Реферат

на тему:Білоруський національний одяг

Традиційний комплекс чоловічого одягу складався з сорочки, наговиць

(поясний одяг), безрукавки (камізельки). Сорочку носили навипуск, підперізувалися кольоровим поясом. Взуття — личаки, шкіряні постолы, боти, взимку валянки. Головні убори — солом'яний капелюх (бриль), валяна шапка (магерка), взимку хутряна шапка (аблавуха). Через плече носили шкіряну сумку. У чоловічому костюмі переважав білий колір, а вишивки, прикраси були на комірі, внизу сорочки; пояс був різноколірним.
Жіночий костюм різноманітніший, з вираженою національною специфікою. Виділяються чотири комплекси: із спідницею і фартухом; із спідницею, фартухом і гарсетом; із спідницею, до якої пришитий лиф-гарсет; з паневой, фартухом, гарсетом. Два перших відомі по всій території Білорусії, два останніх в східних і північно-східних районах. Є три типу сорочок: з прямими плечовими вставками, туникообразна, з кокеткою; велика увага приділялася вишивкам на рукавах. Поясний одяг - різноманітного фасону спідниці (андарак, саян, палатняник, літник), а також паневи, фартухи. Спідниці - червоні, синьо-зелені, в сіро-білу клітку, з подовжніми і поперечними смугами. Фартухи прикрашалися мереживами, складками; безрукавки (гарсет) — вишивкою, мереживами.
Головний убір дівчат — вузенькі стрічки (скидочка, шлячок), вінки. Заміжні жінки прибирали волосся під чіпець, надягали полотенчатый головний убір (намитка), хустку; існувала безліч способів їх зав'язувати. Щоденне жіноче взуття — личаки, святкова — постоли і хромові боти. Верхній чоловічий і жіночий одяг майже не відрізнявся. Її шили з валеного нефарбованого сукна (свита, сярмяга, бурка, латушка) і дубленої (казачина) і недубленой (кожух) овчини. Носили також каптан, кабат. У сучасному костюмі використовуються традиції національної вишивки, крою, колірної гамми
Співставлення та аналіз артефактів другої половина ХІХ – початку ХХ ст. дозволяє виділити кілька пограничних комплексів жіночого вбрання, які складалися з таких основних компонентів: натільної сорочки, спідниці, запаски (фартуха), безрукавки, а також верхнього одягу в залежності від сезону (кожух чи свита). Невід`ємною частиною костюма були взуття та головний убір.
Основним компонентом жіночого одягового комплексу була сорочка (білорус. «кашула», «сарочка», «рубаха»; укр. «кошуля», «чехлик»), яку на всій території Пограниччя до ХХ ст. шили з домотканого лляного полотна. У досліджуваний час сорочки були своєрідним індикатором етнічного, соціального і вікового стану, естетичного смаку і походження їх носіїв.
До архаїчного типу можна віднести тунікоподібні сорочки без комірів. Найхараткернішими були сорочки з плечовими вставками (укр. «вуставки», «віставки», «уставки», «підоплічки», «наплічники», «прирамки», «плечки»; білорус. «устауки», «поліки»), що вишивалися для розширення об`єму станка сорочки та вирізу горловини. Цей тип сорочок був домінуючим і у повсякденному житті, і у святковому вбранні. У 1930-х роках залишався побутуючим паралельно з новим типом сорочки з «гесткою» , що поширилася під впливом міської моди.
Зональні особливості традиційних сорочок найвиразніше проявлені у характерах оздоблення. Для районів Західного Полісся типовим були художньо-ткані геометричні орнаменти з домінуючим червоним кольором, а для Східного та Прип`ятського Полісся – вишиті технікою хрестик рослинні орнаменти також з переважаючим червоним кольором.
Стегновим вбранням були спідниці, пошиті з трьох, рідше п`яти полотнищ вовняної домотканої тканини. Місцеві назви таких спідниць: «сукня», «домоткан», «портюх», «фартух», «літник», «андарак», «саян», «бурка», що в однаковій мірі були відомі українцям та білорусам. Як правило, поверх спідниці одягали домоткану запаску чи вишитий фартух. Домоткана вовняна узороткана запаска («затулка») була невід`ємною частиною спідниці з домотканої вовняної тканини у різнокольорову смужку чи клітинку («літник», «андарак», «бурка»), а перкальовий вишитий фартух увійшов у моду разом зі спідницею з тканин фабричного виробництва. Зони розповсюдження спідниць у смужку чи клітинку співпадали і з білоруського, і з українського