в в1 програш с d d1 153-178

55-66 78-92 101-177

43 - 45 67-77 93-100

Розпочинається твір в тональності G dur , активною , енергійною увертюрою написаною в сонатній формі , яка охоплює діапазон октави . Акценти , пунктирний ритм підкреслюють танцювальний характер музики (1-22)

Перша частина розпочинається із двадцять третього такту . Вона повторюється ще раз з другими словами , що створює відчуття куплетності , притаманні народним пісням.

Середня частина ( « В кого жінка той щоразу» ) починається в C dur і чергується з a moll. Перша тема зберігає той самий характер , що на початку хору і закінчується в G dur.

Фортепіанний супровід після першої теми середньої частини набуває самостійності. Урізноманітнений численним метроритмом , звучить у тональності G dur, яка пізніше переходить у g moll.Саме фортепіанний супровід підготовлює хор до другої теми середньої частини .

Друга тема середньої частини звучить у g moll («Знаєм! Знаєм! Вірно!»)

Тут гомофонно – гармонічний виклад змінюється унісонними репліками чоловічих і жіночих голосів , імітаціями. Композитор драматизує цю частину ( мінорний лад , імітація , ускладнення гармонії ) . Саме такими властивостями композитор хоче передати і показати які турботи та складності, які таїть у собі сімейне життя. Це все Сметана передає завдяки легких , веселих ритмів польки .

Після закінчення унісонних реплік фортепіанна партія повертається в початкову тональність , тобто тональність G dur . На домінанті цієї тональності звучить предикт(перехід) до репризи.

В репризі перша тема проводиться один раз , в які й повторяються перші слова із першої частини

«Як же нам не веселитись

Не співать не веселитись

Як здоров*я Бог нам дав, Бог нам дав

Для великих добрих справ , гарних справ

Для великих добрих справ».

Після цієї репризи , починається велика динамічна Coda . В Codi, прискорюється темп piu mosso посилюється загальна звучність , збагачується акордова фактура в хорі і фортепіано.

Ця частина втілює характер наступних поетичних рядків:

Тільки той живе на світі

Хто не любить сумувать ,сумувать,

Хто в святкові дні уміє

Добре польку танцювать , танцювать...

Дзвінко , дзвінко заспівать.

В крайніх частинах супроводу в основному дублює хор. В середній частині створює виразний мелодичний і гармонічний фон для хорових реплік . На протязі всього твору зберігається синкопований ритм польки .Весь хор проникнутий духом народності, оптимізмом .

Фактура –( латинською factura – обробка , будова)- звукова матерія музичного твору , комплекс усіх звукових ліній , пластів і голосів, що виступають у ній у різних функціональних співвідношеннях і які утворюють єдине звукове ціле.

Основні типи фактури:

Гармонічна;

Гомофонно- гармонічна;

Поліфонічна;

Фактура даного твору гомофонно- гармонічна з елементами поліфонії.

Ладотональний план

Лад-це система взаємодії стійких і нестійких інтервалів, акордів об*єднаних тяжінням до єдиного центру-тоніки.

Ладова основа музичного мистецтва –найважливіша умова її ідейно-образної змістовності,емоційності, виразності,естетичної цінності.Відказ від ладу веде до ліквідації музики.

Так ,наприклад,відступ від початкової тональності сприяє подоланню можливої одноманітності і стимулює подальший розвиток.Повернення до початкової тональності приводить до логічної заокругленості та завершеності побудови.

Тональний план даного твору базується на основі двох мажорних і двох мінорних тональностях.

G dur – C dur. – a moll - g moll

Основна тональність,яка обрана композитором для втілення образного змісту - G dur.Саме в цій тональності розпочинається фортепіанний(оркестровий) вступ, а також звучить перша частина твору.( 1 – 42 такти).Середня частина звучить у C dur( 43 такт) в які й надалі здійснюється відхилення у a moll ( 48 - 50 такти) з поверненням до попередньої тональності C dur ( 51 - 55 такти). П*ятдисять шостий- п*ятдисять дев*ятий такти знову звучать у відхиленні a moll ,але уже з поверненням до основної тональності(шістдисятий-шістдисять шостий такти).Після цього фортепіанний(оркестровий) супровід звучить в C dur (67-70 такти) з відхиленням в a moll(71 такт) із поверненням до основної тональності G dur(72-74 такти).Із 75 такту фортепіанний супровід звучить в g moll тим самим піготовлюючи другий роздій середньої частини. Тут гомофонно – гармонічний виклад змінюється унісонними чоловічих і жіночих голосів.Після закінчення унісонних реплік(116 такт) фортепіанна партія повертається в початкову тональність , тобто тональність G dur.Ця тональність зберігається до кінця твору.

Така ладотональна палітра,дозволяє гнучко відобразити усі текстові світлотіні ,створити одухотворений рухливий гармонічний фон,що оживляє розгортання музичної тканини твору.

Розмір твору-простий , двохдольний , четвертний .

Coda - тактуємо »на раз»

Метром-називається чергування сильних та слабких долей , тобто наголошених та ненаголошених. В вокально - хорових творах,ствррених на основі літературного тексту, музичний метр вступає в заємодію з метром вірша , а в більшій чи меншій мірі відповідаючи останньому .

Ритм - це організована послідовність звуків і пауз різних довгостей на фоні того або іншого метру. Ритм - одне з перших джерел музики . Ритм у хоровій музиці це пульс , який б*ється рівно і сповіщає музичному цілому , його окремим частинам або окремим звукам життя , стрункість , пружність.

Метроритм твору-простий , з переважною більшістю вісімок і вісімкових і четвертних вартостей . Але у фортепінному супроводі ретмічний малюнок не співпадає з ритмічним малюнком хорової фактури . На прпотязі всьоьго твору зберігається синкопований акордовий вигляд польки.

Виконувати цей твір потрібно ритмічно дуже рівно , спрямовуючи весь мелодичний рух до синкопованого акценту , але без прискорення темпу . Ритм вимагає короткого , уривчастого і поруч з тим легкого виконання. Ритмічна складність полягає в