- Які ж головні частини в ній можна виділити?

- Їх всього дві:

- тулуб

- голова

При чому ,наприклад,вони плавно переходять один в одного, так як голова закутана в платок, котрий закриває і плечі. З-під плаття ніг не видно, а руки притиснуті до тулуба так, що їх можна не ліпити, а тільки намалювати на тулубі. Вчитель добивається, щоб діти активно брали участь в аналізі. Для полегшення розуміння будови моделі вчитель показує контрасну фігуру. Порівнюючи їх, діти аналізують, чому при наявності одних і тих самих деталей, дві людські фігурки можуть бути такими різними. Це підводить до думки, що все визначається тим, як ці частини розміщені по відношенню один до одного чимось об'єднані (укутані) або роз'єднані, і загальною конструкцією (будовою) предмету.

Повторне цілісне сприйняття.

Після того, як діти проаналізують конструкцію предмету, необхідно на цій більш глибокій основі повернутися до його загального образу. На даному етапі перш за все підводиться підсумок попереднього аналізу. Необхідно ще раз вислухати зауваження дітей до іграшки, котрі дають загальну характеристику; найбільш яскраві з них повторити для усього класу. Після цього вчитель ще раз звертає увагу дітей на загальну характеристику форми: контрастність всіх частин іграшки, її цілісність.

Необхідно мати на увазі, що загальна характеристика аналізованого об'єкту представляє собою ніби перший крок до створення його художнього образу. Якщо, наприклад, одну людську фігурку відрізняє витонченість та граціозність, легкість, то це один образ. Втілюючи цей образ, діти навіть можуть утрірувати окремі частини для більшої виразності та кращої передачі натури. Іншій фігурі будуть властиві масивність, твердість, це вже не просто інша конструкція - це зовсім інший образ. Дітей потрібно привчати до такого сприйняття. Саме тому так важлива яскрава і загальна характеристика предмета.

В процесі практичної роботи можна трохи підсилювати, як було вже сказано, найбільш характерні риси натури. І це не буде її викривленням, а навпаки, більш точною передачею.

Вище приведена загальна схема бесіди до уроків ліплення з натури. Така організація сприйняття предмета, по-перше, сприяє виникненню більш міцного і яскравого образу, без чого створення і зображення не можливе і, по-друге, привчає дітей та надалі самостійно і більш глибоко, та ретельно спостерігати за предметами.

Вчитель при підготовці до уроку наперед визначає, на що в кожному конкретному випадку потрібно звернути увагу учнів. На окремих етапах аналізу натури, що повинні засвоїти учні після її загального сприйняття, які деталі повинні бути виділені і чому.

Вступна бесіда на уроках ліплення по уявленню проходить інакше. Її організація, як правило, викликає багато труднощів у вчителя. Справа в тому, що основне завдання учнів на таких уроках не відтворювати якусь конкретну модель, а створити нову модель, предмет, образ на основі творчої переробки наявного у них досвіду (уміння).

В цьому містяться всі труднощі: тому, що досвід у кожного свій.

- Як же керувати навчальним процесом?

У зв'язку з цим вчителі іноді дають завдання занадто вільним і повідомляють тему, дають декілька коротких порад, а у всьому іншому зсилаються на те, що діти фантазери і не слід їх обмежувати. В такому занятті багато стихійного і немає впевненості в тому, що учні дійсно будуть широко використовувати в роботі свої набуті знання і уміння. Дуже часто вони якраз керуються якими-небудь поверхневими враженнями, або переймають один у одного ідеї, копіюють роботи або механічно роблять те, що у них краще за все получається. Іноді навпаки, вчителі майже диктують роботу, боячись, що діти несправляться із завданням.

І в тому, і в іншому випадку діти слабо використовують свої знання, працюють недостатньо інтенсивно та творчо. Тому бесіда перед ліпленням по уяві повинна направляти учнів на те, щоб у них активно працювала думка, щоб вони, згадуючи, застосовували весь запас своїх знань. Прямою вказівкою цього добитися неможливо, потрібно активізувати думку дітей. Так іноді яке-небудь слово, ідея, предмет викликають в людині цілу масу асоціацій, порівнянь, заставляють згадувати раніше бачене, схоже на це і т.д.

Тому у вступній бесіді перед ліпленням по уяві дуже важливо використовувати багатий та різноманітний ілюстрований матеріал. Це, по-перше, дасть учням нові враження і знання і, по-друге, нові образи та ідеї обов'язково будуть взаємодіяти з відомим, раніше вивченим, актуалізують ці знання, "дістануть їх з глибини пам'яті".

Предмети для показу вчитель підбирає самі різноманітні, щоб діти могли їх порівнювати між собою, щоб вони наче б демонстрували різноманітні варіанти одної закономірності, ідеї. Ці предмети служать не для відтворення, а для пояснення завдання.

Але щоб це відбулося, недостатньо просто показати учням зразки, їх сприйняття також повинне бути направлене вчителем, інакше враження від цих виробів, якими б хорошими вони не були, буде випадковим, поверхневим, тусклим.

В організації показу зразків перед ліпленням по уяві, також можна умовно виділити деякі опорні етапи.В кожному конкретному випадку кількість їх може бути більшим або меншим, продовжуваність етапа також залежить від конкретної теми і від того, як вона буде розкрита на уроці.

Етапи можуть бути такими:

1 - Емоційне сприйняття предмета

2 - Визначення найбільш загальних властивостей виробів (порівняння)

3 - Аналіз закономірностей форми та конструкції предметів (наприклад

2-3 зразки)

4 - Обговорення прийомів художнього рішення

5 - Повторне загальне сприйняття всіх типів виробів,