МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Розвиток музейної справи на Прикарпатті в другій половині XX століття

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Історія розвитку музейної справи Прикарпаття (II половини ХХ століття)…………………………………………………………………….7

1.1 Розвиток краєзнавчих музеїв Прикарпаття………………………...7

1.2 Історія виникнення мистецьких збірок та музеїв…………………..9

1.3 Формування інших типів музеїв області…………………………...21

1.4 Становлення музейної справи Прикарпаття в новітній час незалежності України………….……………………………………………….22

РОЗДІЛ 2. Колекційні фонди музеїв…………………….…………………29

2.1 Історико-краєзнавчі експозиції…….………………………………29

2.2 Опис краєзнавчих та історичних колекцій Прикарпаття………...40

2.3 Фонди літературних та меморіальних музеїв……………………..48

РОЗДІЛ 3. Використання закладів музейного типу в туристичній індустрії регіону: основні напрями…………………………………………60

3.1 Загальні вектори значення використання музеїв у розвитку культурно-освітнього туризму регіону…………………………………..…..60

3.2 Методика вдосконалення та відкриття нових музеїв……………..67

3.3 Внесок видатних науковців – дослідників Прикарпаття у розвиток культурно - освітнього туризму краю ………………………………………..75

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..80

ЛІТЕРАТУРА…………………………………..……………………………………..84

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….88

ВСТУП

Історико-культурна спадщина народу, інформація про його звички, побут, вид ремесел, твори декоративного та ужиткового мистецтва зберігаються в народній пам'яті, книгах та музеях. Народні перекази та книги, на відміну від музеїв не дають візуального уявлення не тільки конкретного часового періоду, але й навіть окремих мистецьких чи ужиткових предметів. У літературних творах може подаватись опис історичних картин, або навіть предметів, але, незважаючи на це, читач уявляє подію чи артефакт відповідно до власної фантазії і безперечно з точки зору сучасності.

На даному етапі розвитку науки та техніки єдиною можливістю зберегти наочні цінності сучасності для наступних поколінь є їхня консервація та колекціонування. Відродити ж атмосферу минулих подій важче, оскільки не завжди людство ставило перед собою завдання зберегти надбані цінності. Тому речі, що збереглись до наших днів з минулого колекціонують та відновлюють. Для збереження знайдених експонатів (предметів побуту, знарядь праці, прикрас, творів декоративного мистецтва) використовують методи реставрації та подальшої консервації.

Актуальність теми. Є звернення до історичного минулого музейної справи. Серйозний історичний аналіз історії музеїв спроможний вивести вітчизняне музеєзнавство на новий теоретичний рівень і допомогти у практичних спробах відновлення музеїв, вирішення завдань поповнення знань населення про історію, культуру та мистецтво регіону.

Кожен музей - це колекція предметів тієї чи іншої епохи, галузі, регіону і, водночас, культурно-освітній осередок, який дає можливість набуття нових, практичних, знань у галузі профілювання того чи іншого музейного закладу; вивчення історичних та практичних аспектів життя краю, роботи техніки, діяльності відомих осіб.

Зважаючи на це, дослідження історичного розвитку, формування колекцій, науково-виставкової діяльності музейних закладів Прикарпаття (регіон, що в статистичних довідниках відповідає території Івано-Франківської області), а також визначення умов їх належного функціонування на користь суспільства є актуальним не тільки для працівників культури, але й для широких верств населення регіону. Насамперед, це школярі, студенти, молоді сім'ї та туристи, а крім того населення міста і області загалом, оскільки лише через пізнання культурних цінностей минулого та формування поваги до них можна досягти реорганізації суспільства в громадянську, національно-свідому націю.

Об'єкт дослідження магістерської роботи - музейна справа Прикарпаття (II пол. ХХ ст.).

Предмет дослідження - музеї Прикарпаття, їхні колекції, місце цих закладів у житті регіону.

Метою роботи є: дослідження історичного розвитку музейної справи на Прикарпатті (II пол. ХХ ст.) та формування рекомендацій щодо подальшого їх практичного застосування.

Основними завданнями роботи є:

- дослідити генезу розвитку музейної справи на Прикарпатті (II пол. XX ст.);

- охарактеризувати історико-краєзнавчі експозиції;

- обґрунтувати значення музеїв для культурно-освітнього життя населення регіону;

- сформувати стратегію покращення стану музеїв міста з огляду на їхню роль в суспільному та культурно-мистецькому житті Івано-Франківська.

Теоретико-методологічною основою для написання роботи стали праці Віктора Мельника, Марії Вуянко, М. М. Аронця, матеріали науково-практичної конференції «Станиславівська колегіата: між минулим і майбутнім», тези екскурсій у музеях, а також інформація, розміщена на офіційному сайті Івано-Франківської міської ради та інших сайтах інформаційного характеру. Значним інформаційним джерелом служать тексти екскурсій музейних працівників, а також безпосереднє відвідання музеїв.

Питання про роль музеїв у суспільстві вперше розглядалось у 20-х роках XX століття. У працях учених-музеєзнавців М. Ф. Біляшівського, Ф. II. Ернста, Ф. Л. Шміта, І. Свєнціцького, В. В. Дубровського та інших порушено широке коло питань музейної справи, наголошено на їх значенні у збереженні та дослідженні національних пам'яток. Багатий фактичний матеріал з історії музеїв, опису їх колекцій, наукові експозиційні пошуки розкрито у працях В. Бірюкова, Н. Курінного, В. Щепотьєва, В. Щербаківського.

Методи дослідження. Під час написання роботи були використані наукові методи джерелознавства, загально-історичні методи, в тому числі хронологічного викладу матеріалу, методи збору інформації, математичні методи, а також табличний метод подання інформації.

Новизною робити є: *

комплексно вивчено музеї Прикарпаття; *

деталізовано хронологічну послідовність у розвитку музейної справи в Івано-Франківській області в другій половині XX ст.; *

обґрунтовано значення музеїв для культурно-освітнього життя регіону.

Внаслідок недостатності джерельної бази з проблеми дослідження інформації щодо видавничої діяльності музеїв міста виникає проблема вивчення історії розвитку музейних колекцій та музейних закладів. Деякі з музеїв відвідуються надто рідко та випадково, а інформація про них не зазначена в жодному із туристських довідників. Тому постає питання про доцільність реорганізації деяких музеїв поповнення їхніх колекцій або вжиття заходів щодо популяризації їх серед населення міста.

Аналізуючи наведені раніше твердження, ми прийшли до висновку, що дослідження діяльності музеїв Прикарпаття в контексті їхнього історичного розвитку є актуальним для визначення шляхів популяризації музеїв серед населення. Результати роботи можуть бути використані обласними музейними установами для вдосконалення своєї діяльності, посилення своєї ролі як науково-освітніх та культурних осередків області, а також отримання прибутків для подальшого розвитку колекцій.

Структура, зміст та обсяг магістерської роботи. Магістерська робота