для виконання дрібних робіт у глину додають змочене й розтерте паперове волокно. Глина менше бруднить руки, якщо в неї додати небагато рослинного масла.

Також глину можна придбати в магазині.На сьогоднішній день в продажі є безліч різновидів глини зі спеціально розробленим складом,який надає найбільш зручних якостей матеріалу,а отже найкраще підходить до ліпки. Глину зберігають і в сухому, і в вологому вигляді. Якщо глина пересохла, то її заливають водою на 5-6 годин, або на добу. Перед замішуванням воду зливають і вимішують глину, щоб вона легко відставала від рук. Ліплення виконується на дошці, призначення якої не тільки оберігати стіл від сміття, але виконуваний виріб легше повертати в будь-яку сторону, що значно полегшує роботу. Дошка може бути з будь-якого матеріалу розміром 25х25 см.Найчастіше використовують звичайну фанеру чи ДСП.Або ж знаходять непотрібні дощечки вдома.Інколи використовують звичайний картон.

Для розробки дрібних деталей використовують стеки. Їх можна купити або зробити самому.В магазинах пропонують пластикові стеки і дерев’янні.Залізні стеки не рекомендують,адже на уроках ними можна отримати виробничі травми.Тому в школах уникають такого роду обладнання. Тому кожному учню необов‘язково мати повний набір, вчитель роздає необхідні стеки перед уроком.

Потрібно, щоб поверхня виробу була гладкою, особливо, якщо буде потім розписуватись і для цього потрібне блюдце з водою, щоб загладжувати нерівності.

2.2 Сушіння та розпис виробів з глини.

Деякі вироби з глини потім на уроках малювання розфарбовують, щоб вони мали закінчений вигляд. Наприклад, іграшки по народним мотивам, матрьошки, маски, декоративний посуд,.

Поверхню загладжують поліруючи її водою. Після висихання, при необхідності, зачищають шкуркою. Розписують виріб не раніше, ніж через 3-5 днів після виготовлення моделі.

Для просушування залишають вироби в приміщенні (на підвіконні, в шафі та ін.).

При бажанні можна обпалити виріб, щоб він був твердим. В умовах школи немає можливості обпалити і тому це можна виключити. Коли виріб висохне його розфарбовують фарбами. В умовах школи вироби покривають гуашевими білилами, коли вони висохнуть - розмальовують

узори. Краще за все, для розпису використовують гуашеві фарби, або акварель з примісом гуашевих білил.

2.3 Види уроків.

В програмі немає точної вказівки, скільки уроків вчитель повинен проводити на заняття з ліплення, відведено лише загальну кількість годин:

в 1 класі - 19 годин;

в 2 класі - 15 годин;

в 3 класі - 14 годин.

Нажаль,в деяких школах не приділяють увагу творчому розвитку дитини і скорочують програму уроків образотворчого мистецтва,а уроки ліпки взагалі не вводять.

Розтягувати уроки ліплення на цілий рік немає сенсу. А краще провести одним циклом без довгих перерв. Так можливо дати учням більш стійкі знання, спеціальні уміння по ліпленню.

При проведенні уроків ліплення необхідно враховувати всю програму по образотворчому мистецтву. Урок ліплення не повинен бути відірваним від інших уроків по малюванню.

На заняттях по ліпленню використовують два види роботи:

- ліплення з натури;

- ліплення за уявою на основі фантазії.

Віддається перевага ліпленню за уявою. Цей вид роботи більш привабливий для учнів і дає можливість фантазувати. Ліплення за уявою дає можливість узагальнити результати спостережень як ціленаправлених, так і довільних ( в класі, вдома і на вулиці).

Основна задача уроків ліплення з натури - навчити дітей прийомам спостереження і якомога точніше відтворювати предмети, при цьому під точністю відтворення розуміється не копіювання, а уміння схопити головне визначення предмета.

Слід наголосити,що уроки скульптури належним чином розвивають просторове мислення,завдяки чому дітям навіть легше дається розуміти геометричні форми,їх побудова.

В І класі учні знайомлять із властивостями глини і виробами з її, проводять спостереження і нескладні досвіди, порівнюють властивості глини і піску.
Практична робота починається з ліплення найпростіших предметів: фруктів, овочів, грибів. Ліплять учні по зразках і малюнкам. Спочатку діти скачують між долонями кульку, цилиндр, конус. Подальшу роботу виконують пальцями. Якщо приплюснути кульку і зробити пальцем невелике поглиблення, вийде яблуко; якщо розрізати кульку ниткою, вийдуть два капелюшки гриба. Ніжку гриба легко зробити зі скачаного циліндра, закругливши його підстави. На наступному етапі учні ліплять гриби більше складної форми, ускладнюється й ліплення фруктів. Перед ліпленням фруктів і грибів учитель проводить аналіз зразків, знайомить дітей із властивостями матеріалів, визначає форму й розміри майбутніх виробів.

В ІІ й ІІІ класах роботи з ліплення ускладнюються. Учні починають роботу з ліплення основних геометричних тіл: кулі, конуса, циліндра, піраміди. Далі вони ліплять предмети, в основі яких закладені ці геометричні форми: чайник,