уявлення не є чисто слуховими, вони включають зорові, моторні та інші моменти. Для активного запам’ятовування мелодії необхідні моторні моменти – рух м’язів гортані. Проте, «підспівування» під час попереднього прослухування мелодії, не тільки не корисне, а навіть шкідливе.
Важливим компонентом навчання музики є виховання почуття ритму. Поняття ритму дуже широке. З поняттям ритму пов’язуються рухи різної природи, рухи людини при виконанні виробничих процесів, під час танцю, заняття спортом. Ритм є у поезії і навіть у прозі. Спільним для всіх явищ і процесів, які пов’язуються з поняттям ритму, є певні особливості чергування їх у часі. У музиці ритм розуміють насамперед як здатність сприймати і відтворювати часові співвідношення. Музичний ритм завжди виражає певний емоційний зміст, тому дуже є доцільним виховання у дітей почуття музичного ритму.
Раніше вважалося, що необхідно відокремити ритмічний момент від музичної основи і працювати над вихованням почуття ритму поза заняттями музикою, а потім приєднати музику до ритму. В основі таких поглядів лежали переконання в тому, що одночасне сприймання звуковисотної й ритмічної сторони музики вимагає такого ж розподілу уваги, як при одночасному виконанні двох істотно різних діяльностей. Сучасна музична психологія відкидає ці твердження й доводить, що сприймання різних сторін музики відбувається лише в їхньому взаємозв’язку.
Музично – ритмічне почуття, як і музичний слух виховуються лише в процесі музичної діяльності. Сприймання музичного ритму не буває тільки слуховим, воно завжди супроводжується певними рухами голови, ноги, коливання всього тіла і є слухо-руховим процесом, який неодмінно включає рухові реакції, що певним чином відображає хід музичного руху в часі. Сприймання музики в цілому є активним процесом, що передбачає не лише слухання, а й дії. Обов’язковою умовою ритму є наявність акцентів, що виділяються серед інших. Сприймання ритмічних акцентів супроводжується більш сильними руховими реакціями.
Одним словом, формування у дітей відносного звуковисотного слуху і почуття ритму, є основними елементами музичного розвитку. У багатьох учнів музичні якості починають розвиватися лише в результаті планомірної роботи. Зміцнення і розвиток слухових уявлень є найбільш відповідальною справою у музичному вихованні учнів. Результати цілеспрямованої й систематичної роботи багатьох учителів свідчать про те, що тут можна досягти значних результатів, які спростовують псевдонаукові твердження про природжену нездатність частини дітей до занять музикою.