Дипломна робота

1. Слова: Т. Шевченка, муз. Г. Давидовського «Розрита могила»

2. Слова Е. Гейбеля, муз. Р. Шумана «Цигани»

«Розрита могила»

Слова Т. Шевченка, муз. Г. Давидовського

«Цигани»

Слова Е. Гейбеля, муз. Р.Шумана

План

І. Загальні відомості про хоровий твір

1.Короткі відомості про життя композитора і автора

літературного тексту .

2.Стилістичні і жанрові особливості твору.

3.Історія написання хорового твору. літературне першоджерело і композитором текст.

4.Аналіз літературного тексту:

* тема твору , ідея, образи покладені в основу даного твору ;

* повне або часткове використання поетичного тексту;

* драматургія твору; якщо вивчається сцена з опери або

частина з циклічної композиції необхідно охарактеризувати твір в цілому, показати значення

окремої частини, фрагменту, сцени, що вивчається.

ІІ. Партитурний запис твору

1. Вид партитурного запису в залежності від виконавців (однорідний, дитячий, жіночий, чоловічий чи мішаний хор, акапела чи з супроводом, за участю солістів тощо).

2. Ключові позначення окремих партій і аколади.

3. Авторські позначення в партитурі та їх роль у відтворенню характеру і художнього образу твору.

ІІІ. Музично-теоретичний аналіз

1. Форма твору.

2. Фактура твору (гомофонно-гармонічна, поліфонічна, мішана).

3. Ладо тональний план (мажор, мінор, відхилення модуляції).

4. Розмір твору (простий, складний, перемішаний).

5. Метро ритм. Розмір вірша і його відповідність до розміру музичного.

6. Темп твору та його зміни, агогіка, динамічна палітра твору.

ІV.Вокально-хоровий аналіз

1. Тип, вид твору, склад хору.

2. Діапазон хорових партій, всього хору сольних партій.

3. Теситурні умови хорових партій, солістів; теситурні та динамічні співвідношення між голосами.

4. Звуковедення, дихання: загально-хорове, по партіях, ланцюгове; вокальність партій, фразування у зв’язку з літературним текстом.

5. Ансамбль (природний, штучний) в залежності від фактури і динаміки твору.

6. Ансамбль в творах або епізодах твору із інструментальним супроводом.

7. Особливості дикції .

8. Спосіб ведення звука (легато, нон-легато,стакато).

9. Стрій хору, особливості мелодичного та гармонічного строю, визначення інтонаційних труднощів у мелодичному та гармонічному строї.

10. Характер звуку від залежності від характеру фрази, епізоду твору в цілому; наявність різноманітних тембрових ефектів( спів із закритим ротом, портаменто тощо).

V.План художнього виконання твору

1. Використання темпу та Агогіки в зв’язку з образно- емоційною палітрою та характером твору.

2. Виділення місцевих та загальних кульмінацій твору.

3. Звуковедення та його співвідношення з дикційними та

динамічними особливостями твору:

* тактові рухи та жести диригента, позиція рук розмежування самостійних функцій лівої та правої руки;

* різні види замаху, особливості показу вступу і зняття, використання активних і пасивних естів у тактуванні тощо.

VI. Пізнавальне і виховне значення творчості композитора та даного твору зокрема

1. Літературно-художній та стилістичний аналіз

Короткі відомості про життєвий і творчий шлях

авторів музики і тексту

Григорій Давидовський, як композитор, стояв на одній сходинці разом з С.Рахманіновим, А.Архангельським, П. Чайковським. Всіх їх об'єднує широко-масштабний концертно-хоровий стиль виконання церковних гімнів, їхня музика в цьому стилі сягає від одноголосних мелодій до пишного багатоголосся. Так крок за кроком вони відстоювали своє право на художню творчість у церковних законів і обмежень.

Григорій Митрофанович Давидовський народився 19 січня 1866 р. в селі Мельні на Чернігівщині.

Закінчивши духовну семінарію в Чернігові, почав вивчати музику в

Петербурзькій консерваторії, по теоретичних предметах вчився в класі Римського-Корсакова та Лядова. Закінчивши консерваторію, починає займатися педагогічною діяльністю, писав музичні рецензії до часописів, керував полтавською хоровою капелою, з якою багато концертував.

Серед творів композитора є: фантазія на теми українських народних пісень «Бандура» (1896 p.), її продовженням стали в'язанки хорових композицій «Кобза» (1910 р.) та «Українська Кубань» (1941 p.), хор «Христос Воскрес», хор «Розрита могила».

Останнім твором композитора стали опера «Під звуки рідної пісні», яка побила своєрідний рекорд. Це було попурі народних пісень, пов'язаних між собою сюжетом, дією, але без оркестру, тобто без супроводу, a capella. Цей твір мабуть одинока такого роду опера в світі.

Хотілося б зазначити, що хорові твори Давидовського мали велике значення в США, Канаді перед Другою Світовою Війною.

Помер композитор в 1952 р.

Музичні твори Г. М. Давидовського

Пише вокальні сюїти для співу a capella: «Бандура» (7 пісень), «Кобзар»(7 пісень), «Квіти України»(17 пісень), «Віночок з українських пісень» (18 пісень) та інші .

В обробці Давидовського відчувається традиції російської та української музичної школи, але є і багато фінального. Має три сюїти для мішаного хору без супроводу «Бандера», «Кобзар», «Кубань».

Перша опера 1917 рік «Під звуки рідної пісні», друга опера «Перемога пісні». Його опери виконувалися лише малими уривками. В опері «Перемога пісні» - композитор використовує різні танцювальні жанри. Кращі номери з опер «Під звуки рідної пісні» - це ті що написані на слова Т. Шевченка. Ці твори виконують незалежно від опери.

Твори Давидовського на слова Шевченка написані переважно в дореволюційний час. Він використовує їх для боротьби з мовінізмом .

Давидовський написав обробку для солістів та мішаного чотирьох голосного чоловічого хору «Заповіт», три поеми: «Єзуїти», «Україна», «Б’ють пороги». Чотири хори – об’єдналися в сюїту : «Так казав Тарас», два солоспіви: «Така її доля», «Щебече соловейко».

Тарас Григорович Шевченко - геніальний поет, художник - завжди до кінця не розгадане диво.

Народився Т.Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринцях, на Київщині, в родині кріпака. У 8 років Тараса віддали на «науку» до дяка - п'яниці Павла Рубана, який шмагав дітей за найменшу провину.

Любов до пісні, малювання, книги прокинулась дуже рано.

Помирає мати і батько одружується вдруге, та мачуха ненавиділа допитливого Тараса.

21 березня 1825 p., коли Шевченкові було 11 років, помирає його батько і з цього часу в його житті настала пора поневірянь, безрадісного