У 1947 році у відомому Косовському училищі декоративно-ужиткового мистецтва детально вивчається творча спадщина відомих майстрів. Виконуються портретні зображення у рельєфному різьбленні в поєднанні з інкрустацією та “сухим” різьбленням. Портери й сюжетні композиції виконуються в техніці інтарсії.

Плідно працюють і успішно розвивають кращі традиції гуцульського мистецтва майстри старшого покоління, учні В.Девдюка – члени Спілки художників М.Тимків і В.Кабин. Багато зробив М.Тимків для відродження інкрустації дерев'яних виробів вугільною пастою. В його орнаментальних композиціях значне місце посідає сучасна емблематика.

В.Кабин виконав велику кількість декоративних і декоративно-схематичних виробів. Частина з них призначалася для оформлення інтер’єрів побутових і державних установ країни.

До плеяди відомих віртуозів гуцульського різьблення належить майстер В.Гуз. Створюючи вироби побутового та декоративного призначення (тарелі, скриньки, обкладинки для альбомів тощо), він не залишає поза увагою і роботи сюжетно-тематичного характеру, які виконуються переважно в техніці рельєфного різьблення. Використовуючи традиційні форми і декор, поєднані з власними орнаментальними мотивами та композицією, В.Гуз створив ряд комплектів меблів. Починаючи з 70-х років, майстер багато працює в техніці інкрустації, використовуючи кольоровий метал, переважно латунь.

Одним із центрів різьблення на Буковинській Гуцульщині є м.Вижниця. Тут у художньо-виробничій майстерні, що належить Чернівецькому відділенню художнього фонду України, плідно працюють, продовжуючи та розвиваючи художні традиції мистецтва гуцульського різьблення, відомі майстри: Г.Ходаківський, О.Гайдук, А.Бондаренко, М.Мірчук, І.Клим та ін.

2. Збір матеріалу

Щоб розпочати різьбу по дереву, потрібно спланувати етапи роботи та реально втілити їх у творчому виконанні задуму майстра-різьбяра. Перед початком - потрібно визначити композиційну ідею виробу, мету і ціль та вирішити ряд поставлених перед собою завдань, а саме:

- творчо вирішити ідею різьблення годинника декоративного у стилі Рококо;

- завчасно підготувати матеріал ( деревину - дубову дошку);

- підбрати літературу та інтернетні джерела для розробки ескізу;

- розробити креслення годинника декоративного;

- шаблонно вирішити масштабування ескізу;

- перенести ескіз на деревину ( заготовку із дубового матеріалу);

- випиляти годинник декоративний електричним лобзиком по контурах;

- розпочати різьблення;

- продовжувати різьблення різцями для об’ємної різьби;

- прдовжити етап зачищування даного виробу різцями;

- шліфувати виріб грубою та тонкою шліфшкурками;

- проґрунтувати виріб ґрунтовкою для зняття ворсу;

- зняти ворс після повного висихання ґрунтовки;

- покрити виріб декількома шарами лаку для надання йому кінцевого вигляду.

Визначившись та обравши виріб для виконання дипломної роботи (годинник декоративний), потрібно завчасно підготувати деревину.

Матеріалом для виготовлення виробів служить деревина різних порід дерев. Найкращою деревиною вважається серединна частина стовбура, в якій найменше природних вад.

Усі дерева поділяються на дві групи — листяні і хвойні. До листяних належать дуб, бук, граб, клен, явір, береза, ільм, в'яз, берест, вільха, липа та плодові дерева горіх, черешня, груша та інші. Хвойні породи — сосна, смерека, ялиця, кедр, тис, модрина та інші.

За своїми фізико-механічними властивостями дерева поділяються на цінні та малоцінні породи. До цінних порід належать дуб, ільм, в'яз, берест, клен, горіх, черешня, груша, явір. Цінні породи дерев — це переважно ядрові, окрім груші і явора, у яких спіла частина деревини — ядро — завжди темніша від заболоні і виділяється інтенсивністю природного малюнка текстури.

Текстура — природний малюнок деревини, що утворюється при перерізі річних шарів і серцевинних променів.

Залежно від породи, деревина має різну твердість, щільність, пластичність та інші властивості. Для виготовлення виробів під оздоблення різьбою чи інкрустацією підбирається деревина із слабо вираженою текстурою, доброю пластичністю, щільністю, яка легко ріжеться різцем. Цим якостям відповідає деревина груші, явора, вільхи, берези, бука. Однак за відсутності названих матеріалів можна застосовувати й інші.

Матеріал для виготовлення виробів повинен бути сухим, мати не більше 8-12% вологості. При такому стані деревина не коробиться, не тріскається і добре обробляється.

На заготовки для точених виробів підбирають сухий матеріал з четвертини колоди або склеюють з декількох частин. Заготовка, виготовлена з половини бруса, при усиханні виробу стає овальною, а виріб, виготовлений з цілого бруска (колоди), деформується й розтріскується.

Для виготовлення годинника декоративного — підібрано матеріал, пилений в радіальному напрямку. Заготовки з такого матеріалу (тафлі, рамки, вершки до шкатулок і скриньок, декоративні годинники) менше піддаються деформації (коробленню), не тріскаються. Заготовки, пилені в тангентальному напрямку, схильні до жолоблення та тріскання.

Маючи матеріал, підготовлений згідно з технологічними вимогами, розрізають його відповідно до розмірів задуманого виробу, (в даному випадку – годинника декоративного), обробляють столярним інструментом та виточують на токарному верстаті, шліфують і приступають до підготовки його під різьбу.

3. Ескізне і композиційне вирішення

Одним із важливих етапів у виконанні дипломної роботи є композиційне вирішення, а саме: розробка ескізу, креслення та створення шаблону.

Виконаний виріб, як дипломна робота, а саме годинник декоративний, належить до стилю рококо. Про це засвідчує його асиметрична форма та стиль різьблення: неповторність симетричних елементів, деталі різьби композиційно поєднані між собою, утворюють неабияке відчуття ансамблю.

Стиль рококо став блискучим завершенням стилю бароко. У спадок від попереднього століття XVIII вік отримує особливу естетичну свідомість, в якій високорозвинений художній смак стає важливішим за багато інших людських якостей. Смак передбачав уміння не лише відрізнити прекрасне і знати, як його відтворити, але і уміння глибоко насолоджуватися творінням. Якщо для бароко необхідна вся гамма емоцій - від радості до трагедії, то для рококо - лише вишукано тонких, витончених.

"Витончений" - ключове слово даної епохи. Саме тоді спостерігається відхід від життя в світ фантазії, гри, що театралізується, міфічних і пасторальних сюжетів з обов'язковим нальотом еротизму. Тому