Завершувалося "радянське десятиліття" в історії музею. Порубіжний для суспільства і мистецтва час закарбувався скандальною для парторганів виставкою Панаса Заливахи (1989), вперше розгорнутою у місті, після років ув'язнення й творчої дискримінації майстра. Живопис, графіка і пластика експонувалися на стінах, там де востаннє висіли картини, так званого, "радянського відділу". Раритетною пам'яткою про виставку є віддрукований на музейній друкарській машинці каталог з вклеєними фоторепродукціями та обкладинкою, вручну відтиснутою з ліногравюр П.Заливахи.

В радянські часи писанкарство не заохочувалося. Відоме ставлення радянської влади до християнського свята Воскресіння Господнього, одним і, символів якого було писане яйце. Тому музей історії такого прадавнього мистецтва вдалося відкрити в Коломиї лише в часи так званої "перебудови", в 1987 році. Заклад відкрився в приміщенні пам'ятки архітектури ХVІст. - церкві Благовіщення Пресвятої Діви в рік святкування її 400-річчя. Вже перші експозиції викликали велику цікавість серед відвідувачів. Невдовзі музей почав приймати туристів, науковців, мистецтвознавців з усіх куточків України та з-за кордону.

У 1989 році започатковано виставки міжнародного бієнале сучасного мистецтва "Імпреза" (1989; 1991; 1993; 1995; 1997). Формується група ініціаторів проекту: М. Вітушинський, І. Панчишин, М. Яковина за участю адміністрації та працівників музею. Тут варто згадати, що ідея назви "Імпреза" належить І. Мальцеву. Величезний потік творів, які надходили з усієї України та більш як сорока зарубіжних країн, приймався, обліковувався й готувався до експонування на базі музею. Програмні концепції виставок в його приміщенні, залах Івано-Франківського відділення Спілки художників України, "Пасажі", Центрі естетичного виховання молоді і Краєзнавчому музеї розроблялися членами журі та оргкомітету, а згодом кураторами порізно взятих проектів. Новизна деяких проголошених "Імпрезою" намірів, активна участь авторів, різноманітність жанрових та формальних виявів творчості, аукціон і реакція у ЗМІ - створили бієнале, а відтак і музею популярність, яка трималася упродовж певного періоду [22; с. 19-26].

1.3. Формування інших типів музеїв області

13 лютого 1948 року Виконавчий комітет Станіславської обласної Ради депутатів трудящих прийняв Постанову № 98 «Про відкриття літературно-меморіального музею Марка Черемшини», який був відкритий у Снятині 17 липня 1949 року, у власному будинку письменника [56].

З часу відкриття музею до березня 1974 року його директором була дружина письменника Н. В. Семанюк. Завдяки громадськості міста, організаторським здібностям Н. Семанюк було створено першу експозицію музею, яку ілюстрували відомі українські художники: І.їжакевич, Ф. Коновалюк, В. Касіян, О. Кульчицька, Ф. Манайло, В. Сидорук та ін. З допомогою громадських активістів Володимира та Леоніди Хроновичів, Я. Лукавецького, Е. Данилович, Н. Костинюк, Я. Столярської, О. Плешкан проводилась активна науково-просвітницька робота.

Під керівництвом Н. Семанюк науковці музею Р. Лукавецька, І. Костащук, І. Гуцуляк проводили науково-дослідницьку роботу, підтримували зв'язки з багатьма діячами української культури. В різний час вони відвідали оселю, де 15 років жив український письменник. Багато відгуків про музей є свідченням слави письменника-новеліста, впливу його творчості на формування патріотичних почуттів українців.

Український народ шанує пам'ять Марка Черемшини. У 1949 році в Снятині відкрито літературно-меморіальний музей, а у 1952 р. у рідному селі письменника Кобаках споруджено пам'ятник і відкрито музей.

Твори письменника видавалися понад 30 разів. Новели Марка Черемшини перекладено на німецьку, чеську, болгарську, молдавську, латвійську і білоруську мови.

З 1950 року Професор Володимир Грабовецький колекціонує різні історичні літературно-мистецькі твори, що стосуються опришківського руху. Згодом це дало змогу відкрити історико-меморіальний музей Олекси Довбуша [20; с. 6].

1966 р. створено Музей бойової слави. А у лютому 1968 р. у Музеї бойової слави була відкрита діарама "Подвиг на Дніпрі".

13 червня 1974 р. за ухвалою ЮНЕСКО в світі широко відзначали 100-річчя з дня народження Марка Черемшини. В ювілейні дні у скверику поблизу музею було відкрито пам'ятник Марку Черемшині (скульптор В. Борисенко, архітектор М. Козак).

У 1975 році було створено Музей історії технічного університету нафти і газу, що налічував 1200 експонатів, а пізніше став геологічним музеєм Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу [53].

У 1980 і 1988 — в Івано-Франківську під керівництвом В. Грабовецького відбулись експозиції, присвячені пам'яті Олекси Довбуша. Виставки користувались чималим успіхом, незважаючи на ідеологічну невідповідність їх тогочасній політиці держави [20; с.7].

Народний музей освіти Прикарпаття був створений у 1980 році. Загальна кількість експонатів налічувала близько 3000 [53].

16 травня 1986 р. відкрито літературний музей Прикарпаття, де експонуються матеріали про літературне життя краю від часів Галицько-Волинського літопису до сьогодення.

1.4 Становлення музейної справи Прикарпаття в новітній час незалежності України

Знання історичного розвитку музейної справи Прикарпаття можуть значно допомогти у вирішенні питань щодо нинішніх їх проблем, визначення передумов виникнення останніх. Вивчаючи розвиток окремих музеїв можна зробити висновки щодо позитивних та негативних тенденцій, які могли вплинути на формування подальшої їх культурно-просвітницької політики, розквіт або занепад. Наступні висновки доцільно використовувати музейним установам, робота яких ведеться на недостатньо високому рівні, а також тим, які тільки на шляху формування.

Найбільшого розквіту музейна справа набула після здобуття Україною незалежності. В той час почали експонуватись та досліджуватись такі заборонені раніше галузі історичної інформації, як сакральне мистецтво, визвольна боротьба та національний рух. Так, за останні двадцять років, сформувалось більшість сучасних музеїв міста.

Відповідно до офіційних заяв працівників Івано-Франківського Художнього музею, з метою натуралізації організаційної структури і накопичення депозиту майбутнього музею сучасного мистецтва в Івано-Франківську, у штаті музею створено сектор сучасного мистецтва, котрий з 1993