Висновки

Олійний живопис вимагає дотримання певної системи і послідовності ведення роботи. Нанесення фарб в один шар є простою технікою, а багатошаровий барвистий шар - складною, тому що необхідно дотримання багатьох технологічних взаємозв'язків, порушення яких може призвести не тільки до зміни міцності живописній роботі, але до потемніння і повного її руйнування, сірості, глухому колориту.

Для збереження міцності і довговічності твору слід дотримуватися ряду правил технології масляного живопису.

У першу чергу необхідно перевірити якість грунту па міцність зчеплення його з барвистим шаром і технологічні властивості грунтової поверхні. Для попередження «помутніння» слід писати на грунтах, що не пропускають масло наскрізь. Погано проклеєне полотно викликає прожухлість, а переклеєне - появу крокелюрів.

Техніка та технологія взаємозалежні. Грунтове покриття повинне відповідати вимогам технології олійного живопису, хибний і неправильно приготований грунт обумовлює подальше руйнування фарбового шару, а в деяких випадках і всієї живописної роботи.

Поверхня живописної роботи в якійсь мірі є і «палітрою», на ній змішуються воєдино кольорові нюанси.

Спосіб обробки живописної поверхні полотна, впевнено покладені мазки колірних сумішей віртуозного письма залежать не тільки від таланту художника, але багато в чому від якості, знання палітри фарб, розчинників, масел, лаків та інших матеріалів. Технічні можливості засобів вираження, як і все різноманіття зорових відчуттів, не обмежені і відбулися творчими пошуками.

Протягом усієї творчої діяльності живописець прагне до вираження своєї творчої індивідуальності, до технічних пошуків. Таким чином, починаючи з імпресіоністів, мальовничий процес остаточно перестає вестися за певними стадіями техніки і технології, кожна частина живописної поверхні полотна з точки зору класичного живопису представляє собою хаотичне нагромадження фарб, що несуть, всі основні елементи живопису - малюнок, форму і колір.

У своїй кваліфікаційній роботі я попробувала розкрити суть святої рівноапостольної Марії Магдалини, яка народилася в містечку Магдала на березі Генісаретського озера, в Галілеї, в північній частині Святої Землі, недалеко від того місця, де хрестив Іван Хреститель. Коли Господь очистив душу і тіло її від всіх гріхів, вигнавши з неї сім демонів, вона, залишивши все, пішла за Ним.

Свята Марія Магдалина йшла за Христом разом з іншими жінками-мироносицями, проявляючи зворушливу турботу про Нього. Ставши вірною ученицею Господа, вона ніколи не покидала Його. Вона, єдина, не залишила Його, коли Він був узятий під варту. Страх, який спонукав до зречення апостола Петра і змусив тікати всіх інших Його учнів, в душі Марії Магдалини був переможений любов'ю. Вона стояла біля хреста разом з Пресвятою Богородицею, переживаючи страждання Спасителя й розділяючи велику біду Богоматері. Коли воїн доклав кінець гострого списа до змовклого серця Ісуса, болісна біль одночасно пробила і серце Марії.

А також постаралась зобразити один з сюжетів її житія на полотні- це напевно один з головних сюжетів «Явлення Ісуса Христа Марії Магдалині після воскресіння», оскільки саме їй Ісус з»явився вперше.

Використана література

1. Андрій Йосифат Григорій Трух «Життя святих. У чотирьох книгах» Третя книга. Видавництво отців Василіян «Місіонер» Львів. 1998 р.

2. Бирч Л. «Как рисовати масляными красками: Пошаговое руководство для начинающих»-Москва. Видавництво «Апрель АСТ» 2002р.

3. Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. – К.: Видання УПЦ КП, 2004.

4. Богуслав Сланський «Техника живописи. Живописние материалы»- Видавництво «Академия художеств СССР».-Москва. 1962р.

5. Вепрук В., прот. Догматичне богослів’я. – Чернівці, 2002.

6. Добрачинський Ян «Магдалина»-Івано-Франківськ «Нова зоря». 2003р.

7. Жердзіцький В.Є. «Живопис. Техніка і технологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів»-Харків. «Колорит». 2006р.

8. Иларион (Алфеев), игум. Таинство веры. Введение в православное догматическое богословие. –Клин, 2000.

9. Макарий (Булгаков), митр. Православно-догматическое богословие. –СПб,1883. – Т. II.

10. Помазанский М., протопресв. Православное догматическое богословие. - Новосибирск-Рига, 1993.

Додатки