Курсова робота на тему:

«Кінодокументи. Аналіз створення і суспільного значення кінодокументів.»

Зміст

Вступ.....................................................................................................3

РозділI. Історія розвитку кінодокументів…………………………….4

1.1 Історія виникнення кіно та кінодокументів................................. 4

1.2 Роль кінодокументів періоду 2-ї світової війни ...........................7

РозділII.Загальна характеристика та зберігання кінодокументів...13

2.1.Закон України про національний архівний фонд і архівні установи……..

РозділIII Проблеми українського кіномистецтва останньої чверті

ХІХ початку ХХ ст. (1896-1920 рр.)

3.1Розвиток кіно після О.Довженка

Висновки...............................................................................................15

Перелік використаної літератури.......................................................16

Додадки …………………………………………………………………

Вступ

Актуальність теми Документ – це діловий папір, що підтверджує який-небудь факт або право на що-небудь; це те, що офіційно засвідчує особу пред’явника; це письмові свідчення про що-небудь. З наукової точки зору документ – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини. Кінофотофонодокументи дають можливість зберегти об’єкти, явища, процеси, які неможливо зафіксувати іншими способами. Їх особливістю є доступність. Одночасно кінофотофонодокумент може передаватися тисячам рецепієнтів.

Документальне кіно – вид кіномистецтва, матеріалом якого являються зйомки справжніх подій. Прагнучи звільнити зображення від організованої дійсності документалісти світу шукають різноманітні способи і засоби показу справжнього життя.

Досліджувана тема є досить актуальною, адже кінодокументи вміщують величезний об’єм інформації, яка може використовуватися в найрізноманітніших галузях науки і культури. Це серйозний чинник для подальшого формування документування.

Метою даної курсової роботи є аналіз створення і суспільного значення кінодокументів.

Об'єктом дослідження виступають кінодокументи в загальному, а також документи періоду 2-ї світової війни.

РозділI. Історія розвитку кінодокументів

1.1 Історія виникнення кіно та кінодокументів

В 1892 в лабораторії Т. А. Здісона був сконструйований кінетоскоп - апарат з очком, через який глядач міг спостерігати рухоме зображення, зняте на гнучку целулоїдну плівку. В 1896 на зміну йому прийшов вітаскоп, проектуючий фільм на екран. Програма першого публічного сеансу (квіт. 1896) в мюзік-холі Костера і Байєла в Нью-Йорку складалася з танцювальних номерів і комічних сцен. Спочатку фільми йшли в зстрадннх театрах в кінці спектаклю, потім з'явилися кінотеатри: в 1902- «Злектричний театр» в Лос-Анджелесі, в 1903 - «Турне Хейла» в Сент-Луісі (глядачі сиділи у вагоні, за вікнами якого розвертався рухомий пейзаж). В 1905 у Пітсбурзі відкрився перший «нікелодеон» - від нікель (5-ти центова монета) і грец. одеон (театр). Через три роки «нікелодеонів» було вже 3 тисячі. Їх відвідувало 15 млн. глядачів в тиждень. Новизна і дешевість кіно привернули широку аудиторію. Щомісячно випускалось біля 400 фільмів. Орієнтуючись на демократичного глядача, кіно черпало сюжети в основному з повсякденного життя. Ведучими кінокомпаніями були «Едісон», «Байограф» і «Вайтаграф», які побудували в Нью-Йорку перші кіно студії. Багаточисленні більш менші фірми не мали студій і знімали свої фільми на натурі.

Кіно США розвивалося в атмосфері гострої конкурентної боротьби. В 1909 десять провідних кінофірм об’єдналися в так-званий Патентний трест з метою монополізації випуску і прокату. На основі патентних прав Єдісона трест добився юридичної заборони іншим фірмам знімати фільми, а кінотеатрам показувати їх продукцію. Незалежні компанії дали тресту відсіч. Переслідування зі сторони тресту примусили незалежні компанії перенести виробництво своїх фільмів в Каліфорнію. Приємний клімат, природна різноманітність, більш дешева робоча сила сприяли перетворенню передмістя Лос-Анджелеса - Голлівуду - в центр кінопромисловості. Після п'яти років «патентної війни» трест припинив існування.

До 1910 актори і знімальна група залишалися для глядача безіменними, оскільки продюсери побоювалися, що оголошування їх імен потягне за собою вимоги підняття оплати праці. Голова незалежної фірми ІМП К. Лемле порушив це правило, назвавши у пресі ім'я своєї ведучої актриси Ф. Лоренс. Імена акторів ставали касовою приманкою [3;256].

Початок пошуків засобів художньої виразності пов'язаний з ім'ям режисера фірми «Здісон» Е. Портера. В його фільмах «Життя американського пожежника» (1902) і «Велике пограбування потягу» (1903) з'явилися спроби монтажного ведення дії (розбиття епізода на кадри, крупний план); внесок у розвиток мови кіно внесли режисери Е. Блектон, С. Олкотт і ін. Найбільшим новатором був режисер Д. Грифіт, який заклав основи режисури кіно як самостійного виду творчості. Використовуючи монтажні прийоми (зміну точок зору камери, її рух, чергування планів, параллельннй монтаж) і зффекти освітлення, він добивався виразності атмосфери і драм, напруження дії.

Основні жанри раннього кіно — мелодрама, вестерн і «комічне». Мелодрама прийняла естафету від популярного в США театрального жанру, розквіт котрого в кінці 19 ст. був зв'язаний з ім'ям продюсера Д. Беласко. Найбільшим постановником вестернів був Т. Інс, перший продюсер, що одночасно керував випуском декількох фільмів. Він ввів у практику режисури сценарій — детальну розробку майбутньої картини. Фільмам, знятим під його керівництвом, були властиві динамічність і ясність оповідання, точність монтажу. У ранньому вестерні філософія індивідуалізму, культ сили, расизм у зображенні індіанців перепліталися з рисами героїко-романтичного епосу, герої, безкорисливі і сміливі люди з народу, захищали справедливість, нерідко вступаючи в конфлікт із законом. «Комічне» вело родовід від мюзик-холу і цирку. Жанр зобов'язаний своїм народженням режисеру М. Сеннетту, який заснував в 1912 комедійну студію «Кістоун». У комедіях Сеннетта, перейнятих духом сатири і пародії, працювала група талановитих акторів — М. Норман, Р. Арбекль, М. Суэйн, Ф. Стерлінг та ін. У 1914 в Сеннетта дебютував і пропрацював рік Ч. Чаплін.

Гриффіт заклав основи американського кіномистецтва. Видатною подією стали фільми «Народження нації» (за романом Діксона «Людина клану», 1915) і «Нетерпимість» (1916). Перший з них розповідав про події Громадянської війни в США і Реконструкції Півдня. Це кінороман, небувалий для того часу за обсягом оповідання,