Цариця дарує Вакулі черевички i він дуже щасливий повертається додому. Оксана підбігає до коханого, він їй дарує черевички, а вона говорить: "Не потрібно, не хочу; я i без них — щаслива!" Народ i; величає.

"Черевички" — це перший оперний твір, в якому творчий задум задовольнив композитора (опери "Воєвода" та "Ундина" були ним знищені). Через 11 років він дав нову назву опері "Коваль Вакула". ("Черевички" — 1885р. Опера на сюжет повісті Гоголя "Ніч перед Різдвом" (лібрето Я.Полонського)). Опера на сюжет повісті "Ніч перед Різдвом" була замовлена Російським музичним товариством А. Сєрову, але той помер в 1871 році, так i не почавши писати її. Дирекція Російського музичного товариства, бажаючи увічнити його пам'ять, оголосила конкурс на написання опери на цей сюжет. Конкурс відбувся в серпні 1874 року. Чайковський написав оперу в дуже короткий термін, за рішенням жюрі отримав відразу I та II премії. Такий успіх пояснювався тим, що Чайковський писав оперу з натхненням: він любив Гоголя, його вабив цей сюжет. Музика була виразною, теплою, ліричною.

Ця опера була поставлена в 1876 році (Петербург). В 1885 (через 11 років) Чайковський, значно збагачений досвідом оперної творчості ("Євгеній Онєгін", "Орлеанська Діва", "Мазепа"), приступив до нової редакції, дав їй нову назву — "Черевички". В багатьох місцях він змінив гармонію та інструментовку, мелодизував речитативи, додав нові ліричні сцени. Вперше вона була поставлена на сцені Великого театру в Москві (1887 р.), диригував нею сам автор. Цей виступ поклав початок його диригентській діяльності.

Конфлікт "Черевичок" поданий i наївно-побутовій формі, при чому він розв’язується певною перемогою світлих; радісних сторін життя.

"Більш світлої опери немає в його творчості, як немає більш переконливої перемоги, отриманої в душі над тим, що й турбує та тривожить", — характеризує цю оперу академік Асаф'єв.

Поетизоване життя народу, яке розкриває його найкращі сторони — ось основна тема творів Гоголя i Чайковського. Тільки в народному середовищі світлі сили перемагають темноту, індивідуальні образи живуть з народом одним життям. Народності змісту відповідає народність музичної мови. Адже, Гоголь i Чайковський мали українське коріння. Тому ми відчуваємо в музиці колорит української природи, відтінки української розмовної мови, своєрідність почуттів українського народу та української народної музики.

В опері багато жанрових сцен, комічних ситуацій. Правда, у Чайковського, порівняно з Гоголем, посилений ліричний елемент, переживання головних героїв більш глибокі, правдиві, а гумор — трохи зменшений. Фантастика в опері носить реалістичний характер i є лише зовнішньою формою. В опері зустрічаються елементи музичної зображальності, але вони ввіткані в тканину опери. Виявляються вони у великій кількості речитативів на передачі імітованих мовних інтонацій, в чому ми бачимо вплив композиторів "Могучої кучки". Однак, всі вони носять підпорядкований характер, основним є мелодика, розвинута оркестровими засобами.

3. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТЕКСТ

Виросла в садочку червона калина

Краща від калини панночка Ярина.

Панночка Ярина гостей зустрічала,

Вином пригостила, сама задрімала.

Щедрий вечір, добрий вечір.

Прилетіли пташки — перебили чашки,

Пироги склювали та ще вино порозливали.

Ой, проснись дівчино, панночко Ярино,

Треба брата нам женити, сестру — заміж дати

Щедрий вечір, добрий вечір.

Нічко-щедрівонько, дай людям здоров'ячка,

Хворим дай узголів’ячка, дітям дай даруночки,

А дідам — по чарочці,

А за образочки дай нам цвіточки.

Щедрий вечір, добрий вечір.

Гей, ви, сивії вуси, не жалійте ковбаси,

Пригостіть нас паляницею,

Пригостіть вина скляницею.

Щедрий вечір, добрий вечір.

Ластівка-перелітонька прилетіла під віконечко,

Відчини його, господарю, погости нас паляницею.

Дай грудочку кашки i кільце ковбаски.

Де ж Оксана, де вона? А чи нас цурається?

Чи то ніжиться зі сну, чи то наряджається.

Ластівка-перелітонька прилетіла під віконечко,

Відчини його господарю, відчини його газдинонько.

Передай дві паляниченьки,

Ще грудочку кашки i кільце ковбаски.

Стук, стук, стук!

Виросла в садочку червона калина,

Краща від калини панночка Ярина.

Панночка Ярина гостей зустрічала,

Вином пригостила, сама задрімала.

Щедрий вечір, добрий вечір.

Цей текст хорової сцени подано в перекладі українською мовою (в оригіналі у Чайковського — "Выросла у тына").

Ця картина є народною. Хорова сцена № 13 відображає старовинний звичай колядування. Чайковський ділить хор на окремі групи, які перемовляються між собою, що надає сцені більшої життєвості та невимушеності відчувається своєрідність оперною драматургією Мусоргського, Римського-Корсакова, хоч ці мелодичні форми відповідають стилю Чайковського. Це відноситься, насамперед, до мелодичного матеріалу хорової сцени: тут немає ні оригінальних українських народних мелодій, ні їх підробок. Музичні теми та прийоми розвитку самобутні, хоч написані в дусі народних пісень.

ІІ. Партитурний запис твору.

1. Вид партитурного запису в залежності від складу виконавців

Вид хору – це характеристика виконавського колективу чи втору за кількістю самостійних хорових партій.

В опері цю сцену виконують три хори. В даному перекладі – це один чотириголосний хор, зустрічається divisi в партіях сопрано, альту, баса. В опері хор супроводжує оркестр, в цьому випадку – фортепіано.

2. Ключові позначення окремих партій.

Ключ – що записується на одній з ліній нотного стану і закріплює за нею звук певної висоти, від якого ведеться відлік усіх інших звуків.

Партії даного твору записані в у скрипковому і басовому ключах. Сопрано, альти і тенори знаходяться у скрипковому ключі або ключі соль, а басова партія – у басовому ключі або ключі фа.

3. Авторські позначення в партитурі, їх роль у відтворенні характеру і художнього образу твору

Хорова сцена „Виросла в садочку червона калина” в темпі Andante non troppo (не дуже спокійно). Друга частина – Moderato assai (Poco piu mosso), що означає Досить помірно (Поступово рухливіше). На початку третьої частини зазначено Tempo I, тобто, в тому