Таким чином, аналіз наукової літератури відносно проблем художнього сприйняття на рівні філософських та психолого-педагогічних досліджень дає загальне уявлення про даний процес, як здатність особистості до сприйняття творів мистецтва, що в свою чергу потребує від людини вміння включати до процессу опанування художніх творів емоційно-чуттєву сферу, власний духовний та інтелектуальний потенціал, усвідомлювати умовність та життєподібність мистецтва. При цьому, слід підкреслити ще одну особливість процесу художнього сприйняття, а саме, — наявність індивідуального характеру сприйняття.

В багатьох психолого-педагогічних дослідженнях ( Бутенко В.Г, В.А Верба, Л.С. Выготського, Н.В Гончаренко, Кагана М.С., Корнійчука О.Е., Л. Т. Левчук, В.Н. Липського,Б.Т. Лихачева, А..А. Мелик-Пашаєва,  О. І. Фортовій, С. В. Шинкаренка, Юсова Б.М. та ін.) відзначено, що шлях розвитку кожної особистості своєрідний, хоча й існують загальні для тієї чи іншої вікової групи ознаки. Старший шкільний вік - це період інтенсивного фізичного і морального розвитку, соціального визначення, включення людини до активного життя держави

3.Аналізуючи результати нашого наукового дослідження в процесі естетичного виховання на прикладах творів мистецтва ми зазначили, що у самосвідомості учня реалізується уява, яку він складає про себе як про індивідуальну цілісність, відмінну від інших: виникає бажання бачити себе кращим, сучаснішим. Так, за спостереженнями С.В.Бондаревської , старшокласники прагнуть утвердити свою внутрішню незалежність, підкреслити свою самостійність у прийнятті життєво важливих рішень і здатні до самовиховання та самоосвіти.. В процесі знайомства з різними видами мистецтва у них створюються сприятливі внутрішні та зовнішні передумови для формування наукового світогляду, пізнавальних можливостей, інтелекту, виявлення творчості у різних галузях науки, мистецтва, громадської діяльності тощо.

Треба зазначити, що опанування учнями художніх творів різних видів мистецтва дозволяє змінити характер художньо-педагогічного спілкування, спрямовуючи його на докладне відображення своєї національної художньої культури в контексті культурологічних явищ світу, у розвитку творчого потенціалу учнівськоі молоді на основі художньої діяльності, враховуючи досягнення передового педагогічного досвіду в галузі художньо-естетичної освіти: ”…художню культуру необхідно розглядати як сукупність духовних цінностей, створених людством…, слід розкривати гуманістичне, об’єктивно людяне ставлення до культури, її значущість і цінність не лише з позицій творців, а й споживачів”. В свою чергу І.С.Кон підкреслює, що "... найцінніші надбання ранньої юності - відкриття свого внутрішнього світу, який означає для юнацтва справжню коперникову революцію" .

Таким чином, узгодженість чуттєвої та інтелектуальної сторін у сприйнятті старшокласниками художніх творів різних видів мистецтва сприяє осягненню їх морально-естетичної цінності. "Зрозуміти художній твір, - відмічає Б.М.Теплов, - це, перш за все, відчути, емоційно пережити його і вже на цьому грунті подумати над ним" .

Висновок:

І дійсно, аналіз теоретичних передумов, результатів наукового дослідження з точки зору підвищення ефективності знань з мистецтва, а також впровадження в навчально-виховний процес дисципліни „Світова художня культура” показали, що сприйняття різних видів мистецтва сприяє розвитку уваги старшокласників, смисловій пам'яті, зростанню її об'єму, розвитку теоретичного та аналітичного мислення, що стосується аналізу художніх образів і творів взагалі. В учнів більш яскраво намічаються здібності абстрагувати поняття від дійсності, робити предметом аналізу власну думку, знаходити і ставити проблеми, тобто, виробляти нестандартний підхід до вже відомих питань, розвиваючи при цьому здібність включати власні проблеми до спільних, а інтегративний підхід на основі формування синтетичних образів під час сприймання художніх творів дає можливість у виховному процесі зробити установку на духовний, моральний підтекст через чуттєві художні образи як частини цілого. Такий підхід принесе у кожну діяльність творче начало і допоможе сформувати чуттєве ставлення до світу як основи духовно-морального сенсу.

Література:

1. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573с.

2. Кон И.С. психология старшеклассника. – М., 1980. – 191с.

3. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. – М., 1985. – 318с.

4. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. – М., 1981. – 96с.

5. Неменский Б.М. Мудрость красоты. – М., 1984.

6.Нравственное содержание искусства и современный идеологический процесс / под рук. Левчук Л.Т. – К., 1990.

7. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5т. – К.:Рад. школа, 1976. – Т.2. – 473с.

8. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2т. – М., 1985

9 Фрмирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. – М., 1987. – 181с.

10. 10. Щолокова О.П. Художньо-естетичне виховання школярів засобами світової художньої культури: - К., УДПУ, 1993.

11.Эстетическое воспитание молодежи средствами искусства / под ред. Бутенко В.Г. – М., 1991. – 242с.

12. Юсов Б.М. Проблема художественного воспитания и развития школьников. – М., 1984. – 158с.