Офіційне відкриття Музею Визвольних Змагань Прикарпатського краю відбулося 14 жовтня 1997 року - на свято Покрови [53].

Ідея створення музею виникла в колі товариства "Меморіал", після здійснення розкопок жертв більшовицьких репресій в урочищі Дем'янів Лаз. Пізніше ідея обростала широким нагромадженням тематики для майбутнього музею: славні сторінки Січового Стрілецтва, творення державності на західноукраїнських землях, героїчна боротьба Української Повстанської Армії тощо. В кінцевому підсумку вона визріла до обсягів сьогоднішньої назви музею - Музей Визвольних Змагань Прикарпатського Краю. Відповідне рішення про початок праці над створенням музею було прийнято Крайовою радою "Меморіалу. У формуванні фондів музею, їх поповненні, як також і в створенні його значної бібліотеки велику участь брали і представники української діаспори: проф. Володимир Леник з Німеччини, мгр. Орест Корчак-Городиський та п. Василь Микитин з США, п. Семен Стасишин та п. Володимир Марко з Канади і ряд інших. Василь Микитин, крім того, подарував музею цінну колекцію марок "Підпільна пошта України" [54].

Відповідно до повідомлення на Інтернет-сайті товариства «Меморіал», завдяки зусиллям керівництва і рядових членів обласного товариства "Меморіал" вже протягом 1991-1992 рр. було придбано значну кількість матеріалів, необхідних для облаштування інтер'єру музею. Відчутну матеріальну допомогу в справі його створення надавали також тодішні обласна державна адміністрація (голова п. Степан Волковецький) та Івано-Франківська міська рада (голова п. Богдан Борович), сотні благодійників з числа українських громадян та української діаспори. Всіх їх у своїй вдячній пам'яті зберігають його експозиції та архіви. Визначальну організаторську діяльність по залученню такої допомоги протягом всіх років творення музею здійснював голова обласного товариства "Меморіал", народний депутат України 1914-1991 рр., п.Роман Круцик.

На завершальному етапі розбудови музею, в 1996 році, він набув статусу державного. Його співзасновниками стали обласне товариство "Меморіал" імені Василя Стуса та Івано-Франківська Обласна рада [51].

У 1997 році створено історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, в якому висвітлено героїчне життя ватажка опришків. Музей створено на основі колекції Володимира Грабовецького, що налічувала близько 600 експонатів [53].

В результаті дослідження історичного розвитку музейної справи та краєзнавства на Прикарпатті в XX ст. ми виявили, що першим музеєм в області був регіональний музей «Покуття», заснований в 1928 році і перетворений у 1940 році в обласний історико-краєзнавчий музей. Подальший розвиток краєзнавства та музейної справи відбувався шляхом створення організацій, спрямованих на збереження пам'яток історії, культури та архітектури. Відкриття музею бойової слави відбулось у 1966 році і було приурочено до вшанування та пам'яті подій II Світової та громадянської воєн. У 1975 - 1986 роках було відкрито музей історії технічного університету, музей освіти Прикарпаття, художній та літературний музей. Із здобуттям Україною незалежності, розвиток музейної справи та особливо її краєзнавчої частини почав прискорено розвиватись. Так, була виставлена для огляду постійна експозиція сакрального мистецтва Галичини у художньому музеї, відкрився Музей визвольних змагань Прикарпатського краю, а також історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Таким чином, протягом XX ст. музейна справа та краєзнавство в Івано-Франківську розвивались нерівномірно: перша половина XX ст. - початки музейної діяльності; середина XX ст. - зупинка у розвитку музейної справи, орієнтація краєзнавства на військові та радянські вчення; кінець XX ст. - стрімкий розвиток існуючих музеїв, відкриття нових, орієнтація краєзнавства на заборонені раніше сторінки історії та культури народу Прикарпаття.

РОЗДІЛ 2. Колекційні фонди музеїв

2.1 Історико-краєзнавчі експозиції

Дослідивши колекцію художнього музею, ми виявили, що її складають твори декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва митців Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей. Музей також володіє рядом творів провідних художників Києва, Харкова, Одеси, зарубіжних творів. Однак, у своїй пошуковій та збиральницькій роботі музей орієнтується на здобутки мистецтва Прикарпаття.

Згідно із інформацією, зазначеною у наукових публікаціях музею, зараз у ньому нараховується понад п'ятнадцять тисяч експонатів, серед яких твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.

Серед творів західноєвропейських митців можна виділити «Пейзаж з возом» (ХVІІ ст.) невідомого автора, що належав до кола Пітера Пауля Рубенса, «Портрет графині А. Чацької» (1870 р.) невідомого майстра польської школи, «Портрет В.Поля» (1860-ті рр.) О. Рачинського, а також ряд акварелей австрійських художників.

Мистецтво XVI - XIX ст. представлене темперним живописом і поліхромною скульптурою, станковим олійним живописом і графікою західноукраїнських художників другої половини XIX - початку XX ст. В колекції також є ряд творів польських художників, творчість яких пов'язана з Прикарпаттям.

До справжніх шедеврів належить живопис Рогатинського іконостаса, створеного у 1649 - 1650 рр. цеховими майстрами на замовлення місцевого Рогатинського братства, а також намісні ікони «Богоматір», «Старозавітна Трійця», сценки, що ілюструють біблійні легенди «Сон Якова» та «Боротьба Якова з дияволом».

Бойківську школу давньоукраїнського іконопису представляє ікона «Розп'яття» (XVI ст.) з села Грабів Рожнятівського району. Темперний живопис Гуцульщини представлений іконою «Параскева» (XVII ст.) з села Космач Косівського району.

Скульптура XVIII ст. репрезентована барочними творами Пінзеля «Добрий пастир», «Ангел навколішках» та статуями апостолів, що походять з головного вівтаря Городенківського костьолу та церкви Покрови, а також твори Матвія Полейовського, серед яких «Статуя рицаря», що входила до числа чотирьох постатей з надгробка Андрія Потоцького.

Вся музейна колекція дерев'яної поліхромної скульптури XVIII - XIX ст. налічує понад двісті різноманітних з погляду стилю та майстерності творів безіменних майстрів.

Твори XVIII ст. представлені в музеї живописом портретного жанру, зокрема «Портрет Богдана Хмельницького» невідомого автора.

Серед творів живопису кінця XIX - XX ст. «Портрет Анделіни Русин», «автопортрет» Я. Пстрака, «Гори після заходу сонця», «Автопортрет» О. Новаківського, «Дніпровські далі», «Пейзаж