на 2 долі витримуємо фермату і знімаємо її по петлі до середини, оскільки нажим зняття фермати буде служити замахом до наступного епізоду, тобто 1 долі 10 такту. Цей епізод тактуємо на 3/4, права рука відбиває долі, а ліва веде звук, підхоплюючи кожну третю долю такту. Але диригент повинен бути досить винахідливим, оскільки так тактують два епізоди (т. 10-25), і кожен такт повинен бути іншим. Ліва рука постійно повинна міняти свій вигляд, відносно літературного тексту та музичних фраз. Повинні змінюватися жести і види підхоплення третьої долі.
В 17 т. ліва рука показує crescendo до 1 долі 18 т., на якій буде акцент і тим самим ми не даємо хорові можливості взяти дихання і розділити ці два
епізоди. В 25 т. на половинній ноті стоїть фермата, ми її ставимо на 1 долі,
витримуємо і знімаємо по петлі на зовні. Витримуємо четвертну паузу і даємо замах до наступного епізоду.
Хорал - епізод, який диригується на 4/4. Права рука відбиває долі, проте
слід яскраво виділити 1 і 3 долі, а 2 і 4 мають бути згладжені, не помітні, ліва рука веде довгу фразу, від корпусу диригента до моменту, коли вона вийде на перший план і покаже сфорцандо на половинних нотах в 30-32 тактах.
В 33 т. на 3 долі є фермата. Ми диригуємо 1 і 2 долі звичайно, а на 3 долі ставимо фермату, витримуємо її і знімаємо петлею назовні. Останній жест зняття фермати буде служити прискореним замахом до наступного епізоду, тобто цей жест буде передувати вступу жіночого хору. Жіночий склад хору
вступає на 4 долю 33 т., а в 34 т. розмір знову змінюється на попередній, тобто 3/4. Ліва рука розвиває динаміку до 1 долі 26 т., на якій показуємо sf. В 42 т. зняття по 2 долі жіночого хору буде служити замахом до вступу чоловічого хору, що припадає на 3 долю цього такту.
В 44 т. на 1 долі у басової партії є хід восьмими нотами і фермата у чоловічого хору на 2 долі цього такту.
Ми це відображаємо у руках, тобто 1 долю 44 т. дробимо (ділимо на два жести), а на 2 долі ставимо фермату, витримавши її знімаємо по петлі назовні, чим даємо замах до вступу всього хору. В 45-46 т. ліва рука ставиться і веде довгу фразу від р < f, а права рука відтактовує долі і
переводить звуки. В 46 т. ліва рука підхоплює 3 долю, тим самим переводить наступний склад. Після цього збираємо ліву руку в кулак і підносимо її до
чола та сильно вдаряємо її на 1 долю наступного такту. З долю цього такту підхоплюємо і з нажимом ставимо першу долю 48 т., на якій є фермата, яку ми витримуємо і знімаємо нетлею назовні, руки збираємо в кулаки. Витримавши довгу паузу, робимо замах до наступного епізоду, який звучить, як епілог. В ньому використовується схема 4/4. Але зважаючи на
темп і характер епізоду ми дробимо кожну долю, ніби даючи маленькі під замахи до кожної наступної чверті, тим самим переводимо склади. В
останньому такті твору над двома половинними нотами є фермати. Першу
фермату ми ставимо, витримуємо, але не знімаємо, а переводимо і ставимо другу, яку витримуємо і знімаємо петлею назовні.
В цілому твір «Розрита могила» під силу добре підготовленому диригентові та професійному хорові. Його можна використовувати в концертній програмі до «Шевченківських» свят, в концертах патріотичної тематики.
Список використаної літератури
1. А.Рудницький «Історія української музики»
2. Т.Г.Шевченко «Кобзар»
3. М.Колеса «Основи техніки диригування»
4. К.Пігров «Керування хором»
5. Т.Дмитрієвський «Хорознавство і керування хором»
6. М.Мусін «Техніка диригування»
7. С.Козачков «Диригентський апарат і його постановка»
8. М.Малько «Основи техніки диригування»
9. Ю.Серганюк «Аналіз хорових творів» Ю.В.Луговенко, Н.Ніколаєва «Українська хорова література»
