Художник світової слави, ангор визнаного полотна "Хрещення Руси-України", яке зберігається в Митрополичій резиденції в Філадельфії (США), Петро Андрусів розвинув історичний батальний жанр мере призму національного мистецтва. У музеї в Дорі експонуються два полотна із його творчого доробку: "Богдан Хмельницький в церкві після підписання «Переяславської угоди». Шукаючи духовної: опори в національній історії, Петро Андрусів не міг оминути своєю увагою таку трагічну сторінку в історії України, як сумнозвісні Березневі статті 1654року. На полотні "Богдан Хмельницький в церкві після підписання І Переяславської угоди" виписана символічна деталь: в урочистий момент упала на підлогу і згасла свічка, що сприймається як прикмета занапащення України. Молитва серця. Руки, зведені до неба, благання ласки Господньої, вознесіння дуті - це Мазурикова ікона, У збірці о. Я.Свищука представлено три роботи із творчого доробку Омеляна Мазурика, і українського митця, що проживає у Франції. Мазурикова ікона живописно багата, вільна від запозичень, прямих чи прихованих. Художникові вдалося змодернізувати Ікону, не порушуючи давніх канонів. "Сарсельська Богоматір" (1969) - це темний, засмучений лик Богородиці, на ньому немає яскравих колірних акцентів, і водночас, він вражає виразом спокою та стійкості. А оригінальним тлом ікони служать сцени з життя Київської Руси-України. Ця робота О.Мазурика є взірцем модернової ікони XX ст.

Едвард Козак - знаменитий "ЕКО", чиє ім'я давно стало легендарним, сповненим притягальної сили і величезного впливу художнього потенціалу, - довгий час був відірваний від рідної землі, І проте зберіг у далекій чужині глибокий зміст свого національного "Я". У музеї імені митрополита А.Шептицького є лише одне полотно Б.Козака, але воно свідчить про неперевершений хист його автора. Це знаменитий "Аркан" (запальний гуцульський чоловічий танець - ритм 2/4 Апсіапіе, що його так любили танцювати Довбушеві опришки). Міцно взявшись за руки, легені в барвистих гуцульських строях злилися в єдине живе коло - і вже важко збагнути, чи вони торкаються землі, чи пливуть у повітрі; не знаєш, де полонина, а де небо - бачимо тільки дивосвіт гармонії, духовний злет, де яскраво відбита мить, а може, вічність. Зримий об'єм "Аркана" зачаровує композицією, що утворює мажорний настрій полотна. Віриться, що мистецькі перлини, зібрані великим подвижником о. Ярославом Свищуком і подаровані українському народові, збагатять кожного відвідувача цього унікального монастиря й музею, наблизять кожного християнина, і в першу чергу - українську молодь, до прекрасного світу сакрального мистецтва, а через нього - до вічних і невмирущих християнських цінностей духовного життя.

Отже, дослідивши особливості формування та роль музейних колекцій у сучасному житті регіону, ми прийшли до висновку, що найбагатшими з точки зору краєзнавчого матеріалу є збірки Івано-Франківського художнього, а також Коломийського та Івано-Франківського краєзнавчого музеїв.

Івано-Франківський обласний художній музей є скарбницею образотворчого мистецтва краю. Його збірка, започаткована в 1980 р., охоплює унікальні пам’ятки галицького іконопису й барокової скульптури, творчість класиків західноукраїнського малярства: Корнила Устиновича, Івана Труша, Ярослава Пстрака, Юліана Данькевича, Олекси Новаківського, Осипа Сорохтея, Олени Кульчицької; роботи українських художників другої половини ХХ ст., а також твори польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII-XX ст. Народна творчість представлена різними видами декоративно-вжиткового мистецтва Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля.

Івано-Франківський краєзнавчий музей є визначним науковим культурно-освітнім закладом Прикарпаття, в якому працюють експозиційні відділи: природи; історії; народного мистецтва; археології.

Коломийський музей історії не просто зібрання німих свідків історії міста, а колектив дослідників-однодумців, які наполегливо відкривають перед відвідувачами все нові, невідомі раніше сторінки історії славного міста. У 18 експозиційних залах, фондових та службових приміщеннях живе історія Коломиї. У музеї знаходиться більше 20 тисяч експонатів.

Завдяки колекціям художнього музею населення Прикарпаття має можливість ознайомитись із мистецтвом нашого краю, країни, а також цілого світу. Важливий внесок у культурний розвиток та збагачення суспільства вносить колекція сакрального мистецтва Галичини. Збірки краєзнавчих музеїв багаті матеріалами з відомостями про історію розвитку краю, його флору, фауну, ґрунти та тектонічну будову регіону.

РОЗДІЛ 3. Використання закладів музейного типу в туристичній індустрії регіону: основні напрями

3.1 Загальні вектори значення використання музеїв у розвитку культурно-освітнього туризму регіону

У Законі України «Про музеї та музейну справу», прийнятому 29 червня 1995 р., зазначено, що «музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам'яток матеріальної і духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини» [17; с. 8]. У музейних добірках нагромаджено унікальні творіння матеріальної і духовної культури народів, розкрито їх економічний, суспільно-політичний, науково-технічний і культурний розвиток. Вони становлять невід'ємну частину загальнолюдських цінностей, відображають ідеали поколінь, розповідають оре різні періоди історії, видатних діячів держави, науки, освіти та культури.

Кожен музей взаємодіє з державними, науковими, громадськими та іншими закладами й установами. Законною базою його діяльності є Конституція України, Закони України "Про освіту", "Про музеї та музейну справу", Положення про музей при закладі освіти Міністерства освіти і науки України.

Основними напрямами діяльності музею є:

- науковий, що полягає в отриманні нових знань на основі всебічного вивчення музейної добірки;

- фондовий, який здійснюється з метою формування фондів музею, забезпечення збереження музейних предметів і колекцій;

- експозиційно-виставковий, що полягає у здійсненні функції музейної комунікації на основі науково організованої та художньо-оформленої демонстрації музейних предметів і колекцій;

- освітньо-виховний, спрямований на підвищення інтересів громадськості до історії, культури, освіти та техніки;

-