Розпочавшись в тональності E-dur, цей епізод модулює в тональність H-dur:

ІІ епізод (з 13 т. 4 цифри)

Це кульмінація частини яскрава, динамічна, (ff ). Мелодія з квартовими інтонаціями енергійна по характеру і ритміці.

Тональність цього епізоду – fis-moll

З відхиленням у H-moll (нат).

cis-moll

Зв’язка переклички (розмір 4/4) в тональному плані готує до наступної частини – H-dur:

Після цього (розмір 3/4) йдуть переклички між тенорами і басами,

По тональному плані - це E-dur (з пониженим VII ст. в акомпанементі) від 9 такту 7 цифри – синкоповані унісони активно, наполегливо трансформуються в дисонансні співзвучання, на великій динаміці з ritenuto, яке переходить в апофеозну „Репризу-коду” (ff tempo I):

Закінчення цієї частини в A-dur (як і початок). Фактурні зміни повністю динамізували хорову партитуру. Сама мелодія і гармонія залишилися недоторканою.

4. Розмір твору.

Запис метру певними ритмічними одиницями називається тактовим розміром.

У хорі „Виросла в садочку червона калина” перемінний розмір – 3/4, 2/4, 4/4.

Розміри, які мають лише один голос, називаються простими.

2/4 – це простий дводольний розмір.

Схематичне зображення:

3/4 – це простий тридольний розмір, перша доля якого найсильніша, друга – слабша, третя – найслабша.

Розміри, що складаються з кількох простих, називаються складними.

Розмір 4/4 – це розмір складний четвертний.

5. Метроритм. Розмір вірша.

Рівномірне, періодичне чергування сильних і слабких долей часу метром. Точне визначення кількості долей такту та довгості долі називається розміром. Уривок музичного твору від одної сильної долі до наступної, зветься тактом.

Мелодія І частини плавного характеру, лірична, ритміка її в такому ж характері.

Тема м’яка, лірична ніжна, колоритом нагадує теми українських народних пісень. Ритм підпорядковано мелодії:

У ІІ частині ритм стає активнішим:

Наприкінці ІІ частини при жартівливих перекличках маємо ще коротші тривалості:

У ІІІ частині (tempo I), яка є репризою, динамізується виклад, мелодія і ритм зберігаються, як у І частині.

В даній оперній сцені музичний метр вступає у взаємодію з метром вірша, і в певній мірі відповідає йому. Так як у музиці перемінний розмір – у вірші перемінна стопа.

Логічні наголоси в тексті підпорядковані поетичному синтаксису і співпадають з метро-ритмічною пульсацією (то на одну долю, то часом на другу долю (при кульмінаційній вершині)).

6. Темп твору. Агогіка. Динаміка.

Темп – швидкість, з якою виконується музичний твір. Точно темп можна визначити за допомогою метронома. Для передачі характеру пісні правильно взятий темп має вирішальне значення.

У оперній сцені Чайковського „Виросла в садочку червона калина” змінний темп:

І частина – Andante non troppo – не дуже спокійно.

ІІ частина – Moderato assai (poco piu moso) – досить помірно (поступово рухливіше)

ІІІ частина – Tempo I (перший темп, тобто Andante non troppo).

Ці темпи відносяться до постійних. Але помимо цього у творі зустрічаються і відхилення від основних темпів, які називаються Агогікою.

Закінчення кожної частини вимагає уповільнення темпу (rall.), щоб заспокоїтися і підготуватися до зміни епізоду.

Динаміка – сила звучання музики. Динаміка в музиці, окремо хоровій, означає розподіл сили звучання.

Різна динаміка позначається умовними знаками динамічних відсотків:

ff – дуже голосно, f – голосно, mf – не дуже голосно, mp – не дуже тихо, р – тихо, рр – дуже тихо.

Всі ці динамічні відсотки є незмінними, нерухомими. Крім цих незмінних нюансів є відтінки поступового наростання сили звучання (crescendo - <) та поступового її зменшення (diminuendo - >), які називаються змінними або рухомими нюансами.

У хорі „Виросла в садочку червона калина” звукова палітра багата різномісними нюансами – від pp, p до ff. Основна кульмінація припадає на кінець твору, а перед цим в кожній частині є своя кульмінація.

Вступ – динаміка вказана.

І ч. Хор – т.6 – висотна кульмінація, змістовний наголос

Т. 9 – в оркестрі наголос (> акцент) на 1 долі.

Необхідно це зробити і в хорі.

Т.15 – необхідно показати жестом subito p,

І зробити подальше < до mf ( т.17), після чого іде динамічний спад

Т.23 – виділити оркестрову зв’язку, зробивши < до mf

Т.24 – р до a tempo. Аналогічно 2 речення (повторення) до Moderato assai

За вищенаведеними прикладами можна відмітити рухомість динаміки оперної сцени.