Випилювання годинника по основним лініям і контурі здійснюють електричним лобзиком надаючи щиту потрібної нам форми, для подальшого продовження технологічного процесу , а саме етапу різьби .

Початок різьби розпочинаємо з грубого зняття площин у найтонших місцях композиційного орнаменту на даній деталі ( декоративно спрощені листочки - рослинний орнамент, дрібні деталі.) На далі , нанесений орнамент опрацьовується стамесками різного розміру , косинцями , різцями увігнутої форми та різних діаметрів та фучком – для проведення основних ліній. Зарубування елементів та надання їм потрібних нам форм та величини.

Процес зачищення деревини (вирізьбленого орнаменту) включає в себе остаточне викінчення процесу різьби, зачищення недоліків неправильних зрізів, та невірної форми. А також шліфування поверхні орнаменту різними шліф шкурками. Спершу виріб опрацьовуємо грубою шліф шкуркою після чого переходимо до середньої шорсткості і закінчуємо

нульовим рівнем шорсткості.

Випилювання отвору для електричного годинника здійснюється електричним лобзиком , та за потребою ручним електрофрезером. Підганяється отвір під даний годинник .

ТРИ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ ОПОРЯДЖЕННЯ даного виробу:

Першим етапом є ґрунтовка, яку наносять пензликом на різьблений виріб чи підготовлену поверхню. Даний виріб прогрунтований спеціальною ґрунтовкою на нітро основі для швидшого висихання деревини . Ґрунтовка служить для кристалізації мікро ворсинок . Після висихання ( технологічної витримки) знімають ворс шліф шкуркою нульового рівня шорсткості .

Другим етапом є тонування (байцування, байц), його наносять на виріб методом розпилення через аерограф. Принцип роботи якого є стиснуте повітря. Компресор подає жате повітря через шланг для стисненого повітря на аерограф з якого вилітає струя розпиленого байцу з повітрям.

Після висихання тоновки, переходимо до третього етапу, він є завершальним у підрозділі опорядження. Наносимо тонкий шар масляного лаку, методом розпилення, для надання йому гладкої і блискучої поверхні.

Збір деталей (монтування годинника електричного в різьблену раму) і закінчення технологічного процесу.

Після остаточного висихання лаку приступаємо до монтажу електричного годинника. За допомогою силікону кріпимо годинник в раму, при потребі застосовуємо шурупи та накладні металеві тримачі, прикручуємо до годинника гачок за допомогою якого годинник висітиме на стіні залишаємо на технологічну витримку.

Перевіряємо надійність всіх кріплень і з’єднань.

7. Техніка безпеки при ручній обробці деревини

Знання основ техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожеж заходів є одним з важливих факторів запобігання виробничим травмам і

професійним захворюванням і ліквідації їх.

Ручна обробка деревини необхідна для припасування окремих деталей, вузлів та інших дерев'яних конструкцій. При цьому застосовуються ручні столярні інструменти (пилки, рубанки, долота, молотки та ін.), неправильне користування якими може призвести до значних травм.

Дерев'яні рукоятки ручних столярних інструментів виготовляють із

деревини твердих і в'язких порід (кизил, дуб, граб, береза) вологістю не

більш ніж 12 %, вони мають бути гладенько оброблені, акуратно підігнані, надійно закріплені і відповідати ГОСТ: ручки стамесок — ГОСТ 1184—80; ручки молотків—ГОСТ 2310—77Е; колодки рубанків — ГОСТ 15987—79. Напилки, — ГОСТ 15987—79. Напилки, стамески, долота, викрутки та інші ручні інструменти із загостреними неробочими кінцями мають бути міцно закріплені в точених, гладенько рівно зачищених рукоятках.

Довжина рукояток має відповідати розмірам інструментів, але бути не меншою ніж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кільцями, щоб запобігти розколюванню.

Ручки молотків та кувалд мають бути прямими, овального перерізу, з незначним потовщенням вільного кінця; поверхня ручки — гладенька, рівна, без тріщин, задирів і сучків. Молотки і кувалда повинні мати трохи

опуклу поверхню бойка — гладеньку, незбиту, без задирів, вибоїн, вм'ятин, тріщин. Всі інструменти мають бути щільно насаджені і заклиновані.

При ручній обробці деревини матеріал треба міцно закріплювати у верстат або інший пристрій.

Щоб напрямити пилку по рисці при пилянні вручну, не можна ставити палець біля риски (краще користуватись брусочками).

Працюючи стамескою, не можна різати на себе, а також на вису.

Забороняється ставити руку в напрямку різання стамески.

Щоб не поранити себе різальним інструментом, не треба класти його лезом догори, до себе.

Передають інструмент з рук у руки лише ручкою вперед.

Під час встановлення і кріплення залізка рубанків, фуганків та інших стругальних інструментів треба підтримувати його великим пальцем лівої руки. Всі інструменти мають бути добре нагострені, міцно закріплені або насаджені на ручки. Користуватись інструментом без ручок категорично забороняється.

Під час перенесення та перевезення ручних інструментів леза їх мають бути закриті (застосовують спеціальні ящики).

У деревообробному виробництві багато робіт пов'язано з переміщенням вантажів. Для полегшення цих робіт, підвищення продуктивності та безпеки праці на підприємствах застосовують різні механізми: підйомники, електрокари, контейнери тощо Проте деякі вантажі доводиться переносити. По горизонтальній поверхні чоловікам можна переносити вантажі до 50, а жінкам — до 20 кг. У вертикальному напрямі без пристроїв можна переміщати ці вантажі на висоту до 1,5 м, по похилій площині — на висоту до 3 м. Ці норми не слід перевищувати, інакше можуть розвинутися різні захворювання, зокрема плоскостопість, розширення вен та ін.

Заточувати інструменти на наждачному точилі можна лише в захисних окулярах. Наждачний круг має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування інструментів обладнують пристроями для відсмоктування пилу, що утворюється при заточуванні.

У наш час треба слідкувати за поставленими завданнями впровадження на всіх підприємствах сучасних засобів техніки безпеки і забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які сприятимуть ліквідації виробничого травматизму і професійних захворювань.

Для проведення заходів щодо оздоровлення, поліпшення умов праці і техніки безпеки при обробці деревини необхідні великі кошти, внаслідок чого кількість випадків виробничого травматизму і професійних захворювань неухильно зменшується в усіх галузях промисловості.

8. Список використаної літератури

1. Акунова Л.Ф., Крапивин В.А.