Графіка українських авторів представлена в музеї творами Г.Нарбута
(«Лист абетки», «Літера А»,«Птаха Бульбаха», «Царство іграшок», ін.), О. Новаківського («Автопортрет»), Н. Бокшая («Материнство»), О. Кульчицької («Портрет сестри», «У Києво-Печерській Лаврі»), О. Сорохтея («Місто Станіслав», «Коваль Заморняк»), І. Северина («Портрет дружини письменника М. Кічури»).

Традиції львівської живописної школи яскраво виражені у творах «Гірський потік», «Портрет В. Чупурчук» А. Монастириського, «Натюрморт в майстерні» В. Манастирського, «Портрет В. Стефаника» О. Кравченка, «Осінь» Г. Смольського, «Копички за вікном» Р. Сельського. Тісно пов'язана з Гуцульщиною творчість відомих львівських графіків О.Кульчицької («Довбуш», «Туристи в Карпатах») та С. Гебус-Баранецької («Косарі», «Олекса Довбуш», «Косовські гончарі»). їхні твори наповнені любов'ю до людини, природи, історії і культури Карпат [16; с. 19].

І. Остафійчук віддає перевагу символічній інтерпретації явищ історії, культури, побуту як композиції, так і в рисунку «Жінки», «Ой у полі криниченька», «Що над яром, яром». М. Откович у своїх акварелях «Осінь в Карпатах» та «Ворохтянський пейзаж» вдається до широкої живописної манери, сміливого тонального вирішення, демонструючи при цьому оригінальне образне мислення в розкритті образу Карпат.

Графічне мистецтво Івано-Франківщини характеризують роботи Г. Марченка, В. Гуменного, М. Яковини, М. Вітушинського, С. Каспрука, Б. Нісевича, О. Гнатюка та ін. їх творчий діапазон - від монументальної графіки, тобто плаката, до станкової, книжкової і нарешті прикладної.

Особливу увагу відвідувачів привертають роботи В. Гуменного, якому властивий активний творчий пошук символічно-образного вирішення тем історії і культури Прикарпаття. Серед кращих його робіт - аркуш «Літописець» із серії «Ілюстрації до давніх літописів».

Використовуючи символіку структурно - образної мови давніх гравюр, автор завдяки оригінальному композиційному вирішенню, віртуозній графічній техніці та своєрідному колориту домігся гранично емоційного звучання теми. Серед скульптурних творів з колекції музею чільне місце належить серії портретів відомого львівського майстра пластики Е. Миська, присвяченій відомим діячами культури і мистецтва Прикарпаття. Серед них погруддя О. Кульчицької, О. Сорохтея, Р. Федоріва, Р. Іваничука та ін. Їм властива гостра психологічна характеристика портретованих, підвищена увага до внутрішнього світу людини.

Різноманітна за жанрами і творчим спрямуванням скульптура івано-франківських авторів, хоч всі вони звертаються в своїй творчості здебільшого до місцевої тематики. Зокрема, скульптор М. Анденюк в умовній, узагальненій композицій «Гуцули читають «Искру» відобразив минуле прикарпатського краю. А. Лендьєл розкрив образ заслуженого майстра народної творчості УРСР Ю.І. Корпанюка. П.Сопільник в роботі «Гуцулка наречена» звернувся до теми весільних обрядів [22; с. 3-4].

Дослідивши особливості музейної збірки, ми виявили, що в ній є оригінальні твори самобутньої народної майстрині з Коломийщини М. Ковальчук, яка працює в жанрі скульптури. Її композиції «Новорічне свято», «Маланка», «Молода з дружками на конях», виконанні з глини і яскраво розмальовані, приваблюють своєю щирістю і безпосередністю. Художник демонструє виняткову увагу до розкриття вдачі обрядових персонажів, до зображення деталей їхнього одягу, атрибутів. Вона надзвичайно образно і емоційно відтворює старовинні гуцульські звичаї, новорічні свята, весільні обряди тощо.

Народний декоративний розпис представлений в музеї роботами П. Хоми. їх образна мова побудована на народній символіці квітів, кольорів. Джерелом тем для майстрині служать народні повір'я, пісні, прислів'я, а також література та сучасне життя.

Відділ декоративно - прикладного мистецтва Прикарпаття найбільший в музеї. До нього входять різьба та випалювання по дереву, кераміка, поширені головним чином на Гуцульщині, а також ткацтво, килимарство, художня вишиванка, писанкарство Покуття, Бойківщини та Опілля.

Народна творчість гуцулів містить численні елементи давньої дохристиянської культури.

Одним з кращих майстрів різьби по дереву був Ю. Шкрібляк. Музей має майстерно виконаний Ю. Шкрібляком келих, в якому різьбяр вміло поєднав вибране тло з тонким рельєфом традиційних мотивів «пшеничок» та «крижинок», досягнувши виразного світлового ефекту.

У музеї міститься чимало творів Юрія Івановича та Семена Івановича Корпанюків, а саме декоративні тарілки, скриньки, сільнички, цукорниці, оригінальні за формою та декором.

Музей володіє цілою колекцією високохудожніх, виконаних у техніці сухої різьби творів І. Балагурака. Серед них колач, раква, пляшка, що характеризуються простотою і доцільністю форми.

До найдавніших засобів декорування дерев'яних ужиткових речей на Гуцульщині належить випалювання орнаменту на бондарських та інших виробах. В музеї є ряд творів І. Грималюка - кухлики, дійнички, коновки, цікаві простотою традиційних форм, тонким художнім смаком випаленої орнаментики [15; с. 28].

На Прикарпатті сьогодні працюють сотні народних майстрів серед яких вирізняється молодий косівський майстер В. Бович оригінальний набір світильників якого «Козак - душа правдивая» експонується в музеї.

Кераміка Прикарпаття представлена, у музеї, роботами Косовського майстра В.Аронець. Його багатофігурним композиціям «Гуцульське весілля», «Вечорниці», «Гончар», «Хлопчик з коровою» властиві гострі характеристики персонажів, тонке відчуття декоративності. У цьому річищі працює тепер багато косівських майстрів, проте найбільш оригінальною і самобутньою є творчість М. Кікотя, композиції якого сповненні дотепності й веселого народного гумору, як - от «Сімейна розмова», «Моє шанування», «Ой під вишнею...».

Музей володіє багатою колекцією народного одягу, ткацтва та художньої вишивки. Серед великої кількості робіт особливо вирізняються вишивані рушники «У вінок І.Я.Франкові», «Зів'яле листя», «Кольори веселки» Г. Бегар - Аронець, а також одне з почесних місць у музеї належить вишивкам Г. Василащук. В музеї зберігається народний одяг з різних регіонів області. Це сардаки, кожухи, кептарі, сорочки, запаски, крайки, виготовлені невідомими майстрами Прикарпаття кінця XIX -