1997. - № 6; Lefkowitz B. Breaktime. New York, 1979; Yankelovich D. New Rules: Searching for Self- Fufillment in a World Turned Upside Down. New York, 1981; Samuel N. The Future of Leisure Time // New Routes for Leisure. Lisbon, Portugal.
2. Функція дозвілля.
На кожному з етапі в історичного розвитку дозвілля ви кону-вал о різні функції, відповідаючи соціальному замовленню сус-пільства, потребам, бажанням та інтересам окремої особистості. В науковій літературі з питань дозвілля, проблема його функцій набула належне філософське, педагогічне, культурологічне роз-криття. В наукових школах зарубіжжя — американській, фран-цузькій, німецькій, англійській — такі поняття, як "функції" та "принципи" розрізняються за кількістю, назвами, змістом. Особ-ливо це показово при визначенні функцій дозвілля.
У перекладі з латинської мови слово "функція " означає роль, сферу діяльності, коло обов'язків, призначення. Поняття функції використовується в багатьох сферах життєдіяльності людини і має різне змістове навантаження. Так. в біології функ-ція означає діяльність та розвиток організму; в соціальних відно-синах — вияв ознак певного об'єкта; в соціальних інститутах — окремий напрям діяльності, шо реалізує їх суспільне призначен-ня. Вважається доречним поділ функцій дозвілля на основні або постійні, генетично притаманні дозвіллю та тимчасові, ті, що виникають лише на певних етапах дозвіллєвої діяльності.
При формулюванні функцій дозвілля необхідно враховува-ти істотні та специфічні риси дозвілля, потреби суспільного роз-витку та практикоорієнтований характер дозвілля.
Головними со-ціальними функціями дозвілля є рекреаційна, комунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, пізнавальна та вихов-на додаток 1.2].
Рекреаційна функція спрямована на зняття виробничої пе-ревтоми, психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил людини; на зміцнення здо-ров'я шляхом здійснення дозвіллєвим об'єднанням ігрових, оздоровчих, розважальних, спортивних, туристично-екскурсійних програм, проведення вечорів відпочинку, видовищних заходів, театралізованих вистав, масових свят. Рекреаційна функція є од-нією з провідних для сучасних дозвіллєвих закладів, її мета - спри-яти відпочинку, неформальному спілкуванню. Рекреаційний по-тенціал дозвіллєвих закладів реалізується завдяки змінюваності видів дозвіллєвої діяльності, спілкуванню з іншими, змаганням, мистецтву, фізичним навантаженням, інтелектуальним програ-мам. Рекреаційна функція яскраво виявляється у таких формах роботи, як концерти, художні видовища, спортивні змагання, художня творчість, аматорські об'єднання, свята, туристичні за-ходи. На відміну від вітчизняних вчених, які розглядають рекре-аційну функцію дозвілля як другорядну, в зарубіжних країнах рекреації надається особливого значення. Вважається, що в рек-реаційних дозвіллєвих заходах відбивається сутність та особли-вості вільного часу. Разом з тим слід підкреслити, що досить час-то, особливо в американській моделі дозвілля, рекреаційний ком-понент переважає, витісняючи дозвіллєві заняття, спрямовані на культурний та творчий розвиток людини.
Комунікативна функція дозволяє розширити можливості для спілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів. Вона яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як диспути, дискусії, вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розва-жальні програми, просвітницькі акції тощо. При цьому, сила дозвіллєвого об'єднання полягає не в безпосередньому впливі на лю-дину, повідомленні їй певної інформації (телебачення, до речі, та-ких можливостей має значно більше), а в тому, що на дозвіллі лю-дина має можливість різноманітно діяти сама. Інформаційне спілку-вання передбачає обмін думками, задоволення естетичних та пізна-вальних потреб; в емоційному спілкуванні на першому плані — за-доволення потреб у співчутті, співпереживанні, взаєморозумінні, дружній підтримці. Емоційне спілкування протікає в нерегламентованих формах і не потребує додатових зусиль та витрат.
Соціальна функція дозвілля сприяє тому, щоб кожна осо-бистість мала власну гідність, могла найти зміст свого існуван-ня, сприяє інтеграції людини в суспільство, задовольняє можливість самоідентифікації, дозволяє відчути свою приналежність до певної спільноти. Вона поєднує в собі, на нашу думку, функції адаптації, соціалізації, психологічної профілактики і пов'язана з соціально-культурними, рекреаційними, дозвіллєвими проектами для інвалідів, осіб похилого віку, представників етноменшин, "важких" підлітків. Ця функція набуває особли-вого значення на сучасному етапі, коли людина соціально роз-чарована, емоційно загублена, духовно принижена, не вірить у майбутнє, цинічна по відношенню до минулого; прагматична у своєму підході до сьогодення; втрачає повагу до великих мораль-них цінностей та норм.
Творча функція спрямована на створення умов для вияву й розвитку творчого потенціалу особистості за межами професій-но-трудової та сімейно-побутової діяльності шляхом участі осо-бистості у виставках, творчих вечорах, в різноманітних гуртках, хобі-групах. у роботі майстерень, літературних, музичних, на-родознавчих віталень, художніх салонів. Творча функція до-звілля забезпечує не просто відпочинок та розваги людини, а й самоудосконалення у вільний час. Маючи різноманітні інтереси, людина прагне визнання своїх здібностей та вмінь на дозвіллі. Це особливо важливо, коли людина засобами дозвілля намагаєть-ся компенсувати невдоволення або невизнання в інших сферах діяльності. Творча функція яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як виставки, ділові ігри, конкурси, фестивалі, бесіди, самодіяльні концерти, туристичні походи, технічні гуртки, при-кладна творчість.
У своїй пізнавальній функції дозвілля постає складовим ком-понентом неперервної освіти, підкреслюючи важливість само-вдосконалення й самоосвіти, духовного збагачення особистості. Пізнавальна функція дозволяє задовольнити потреби в додат-ковій інформації, в поширенні та набутті нових знань. На відміну від навчальних закладів, дозвіллєва діяльність не обмежується певним регламентом та правилами, її реалізація залежить від ба-жання, ініціативи та самодіяльності членів дозвіллєвого закладу з урахуванням їх індивідуальних інтересів та запитів. Пізнаваль-на функція яскраво виявляється в роботі клубів для людей "зо-лотого" віку, гуртків, довідково-консультаційних служб, інфор-маційних кабінетів.
Ціннісно-орієнтаційна функція полягає у формуванні сис-теми ціннісних уявлень та орієнтацій особистості, мотивів, іде-алів, переконань, життєвої позиції і виявляється у ставленні індивіда до навколишнього середовища, до інших людей, до са-мого себе. Сприймаючи певні події, факти, предмети, наукові концепції, поведінку інших людей, навколишній світ, людина завжди оцінює та формує певне ставлення до них. Оцінювання, сприйняття та розуміння людиною будь-чого