– Щипкові ідіофони (ламеллофони) – ідіофони, що вібрують від щипка, наприклад дримба. До сімейства ідіофонів належать дзвони, трикутник, ксилофон, там-там, тарілки, гонг, кастаньєти і т.д.;

ІІ. Перетинкові (мембранофони) – де звук створений вібрацією натягнутої мембрани.

ІІІ. Струнні (хордофони) – звук утворюється вібрацією струни. Сюди входять струнні інструменти і деякі клавірні інструменти, як наприклад, фортепіано і клавесин.

ІV. Духові (аерофони – від грец. – повітря та звук) – це музичні інструменти, в яких джерелом звуку є повітряний стовп, що знаходиться в каналі ствола інструмента. Аерофони поділяються на флейтові, язичкові, мундштукові.

V. До цієї групи входять електрофони – категорію, яку додав К. Закс в 1940 році, до якої включені інструменти, що використовують електричне джерело. Сучасні етномузикознавці, такі як Марґарет Картомі, вважають, що треба дотримуватися оригінальної системи класифікації, яку заклали Горнбостль та Закс, де в першу чергу, треба звернути увагу на те, що робить звук. Таким чином орган, навіть з електронним пультом контролю, залишається в категорії аерофонів, а електрична гітара залишається в категорії хордофонів.

Е. Горнбостль і К. Закс розподілили кожну з груп на багаточисельні види. Характерним є те, що тут мембранофони та ідіофони групуються за способом звукоутворення, хордофони – за конструкцією, а аерофони – за функціонально-конструктивними ознаками. Кожна група поділена на підгрупи залежно від способу звуковидобування. Систему, яку розробили Е.Горнбостль – К.Закс дозволяла класифікувати музичні інструменти будь–якої культури.

Система Е.Горбостля та К.Закса розподіляє також музичні інструменти на групи (позначені однозначною числовою індексацією), підгрупи (двозначною), розряди (тризначною), підрозряди (чотиризначною). Окрім того, застосовуються підрозділи, що стосуються лише примітивів – брязкальця.

Загальні ознаки для інструментів одного класу позначають цифрами. Перша цифра означає групу інструментів, наприклад: 1 – ідіофони, 2 – мембранофони, 3 – хордофони, 4 – аерофони.

Основні групи інструментів діляться на підгрупи залежно від способу звуковидобування, що буде і означати друга цифра: 1 – ударні, 2 – щипкові, 3 – фрикційні. Духові у підгрупі діляться також на дерев'яні і мідні, тут не враховуються музично-функційні особливості класифікації – ансамблева і особливо оркестрова практика. Інструменти в середині підгрупи також в свою чергу поділяються: 1 – язичкові, 2 – дульцеві, 3 – багатоголоссі з повітряною камерою, 4 – мундштукові. Також поділяються духові на інструменти шумові та з опреділеною висотою звучання. Від цих критеріїв і залежить якою буде наступна цифра.

Для хордофонів друга цифра позначає: 1 – смичкові, 2 – щипкові, 3 – ударні інструменти.

Третя цифра позначає розряд до якого належить той чи інший інструмент. В ідіофонів: 1 – інструмент по якому вдаряють безпосередньо, 2 – удар по інструменту, не є прямим, а відбувається як наслідок інших рухів виконавця. У групі хордофонів третя цифра означає форму інструмента, наприклад: 1 – інструменти у формі лука, 2 – цитроподібні, 3 – лютнеподібні, 4 – арфоподібні. Четверта цифра позначає підрозряд. Кожна наступна цифра ставиться в кінці ряду з права. Можна в середині даного цифрового ряду, впорядкованого з допомогою крапок, поєднати в групи будь-яку кількість позицій. Перша група цифр буде показувати, усі загальні ознаки які характеризуватимуть той чи інший інструмент. Кожна наступна цифра після крапки означатиме, окремі підрозділи 1 – без резонатора, 2 – з резонатором. З якого матеріалу виготовлений інструмент 1– дерево, 2 – метал, 3 – камінь, 4 – скло.

Загальними ознаками для інструментів однієї групи, наприклад ряд кріплення шкіри, спосіб гри, форму позначають ще цифрами, добавляючи через дефіс системне число. Дефіс використовують тільки у поєднанні з додатковими цифрами, наприклад: в ідіофонів 4 – ударний, 6 – щипковий, 8 – клавіатура, 9 – з механічним приводом. Для підгрупи мембранофонів: 6 – з наклеєною мембраною, 7 – мембрана прибита цвяхами, 8 – з прив'язаною мембраною, 81 – зі шнурковою зв'язкою, 811 – без спеціального натяжного налаштування, 812 – з натяжними кільцями, 82 – з шкіряними шнурками, 9- з зажатою мембраною, 91 – з шнурковим зажимом, 92 – з звичайним зажимом, 921 – без механізму, 922 – з механізмом, 9221 – без педалей, 9222 – з педалями. Для підгрупи хордофонів наступна цифра після дефісу означатиме: 4 – гра молоточками або колотушками, 5 – гра пальцями, 6 – гра плектром або нігтями, 7 – гра тертям, 71 – смичком, 72 – колесом, 73 – гра лентою, 8 – клавіатура, 9 – з механічним приводом. Для аерофонів це: 6 – з повітряним резервуаром, 61 – з жорстким резервуаром, 62 – з глибоким резервуаром, 7 – з запасом бокових отворів, 71 – з клапанною механікою, 72 – з ленточною механікою, 8 – клавіатурою, 9 – з механічним приводом.

У багатьох випадках коли інструменти складені з окремих частин, які самі по собі належать до різних груп системи, їх можна позначати за допомогою окремих цифр поєднуючим знаком «+».

Українські народні інструменти в системі класифікації Е.Горнбостеля - К.Закса займають такі позиції:

І. Народні ідіофони (самозвучні) – джерело звуку: сам інструмент або окремі його частини. Поділяється на підгрупи:

1.1 –